Тхнуло сирою землею та тухлятиною. Голова розколювалась, кров у скронях бумкала в такт з серцем. Навкруги темрява. Катя лежала на животі, щокою в чомусь холодному і вологому. Прикро зрозуміла, що це калюжа блювоти; в роті перчило, тому з полегшенням зробила висновок, що це хоч її власна. Тіло заніміло, руки й ноги як мокрий папір, але потроху слухались — це вже щось. Підібгала руки під себе й спробувала піднятись; спина наглухо уперлась і зверху посипалось на голову й за шкірку. Знову впала на живіт.
Постаралась щось згадати: посварилась з мамою, зібралась в клуб. Катя скривилась від головної болі, чи то неприємних спогадів. В клубі їй хтось протягнув коктейль. Вона б себе споїти не дала, але вже на пів стакані їй стало погано. Потім вийшла надвір подихати повітрям. Далі пусто.
Очі потроху звикали до темряви й дівчина розгледіла, що знаходиться в якомусь тунелі, чи норі. Темні стіни з сухої землі, зі стелі звисали корінці, як волосинки в ніздрі. В кінці тунелю, пару метрів від Каті, виднілось легеньке світло.
Рішення повзти вперед було доволі простим. Катя почала переставляти занімілі напівзігнуті кінцівки, рухаючись в напрямку світла. Помітила, що на землі де-не-де валялось всяке сміття: зім’ята пачка сигарет, бички, паперові браслети, які чіпляють на руку в клубі. А ще кістки. Одна-дві, небагато, але сам факт заставив Катю завмерти та прислухатись.
З тунелю позаду неї щось шаркало. Катя втиснулась в бік і подивилась назад. До неї повільно наближалась тінь істоти.
Першою на тьмяне світло показалась пика. Чорно-білі смуги від носа до загривка; на щоках острівці темної шерсті, ніби бакенбарди. Пусті чорні очі, з півмісяцями білків, дивились в різні сторони. Зморщений ніс задирався догори, всмоктував повітря та оголяв ряд коротких гострих зубів і довгі ікла. Борсук. Великий, він ледь втискався в тунель, шкріб стіни боками й невпинно наближався до Каті.
Дівчина відвернулась і продовжила повзти на світло, швидко як могла. Мама кричала, щоб Катя хоч одягнула джинси та кросівки, але Катя від цього відмахнулась, бо хто так іде в клуб. Коротка сукня і босоніжки — ніяк інакше. Тепер кривилась, дряпаючи коліна об засохлий ґрунт.
Позаду почулось глухе гарчання і пришвидшене шарудіння. Борсук умить подолав відстань, притис лапою ногу дівчини й став з цікавістю винюхувати. Холодні тверді пазурі впивались в голу шкіру.
— Відчепись, — пробубніла Катя і спробувала легко тріпнути ногою аби скинути його лапу, але борсук ще сильніше охопив її та почав облизувати шершавим язиком. Дівчина впевненіше тріпнула, скинула борсука. Він глухо гаркнув і різко гризнув її за стопу.
— Ах ти блядь! — Катя замахнулась ногою скільки було місця і вдарила борсука п'яткою в ніс. Хрусь. Борсук рикнув і відступив на крок, чхаючи кров’ю.
Катя знову швидко поповзла на світло, збиваючи лікті, здираючи коліна, ще зовсім трішки. В голові пульсувала кров: ту-ту-ту. Ззаду на ноги навалилось тіло. Сопіло і гарчало. Дівчина обернулась готуючись знову вдарити:
— Сраний бор… — борсук кинувся й впився зубами їй в литку та почав метеляти головою, вириваючи шматок плоті, — Сукааа!
Катя шалено била ногами куди попало; зі стелі падали груди землі, засипаючи рота й очі. Борсук кусав, рвав і кусав в іншому місці, підступаючи вище: під коліном, за стегно, під сідницею, між ногами. Дівчина кричала і плакала в землю, билась ногами, совала руками по землі, розкидаючи бруд і сміття.
Під руку потрапило щось тверде і тонке, вона щосили стиснула його в долоні, від того сильно запекло, і почала ним бити борсука по голові. Туп-шак-чвак-чвак! Той перестав її кусати й осів.
Катя поповзла на світло, тягнучи за собою мертві ноги, як переїханий кіт. Воно ставало все ближче і яскравіше, поки не засліпило повністю.
Весь світ хитався й двоївся. Неонова вивіска ледь освітлювала провулок. За цегляною стіною з клубу гупала музика: ту-ту-ту. В кількох метрах від Каті, біля смітників, белькотів якийсь чувак зі спущеними штанами та тримався за шию, з якої чвиркала кров.
Дівчина подивилась на себе: сукня задерта вище стегон; без спіднього. Між ногами боліло, але сильніше боліла зчесана до м’яса шкіра на колінах і ногах. На асфальті від Каті та вглиб провулку тягнувся пунктирний кривавий слід.
Неонова вивіска клубу зациклилась в анімації, де борсучиха в колготках у клітинку кокетливо перебирала ніжками.
— Сука.