(Темні Алеї Форуму-2019)

Львівський Форум Видавців-2019 став наймасштабнішою з культурних подій, котрі торкалися проекту «Бабай» з часів його заснування. Так, у нас за плечами Форум-2018 та Мистецький Арсенал-2019, де Бабай успішно дебютував зі збіркою «Перший кошмар». Ми засвітилися на Запорізькій книжковій толоці-2018 і взяли участь в дніпровському Book Space-2019. Але, якщо взяти за показник кількість подій, що так чи інакше стосуються наших улюблених тем, цьогорічний Форум можна вважати таким, що пройшов під знаком темної літератури (звісно, для поціновувачів напрямку). Кількість заходів і видань дала можливість відчути себе у своїй тарілці, попри традиційно елітарний дух Форуму. Тому ми гарно провели час окремо від високих полиць, і розгалуження локацій та заходів тягнуло на окремий міні-фестиваль темної культури.

Почнемо з того, що Бабай цього разу був представлений всього двома учасниками, на відміну від минулого року, тому довелося часом роздвоюватися, аби встигнути на всі заходи, котрих було так багато, що довелося навіть робити окрему таблицю для своїх (таблиця).

Добряче в цю статистику вклалося молоде видавництво «Дім химер», котре за менш ніж рік роботи видало на-гора сімнадцять книг українських авторів химерної літератури.

70857536_853019375094129_2780038734773485568_n.jpg

Ми з Євгеном Ліром бачилися лише мигцем — на спільних заходах та між ними, ледь встигаючи на бігу вирішити організаційні питання. І не дивно, адже моїх чотири та його вісімнадцять (!) заходів потребували максимального прискорення та маховика часу. Тим не менш, ми всюди встигли, тож пропонуємо короткий путівник темними алеями Форуму-2019.

18 вересня відбулася зустріч з польським фантастом Лукашем Орбітовським. Цей хлопець міг би й не потрапити до України, проте видавець збірки його оповідань — Олексій Жупанський — доклав усіх зусиль, аби зустріч відбулася. Тому без автографів та приємних вражень від цього доброзичливого й цікавого хлопця охочі не залишилися.

орб.jpg

орб.jpg

20 вересня ліниві ельфи Нової Пошти нарешті доставили нам «Перший кошмар», тож два дні він гордо красувався на стендах наших друзів – Видавництва Жупанського та Дому Химер, за що їм безмежна дяка та хвала. Щодо продажів – у контексті загального зниження купівельних апетитів відвідувачів Форуму назвали б їх непоганими, особливо враховуючи один вкрадений примірник (хто б ти не був, вкривай ніжки гарненько і залишай світло у коридорі, хе-хе). А от саме результати продажів:

72374145_2356231921286086_6327733643129126912_n.jpg

Видавництво Жупанського презентувало довгоочікуваний переклад поеми Джона Мілтона «Утрачений рай» (перекладач – нині покійний Олександр Жомнір). Написана в 1667 році, ця хроніка гріхопадіння стала важливим явищем світової поезії та справила величезний вплив на весь подальший розвиток класичної англомовної літератури. Про цей монументальний твір розказав Михайло Назаренко, а ми транслювали презентацію у прямий ефір.

Відвідали ми також важливий захід, що стосувався альтернативної літератури, котра виходить у Видавництві Жупанського. Дискусія тут йшла за цікавою розбивкою: говорили про минулі публікації (Сашко Завара, Євген Лір, Остап Українець, Олексій Жупанський), теперішні (Максим Гах), майбутні (Володимир Кузнєцов). Останній проанонсував разом із видавцем прийдешній роман «Заколот», котрий обіцяє стати непересічним явищем в українській літературі.

альтернатива.jpg

21 вересня

Бабай взяв участь в дискусії «Друга космічна малої прози» (організатор – «Зоряна фортеця»), де представив «Перший кошмар» разом із іншими фантастичними збірками, що побачили світ у 2019 році. Модератор Олег Сілін надав слово всім упорядникам та присутнім авторам (Оксана Пронько («Світ Фентезі»), Максим Гах (збірка «Блукаючи пустелею»), Поліна Кулакова («Дім Химер»), Світлана Тараторіна (була задіяна у більшості названих проектів). Говорили про малу прозу загалом, її роль у літературному процесі, інтерес видавців до фантастики та подальші плани загалом.

