Наш світ

“Тікай, Маркусе, біжи. Все одно не сховаєшся, це мій світ. Я знайду тебе, де б ти не був”.

Чоловік біг не озираючись, піт рікою стікав його обличчям. Вулиці були схожі одна на одну, як дві краплі води – облущені старі будинки, висохлі дерева і всюди мертві тіла. Люди без шкіри висіли на стовпах, проколоті списами, їхні голови були вивернуті на 180 градусів. Маркус не знав цих людей, не знав цих вулиць, цього міста, як і не знав, чому він опинився тут. Єдине, що він знав точно, що його щось переслідує, щось страшне, щось не з його світу. Він знав, що не сховається, знав, що воно знайде його, він тут дише гість, а воно господар. Воно…

«...Воно стояло над ліжком. Схилилося над ними. Марія з дворічною Софійкою мирно спали, не підозрюючи, що над ними стоїть щось, істота висока, огидна, гола, з довгими та худими, як гілля, руками. Я не міг, просто не міг поворухнутись, лише стояв у дверях і спостерігав, як воно ламає їм шиї, вивертає голови. Я нічого не міг вдіяти! Навіть закричати, і того не міг! Потім істота обернулася до мене, на лиці в неї не було нічого окрім роту і, здається, ця тварюка посміхалася мені. І раптом я опинився тут, в цьому чужому мертвому місті…»

Маркус біг, ноги заледве тримали його, тіло тремтіло, але він не зупинявся. Істота переслідувала його, він чув її голос, той, здається, линув зі стін, з дороги, з самого повітря і одночасно з його голови:

“Тікай, Маркусе, біжи, ховайся, та від мене ти не сховаєшся ніде”.

Чоловік не міг думати ні про що, окрім мертвої доньки з дружиною. І окрім дози, звичайно, про неї він думав завжди. Навіть одразу потому, як її прийняв. Але мертва сім’я зараз була важливіше. Мертва?

- Чому, чому ти убив їх? Чому не убив мене? Вони ні в чому не винні, убий мене, поверни їх! Поверни!! Ти можеш? Ти ж можеш?! Обіцяю я ‘злізу’, я більше ніколи не прийматиму, тільки поверни їх!

“Можу, Маркусе, можу. Та чи стану? Ні. Для чого мені убивати тебе?”

Голос стих, Маркус біг. Місто, здається, не збиралося закінчуватись. Куди б він не повернув, в яку вуличку не забіг, всюди ті самі будинки, ті самі трупи. Придивишись, чоловік помітив, що тіла були пронизані не списами, а величезними голками, шкіра з них була не знята, а облізша, вкрита якимись хворобами. 

- Я також помер, це пекло? Де я? Якщо я ще живий то убий мене! Це ж я винен у їх смерті, убий мене, поверни їх!

“Око за око і світ осліпне, Маркусе. Завжди страждають невинні. Це не пекло, це твій світ. Тепер ти – його частина, а він – частина тебе. Ти можеш бігти скільки хочеш, тікати, але від мене не втечеш, Маркусе, бо я це ти, а ти це я і віднині ми будемо разом завжди. Поглянь на мене, я позаду тебе. Подивись на мене і ти побачиш себе”.

Чоловік зупинився. Він спиною відчував присутність істоти, знав, що воно стоїть позаду. Чув дихання – мерзенне, гаряче, обпікаюче. Маркус оглянувся. Істота поклала довгі, гілякоподібні руки йому на плечі, притягнула до себе. На пласкому обличчі не було нічого окрім велетенського роту з голими синіми яснами. Потвора відкрила рот і Маркуса поглинула темрява…

…Дзвонив телефон. Відкривши очі, Маркус відмахнувся від сонячного проміння, яке пробивалося через вікно і прямо на крісло, на якому після дози він вчора вирубився. Чоловік встав, потер очі, вимкнув телефон і кинув його на тумбочку, де лежали шприц і джгут – не до цього зараз. Після страшного сну його тіло ще тремтіло, футболка від поту прилипла до грудей і спини.

- Насниться таке, - мовив до себе і, вже гучніше, - Маріє! Маріє, пробач, це було востаннє, клянуся, я ‘злізу’, навіть не гляну на наркоту!

Тиша..

Зайшовши до кімнати, Маркус побачив задубілі тіла своїх доньки та дружини, побачив їхні вивернуті голови, зламані шиї. І закричав, цього разу зміг закричати.. А потім стало темно..

Чоловік біг не озираючись, піт стікав його обличчям.

“Тікай, Маркусе, біжи. Все одно не сховаєшся, це мій світ.. Наш світ.. Коли ти їх убив, він став нашим…”

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Команда Баффі
Другий етап: Команда Геральта
Історія статусів

04/05/21 20:05: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/21 02:15: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/21 20:00: Грає в конкурсі • Другий етап
30/05/21 20:00: Вибув з конкурсу • Другий етап