Ми обидва втомились від інтенсивної, виснажливої велопрогулянки. Сашко взагалі не розмовляв зі мною і відповідав на усі мої запитання “так”, “ні”, “угу”. Я намагався підтримувати друга короткими репліками, але швидко припинив ці спроби. Коли ми врешті під’їхали до будинку, в якому орендували вдвох квартиру, землю чорним покривалом ночі закутала темрява.
Замість колискової проти ночі ми подивились новини, запиваючи їх зеленим чаєм. Усі ці ініціативи здорового способу життя виходили від Сашка, я вважав, що людині, в житті якої є рух та спорт, їсти-пити можна усе.
Після чаювання ми побажали одне одному добраніч і розійшлись по своїх кімнатах спати. Вже давно минула одинадцята година, але я не міг заснути. Пригадував наші з Сашком спільні пригоди, які почались ще у студентські роки, коли ми разом навчались на факультеті радіоелектроніки Київського політеху. Саша - відмінник, розумний, наполегливий хлопець, що допомогло йому очолити представництво міжнародної технологічної корпорації в Україні у віці тридцяти років. А я - класичний трієчник, що також забезпечило мені кар’єру у власному, вельми приємному малому бізнесі, моя фірма займається усім потрохи.
В Сашка була одна дуже дивна риса, якийсь дитячий забобон, що абсолютно не пасував до його образу освіченого емансипованого інтелектуала. Можливо через те, що його виховувала бабуся, мій друг з дитинства боявся мавок. Мавки - це міфологічні істоти, які живуть у річках, лісах та полях. Зрозуміло, що насправді вони не існують. А ось Сашко думав, що мавки - це дівчата, яких покинули коханці. Тому ці створіння дуже злі на чоловіків та дуже небезпечні. Вони можуть залоскотати або зацілувати до смерті. Особливо посилилась Сашкова мавко-параноя після його розлуки з дівчиною Ірою, з якою вони зустрічались ще із старших класів школи. Він кинув її, щойно йому виповнилось тридцять, не в змозі поєднувати керування представництвом, аспірантуру та Ірині вимоги щодо активного спільного життя. Іра не сварилась, не вчиняла істерик, але Сашко знав від її батьків, що його колишня дівчина відвідує психолога й тяжко відходить від розставання з коханим. Сашко був переконаний, що Іра - мавка, яка регулярно відвідує його у снах. Одного разу йому приснилось, що вона залоскотала його мало не до смерті. Подібні видіння траплялися Сашкові щоразу частіше, він став знервованим та злим. Взяв лікарняний і протягом останнього тижня не з’являвся на роботі. Я думав, перервати це коло забобонів і параною Сашка вдасться після спільного виїзду велосипедами на природу. Думав, подихає друг свіжим повітрям і голову провітрить заодно. Я не врахував, що у таких випадках потрібно звертатися до кваліфікованих психіатрів, а не вдавати, що проблеми не існує. Тим більше що Іра, колишня Сашкова наречена не перетворилася на мавку, а так і залишилась чарівною, хоч трохи огрядною, як на мій смак, молодою жінкою. Її страждання з приводу кохання, що минуло, добігли кінця з появою нового, успішного й симпатичного нареченого.
Так я думав, перевертаючись у ліжку і щось змусило мене встати й навідатисьдо кімнати друга. Було вже біля першої години ночі. Я тихенько постукав і коли зайшов до Сашкової кімнати, де панувала тиша, побачив друга, який висів на люстрі із схиленню праворуч головою та висолопленим язиком, його синя шия була міцно затягнута коричневим широким ременем. Поруч на розстеленому ліжку лежала записка, написана синьою кульковою ручкою з коротким змістом: «Вибач, Іра!». Мене здивували, передусім, розпач та безвихідь, які змусили Сашка прийняти таке рішення. А може, стан його психіки дійсно був жалюгідним і видіння мавок затьмарили усі інші сфери життя мого досить успішного друга. Поки я думав, попивав у кухні зелений чай, який узагалі-то ненавиджу, чекав на поліцію та швидку, дещо привернуло мою увагу. На ліжку Сашка лежала гарна бавовняна блакитна сукня, яку я одразу впізнав. Це була улюблена сукня його колишньої дівчини Іри. Цікаво, звідки вона взялась, я був переконаний, що сукні не було, щойно я виявив тіло мого друга. А поруч з моїми кросівками біля вхідних дверей стояли біленькі Ірині босоніжки. Може Іра непомітно пройшла до кімнати Сашка і примусила його вчинити самогубство чи вбила? Може мавки насправді існують?