друга космічна.jpg

70913971_2522019394511469_4205654606425882624_n.jpg

Цього ж дня відбулася офіційна презентація збірки «Перший кошмар», яка зібрала неймовірний склад учасників і авторів (Володимир Арєнєв, Володимир Яковлєв, Ірина Гуріна, Світлана Тараторіна, Олексій Жупанський, Юка Красюк, Остап Українець) та чимало слухачів, котрі не полінувалися відвідати віддалену від Палацу Мистецтв локацію. Незважаючи на те, що «Перший кошмар» було надруковано півроку тому, інтерес читачів до неї не згас, а зверху адміни ще й заінтригували купою анонсів та планів. Так, вперше було зазначено про конкурс Дуже-Короткої-Прози, як її вже встигли наректи у соцмережах, що відбудеться на платформі сайту «Бабай». Офіційний анонс ми оголосимо вже зовсім скоро, а якщо двома словами, це буде повністю автоматизований конкурс, на який учасники надсилатимуть короткі (максимум 666 слів) оповідання в жанрі горор, і самі ж виступлять суддями.
Так, буде самосуд, і хоч дехто з присутніх здивувався такому перебігу подій, ми їх заспокоїли, адже система буде продумана та максимально контролюватиметься модераторами, а отже, недобросовісні учасники, що задумають «топити» сильні твори, будуть нещадно покарані і затягнуті під ліжко. Процес голосування відбуватиметься в рамках кількох турів, з котрих виходитимуть найсильніші твори, а у фіналі за справу візьметься таємне журі.
Якщо конкурс відбудеться вдало, і площадка буде протестована, Бабай оголосить повноцінний крупний мережевий конкурс оповідань для наступної збірки. Але про це – згодом.
Крім того, Бабай оголосив про найближчі видавничі плани, а саме – про паперовий фензін жахів на кшталт «Weird Tales», котрий порадує любителів горору статтями, оглядами, рецензіями, перекладами та інтерв’ю. По секрету ми розказали, що налагодили місток до американського автора жахів Джона Ширлі, і це буде ексклюзив!

1212121212.jpg

Трохи зачепили плани «на перспективу», наприклад – щодо збірки темного фентезі, оповіли про подкасти Бабая, котрі обіцяють купу цікавого та інформативного (перший подкаст можете переглянути тут), згадали аудіокниги та, звісно, пройшлися гусеницями по всіх чотирнадцятьох #українських_Стівенах_Кінґах.
Приємним бонусом стало офіційне вручення премії з «Єврокону» нашій авторці Світлані Тараторіній за роман «Лазарус», котру для неї привіз Володимир Арєнєв.

ece389e08280440ba6b4536c4ff28a23.jpg

Володимир Яковлєв, засновник спільноти «Стівен Кінг. Український клуб», котрий і організував презентацію, запросив також представницю «Клубу сімейного дозвілля Анну В’юнник, якій аудиторія могла ексклюзивно задати питання щодо майбутніх видань Стівена Кінґа. Більш того, Анна під запис зафіксувала побажання щодо найближчих перекладів, і авдиторія просто засипала її своїми пропозиціями, серед яких найчастіше лунав другий роман Кінґа «Салемз Лот». Крім того, мова йшла про збірку «Нічна зміна» (котра взагалі дебютна в кар’єрі письменника, тому дуже справедливо, якщо вона невдовзі з’явиться українською), «Необхідні речі», перевидання «Острову Дума» та «Коли впаде темрява». Також було анонсовано вихід друком останньої книги майстра – «Інститут», її ми побачимо, скоріш за все, у наступному році.

