(Демонічні істоти Гуцульщини від Morok Art-Studio)

Віктор Гундяк - молодий майстер з Івано-Франківщини, засновник творчої студії Morok Art-Studio, котра спеціалізується на виробах ручної роботи. Натхнення Віктор черпає з міфології, вірувань та забобонів давніх українців.

Коли ми побачили роботи Віктора, були вражені талантом, а також здивовані, що його сторінки у соцмережах мають небагато підписників. Звісно, що майстер, котрий постійно працює, не завжди має змогу розкручувати свій бренд, тому ми хочемо йому в цьому допомогти.

Ось що Віктор каже про свою творчість:

Я навчався в ПНУ ім. В. Стефаника на кафедрі ДПМ. спеціальність ДПМ (різьблення по дереву) і етнодизайн. Після закінчення не знайшов роботи за фахом, почав займатися творчістю, щоб не закинути справу, яку люблю. Одного разу, ідучи вулицею між сувенірних будок, я подумав, що було б цікаво розробити щось творче, авторське, культурне та етнічне. Як житель гірського регіону, я хотів створити образи містичних створінь, що так міцно вкарбувались у світогляді предків. Тому вирішив, що це має бути мініатюра, а матеріалом обрав художній гіпс — він доступний для більшості потенційних покупців. Образи я почав створювати за мотивами літературних описів та легенд Карпат, тому старався зробити фігурки максимально деталізованими та атмосферними, наскільки дозволила фантазія і навички. Усі роботи авторські, і кожного разу виходить трохи по-іншому: кольори, риси облич. Ось так я почав і продовжую далі творити. Звісно, що доходу на даний час я не отримую, але сподіваюсь, що з часом все може змінитись до кращого, і люди почнуть цікавитись тим, що я можу запропонувати їм...


Зазначаємо, що робіт у студії дуже багато, і бестіарій налічує доволі солідний доробок. Проте саме зараз Віктор зосередився на виробництві гіпсових фігурок потойбічних істот Карпат. Тому пропонуємо їх оглянути:

Арідник - верховний дух Потойбіччя, прародитель Карпат. Цей міфологічний персонаж є найдавнішим в гуцульській архаїчній культурі. Йому підпорядковуються усі полонинські духи: чугайстри, духи, мавки, примари, лісовики та інші. Коли треба було відігнати град чи бурю до нього зверталися мольфари.

Ще довго Арідник залишався в свідомості гуцулів, вершителем Потойбіччя, побратимом Богів, допоки церква остаточно не знищила цей глибинний образ, обізвавши "сотоною", "злим духом", "ворогом людства", а гуцульський народ не розчинила в Біблії, з'єднавши елементи гуцульських обрядів та замовлянь з християнськими, таким чином породивши двовір'я як систему подвійних стандартів й цінностей.

Як наслідок, розуміння обох начал – світлого і темного, як вічного, єдиного і нерозривного - почало занепадати і переходити в образ темряви, смутку, вічних поневірянь. Арідника стали звати – Триюдою. З’явились навіть християнські міфи про Триюду-Арідника, закутого 12-ма ланцюгами.

Чугайстер (лісовий чоловік) — фантастичний образ української демонології. Виступає у фольклорних оповідях у невиразному окресленні: у вигляді високого як смерека, «лісового чоловіка», зодягнутого в білий одяг. Змальовували його як звичайного чоловіка, шкіра якого покрита довгим волоссям. Своїм поводженням і виглядом він нагадує лісовика, лісуна. Хоча, за побутуючими версіями, чугайстер — це заклятий чаклунами чоловік, якому «пороблено» і ніхто не може йому ні допомогти, ні нашкодити. Поширеним цей образ був на Гуцульщині. За повір'ями, чугайстер ловить лісових мавок і поїдає їх. Проте до людей чугайстер нібито ставиться доброзичливо, поспілкувавшись з ними при зустрічі, він відпускає їх, не завдавши шкоди. Образ чугайстера — це оригінальний персонаж демонології українців, пов'язаний з давніми поглядами на сили і явища природи, з вірою у чародійство і перевертнів.

Мавка. Дуже поширеними на всій території Гуцульщини були вірування у лісових демонічних істот в образі красивих молодих дівчат. У гуцулів вони зв’язані виключно з лісом і горами, і в різних місцях називались по різному: «нявка», «мавка», «майка», «малфа», «лісна».

Гуцули вважали,що вони походять з душ мертвонароджених дітей, чи тих, що померли нехрещеними. Мають вигляд гарних дівчат, залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри і танці, особливо в молодий місяць. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами. Тих, хто піде за ними – заведуть у безвість. В деяких місцях гуцули вважають, що вслід за мавкою по землі тягнуться її нутрощі.

Вовкулака (вовкун) — людина, що має здатність перевтілюватися на вовка або стане ним за важкі провини, або від чар злого ворожбита чи відьмака. Існувало повір’я, що коли жінка, яка чекає дитину, побачить вовка, то в неї обов’язково народиться вовкулака, і що вовкунами стають ті, хто народився уперед ногами.

Вовкулаки тікають до лісу і живуть там з тваринами. Потрапивши до вовчої зграї, вони добувають вовкам їжу: нападають на худобу, але не з’їдають її, а тільки душать. Вовкулаці усе вовче чуже. Він їсть лише хліб, плоди та ягоди і часто сам стає жертвою вовків. Вовкулаки не виють, як вовки, а лише стогнуть і плачуть, як людина. Вони приречені на тривалі страждання, аж доки не стануть людиною.

Впізнати вовкулаку можна по тому, що задні ноги в нього не такі, як у вовка, а колінами вперед, як у людини. Допомогти стати людиною вовкулаці може той, на кого він напав. За народними повір’ями, якщо людина, яку переслідує вовкулака, кине позаду себе пояс, то, переступивши через нього, вовкулака вмить стане людиною.

Якщо ви маєте бажання придбати котрусь із цих фігурок, звертайтеся в особисті повідомлення Бабая. Окрім того, що ви отримаєте чудову роботу, гідну колекції кожного поціновувача темної культури та міфології, ви ще й зробите свій вклад у розвиток самобутнього мистецтва.

Ми внесемо ці експонати у віртуальний магазин Бабая, аби ви мали змогу зручно та швидко їх придбати. Якість фігурок гарантуємо, адже одна з істот вже поселилася у нашому бестіарії, і ми мали змогу її добряче обдивитися та обмацати:


Подобається проєкт? Ви можете підтримати нас, всі кошти підуть виключно на розвиток «Бабая»

Бажаєте опублікувати свої матеріали? Пишіть нам на пошту: