TERROROOM - кріпові комікси для усієї родини

Поділитися

Terroroom - псевдонім і назва проєкту українського художника, який не воліє розкривати свою особу, натомість спілкується із шанувальниками за допомогою лаконічних коміксів, сповнених моторошних сцен і чорного гумору.
Професійно створені скетчі, іскрометні сюжети, історії, що резонують із сучасністю - все це доволі швидко допомогло пану Тероруму завоювати прихильність не лише жахоманів, а й широкої публіки.
Особливу популярність здобули комікси, за сюжетом котрих росіяни отримують справедливу криваву відплату, здебільшого - від надприродних проукраїнських сил. Але роботи художника також висвітлюють загальні вади і гріхи суспільства - жадобу, хіть, байдужість.
Бабай поспілкувався із митцем і пропонує вам долучитися до яскравого іронічного світу його творчості.

Привіт!
Бабай знає, що ти не дуже публічна людина, тож пропонуємо на власний розсуд відрекомендуватися нашим читачам.

Та я простий хлопака, що у вільний час створює короткі мальовані історії на горор тематику, з вкрапленням соціалочки та чорного гумору.

Ми не будемо питати, що ж із тобою такого сталося в дитинстві... (с), але цікаво, чи був ти очевидцем чогось жахливого, і чи відображав ти це у своїх роботах?

Відверто кажучи, нічого жахливого зі мною не траплялось (хіба що свідомість вирішила стерти ці спогади). В дитинстві з найжахливішого, що зі мною траплялось, це я був свідком смертельної ДТП і бачив як прабабуся в селі відрубала голову півню. На той момент це справді доволі сильно похитнуло психіку. Тієї ночі я майже не спав. Але сумнівно, що саме ці події якось вплинули на мою творчість. Я просто з дитинства дивився фільми жахів та читав багато кріпової літератури.

Завжди тяжів до сплетерпанківських мотивів?

Насправді я б не назвав себе фанатом сплетерпанку в цілому. Просто він найбільше підходить під те, що я роблю. Так як більшість фреймів у мене не сильно деталізовані, то умовний фонтан з крові та кишок доволі чітко дає зрозуміти читачеві, що відбувається на даному малюнку.

Як ставишся до цензури та регламентування ступенів жорстокості в мистецтві?

Залежить від того, про яку цензуру йде мова. Якщо мова про вікове обмеження, то я лише за. А якщо про табуювання певних тем, то тут вже потрібно детальніше розбиратись.

Чому пріоритет надається чорно-білій гамі, за невеличким виключенням червоних фонтанів з аорт обезголовлених росіян?

Все дуже просто. Обрав ч/б суто через швидкість. Я і так доволі повільно малюю, а якби це все ще й було в кольорі, то на одну коротку історію мені б знадобилось кілька тижнів. Хоча для акцентів на якісь важливі об'єкти я додаю вкраплення кольорів періодично. А кров у своїх коміксах я завжди роблю червоною.

Чи є конкретні художники, на кого орієнтуєшся? Може є приклади творів чи напрямків.

Не скажу, що прям орієнтуюсь, але в свій час на мене точно повпливав Френк Міллер з його Містом гріхів. Саме тоді я зрозумів, що можна передати все найважливіше лише за допомогою світла і тіні чи просто силуетів.

Є щось, що ніколи не взявся би візуалізувати?

Конкретно сказати не можу. Мабуть щось, що не збігається з моїм світоглядом чи принципами. Я не готовий візуалізовувати смерті чи страждання близьких, для прикладу.

Розкажи про свій найгірший кошмар

Буквально кілька ночей тому снилось, що рашка виграла війну.

Коли вже повноцінний мальопис великого обсягу? Чи прицілюєшся до якогось видавництва

А от з цим важкувато. Мені комфортно створювати саме короткі історії. Тому єдине, на що варто сподіватися поки, це невелика збірка, шось типу горор антології. Щодо видавництв, то потрібно пошукати когось, хто б погодився видати саме збірку з коротких історій.

Чи любиш творчість Тарантіно? Відчуваються певні референси

Насправді так, люблю. Хоча не думав, що це якось зчитується у моїх історіях. Можливо, гіперболізовані фонтани крові викликають таку асоціацію.

До проєкту Terroroom десь публікував свої роботи?

Було кілька спроб. У мене був англомовний акаунт із коміксами, орієнтований на західну аудиторію. Але зовсім на іншу тематику. Та я закинув його після початку повномасштабки.
А взагалі, моя основна діяльність напряму пов'язана з малюванням, просто не в класичному розумінні.

Як розслабляєшся? Що приносить радість та умиротворення, окрім уваги шанувальників та щоденної зведеної таблиці Генерального штабу?

До літа 22 року займався спортом, а конкретно - змішаними єдиноборствами. Але через проблеми зі здоров'ям зараз мені заборонені будь-які фізичні навантаження. Єдине, що залишилось - це фільми, серіали та музика. Я навіть в магазин за 90 метрів від дому ходжу в навушниках.

Окрім чудової графіки, твої роботи славляться цікавими сюжетами. Ти їх вигадуєш, чи черпаєш із якихось джерел? Не пробував себе у художній прозі?

В основному вигадую. Але вони не приходять нізвідки. Надихаюсь фільмами, музикою, новинами, реальними та вигаданими розповідями людей в інтернеті.
Є кілька історій, які я інтерпретував на свій лад, під наші реалії, скажімо.
Стосовно художньої прози, то це не моє. Я все ж більше художник, ніж письменник.