прррр.jpg

преза.jpg

презааа.jpg

Останній день Форуму, 10:30, «Буденна реальність українського горору», організатором якого значиться сам Форум видавців (але ми знаємо, що вписався усюдисущий Володимир Арєнєв).
Як не дивно, ранок неділі не став на заваді охочим послухати про те, чим живе український горор, які передумови його виникнення, та що чекає жахоманів у перспективі. Тема занадто широка та цікава, аби мати змогу вмістити її у сорок п’ять хвилин, але ми з Євгеном Ліром намагалися. Допомагали нам у цьому львівський автор Максим Гах, котрий щиро здивувався своїй ролі в заході, присвяченому жахах, і співзасновник та автор молодого видавництва «Дім Химер» Влад Сорд. Саме останній став «цвяхом» програми, адже його оповідь про реальні події, котрі стали основою сольної збірки «Безодня», підняли волосся дибки не лише в слухачів, а й у адмінів, котрих, здавалося би, нічим не злякаєш.

горор 2.jpg

горорп.jpg

Привид товариша по зброї, що виникає в тумані, затоплена шахта, у котрій, мов планети по орбіті, плавають тіла ворогів, утопленик, з якого назбирали ціле відро раків, Чорні Боги, котрим приносять у жертву проросійських бойовиків – ці історії страшні у своїй реалістичності, і дуже правдоподібні, незважаючи на художній вимисел. Якщо ви хотіли би прочитати ветеранську прозу в антуражі лавкрафтіанського невідомого жаху та кінґівських богів з печерних надр — ця збірка для вас.
Учасники пояснили, як кожен з них розуміє страх, та яким чином використовує його у власній творчості, обговорили плани та перспективи жанру горор в літературі.
Дуже порадувала авдиторія, завдяки якій захід пройшов у дружній ламповій атмосфері, формат бесіди дозволяв спілкуватися зі слухачами і відповідати на різноманітні питання. Вже на підході до Палацу Мистецтв Влад Сорд організував експромт-читання своєї збірки, чим привернув увагу відвідувачів. Це наштовхнуло на думку про жахочитання в неформальній обстановці, і ця ідея має право втілитися в майбутньому.

горор в україні.jpg

ad72b91346924232b68d3cf121f64c9e.jpg

Ну, і останній фантастичний захід форуму, котрий стосувався фендомів України.
Модератор – Остап Микитюк (Видавництво «Фабула»), учасники — Олена Одинока, Олесь Петік (Видавництво «КМ-Букс»), два Бабаї.
Пам’ятаю, подібний захід відбувався на франківському фестивалі фентезі «Брама» у 2017 році. Тоді ми з Володимиром Яковлєвим представляли спільноту «Стівен Кінг. Український клуб» поряд із рештою молодих та нечисленних спільнот, що розвивають фантастичні жанри. І тоді риторика стосувалася важкому підйому фендомів на літературну гору, а їх учасники здавалися маргіналами, котрі стовідсотково представляють андеґраунд.
Минуло два роки, ситуація суттєво змінилася. Друковані збірки, офіційні заходи, інтерв’ю, радіо-телебачення, сольні публікації, розширення аудиторії, впливу, зв’язків та ресурсів. На прикладі окремих спільнот, і зокрема — Бабая, ми виявили, що теперішня літературна кухня готова співіснувати з фендомами, ба більше — нерідко користується їх допомогою.

фендом.jpg

фенд.jpg

Звісно, що розмову про фендоми в цілому ми, користуючись більшістю в президії, знову звели до жахів. І слухачі прийняли це позитивно, тож ми зрозуміли, що наша справа важлива і має підтримку. Загалом позитивний настрій, дискусії та сміх — такий фідбек дає сили та наснагу для подальшої роботи. І хай часом наймолодший учасник програвав боротьбу з внутрішнім демоном, його матуся провела кілька ритуалів, а згодом взагалі здійснила обряд екзорцизму, і зло покинуло приміщення.

Для Євгена Ліра цьогорічний Форум Видавців плавно перетік у тур Україною з презентацією «Степового бога», тому йому ще буде чим поділитися.

Очікуйте другу частину оповіді про Бабаєве блукання львівськими вулицями!

Фото взяті з мережі інтернет, сторінок Світ Фентезі, Альманах україномовної фантастики Das ist fantastisch!, Sergii Paltsun, Дім Химер, Поліття, Сергій Пильтяй