Бувайте, гівнюки

У лабораторії пахло порохом та алкоголем, біля дверей лежало тіло охоронця, мізки валялися поряд. По кімнаті ходив, лисий чоловік із смартфоном у одній руці і пляшкою віскі в іншій.

“Привіт мої п’ятнадцять підписників, знаю, що принаймні десять з вас фейки. Ті хто якогось хріна дивляться це о третій ранку будуть свідками великої події, гарантую.

Як ви знаєте я працюю на колайдері, не у ЦЕРНі, а на дрібному колайдері посеред пустелі Невади. Як ви знаєте, мене все заїбало.“

Чоловік відпив ковток віскі, та сів за стіл. Він похитувався та на стільці та намагався сфокусувати погляд на екрані смартфону. 

“Ви вже думаєте, що зараз я вчиню самогубство на робочому місці під час прямої трансляції у Фейбуці? Хуй там. Я приготував дещо цікавіше. 

Щоб ви могли зрозуміти, що на вас чека у найближчі дві хвилини я мушу дати вам трохи теоретичної інформації. Але спочатку невеликий спойлер - я знищу цей йобаний всесвіт наприкінці своєї трансляції.”

Чоловік ввів декілька команд на клавіатурі. Десь за стіною загуділа апаратура, світло у кімнаті блимнуло.

“Перейдемо до теорії. Окрім усякої нудної хуйні ми тут на колайдері робимо іноді антиматерію. Дуже дорога штука, один грам може коштувати приблизно шістдесят трильйонів доларів. А ще це дуже нестабільна хуйня. При контакті зі звичайною матерією вони анігілюють один одного утворюючи чималий пшик. Для довідки придурки - все у нашому йобаному всесвіті складається з матерії. При анігіляції виділяється приблизно дохуя енергії і це перспективно може принести приблизно дохуя грошей, якщо навчитися виготовляти антиматерію у виробничих кількостях.”    

Необережним рухом чоловік поставив смартфон так, щоб селфі-камера охоплювала все приміщення лабораторії. Потім підійшов до іншого комп’ютера та почав набирати команди. 

“Останні тридцять років я працював саме над цим. Синтез дешевої антиматерії. Я добився успіхів за цей час. Але мене вирішили злити з проекту, та продати його сраним китайцям. Я багато вклав у цю роботу. Я провів на цьому проекті тридцять років, від мене пішла дружина через цю роботу, я насидів собі геморой, а мене вирішили злити та продати мої розробки вузькооким гівнюкам.

Чоловік похитуючись крокував лабораторією та голосно кричав, щоб мікрофон дешевого китайського смартфону вловлював його промову. 

“Великі цабе, які фінансують нашу лабораторію у звітах бачать, що вартість виготовлення антиматерії знизилася на тридцять відсотків завдяки моїм розробкам. Але ці барани не бачать усе. Я блять знаю як запустити ланцюгову реакцію. Як у атомному реакторі, тільки не з розщепленням атома, а з безконечним ланцюгом самовідтворення все більшої кількості антиматерії. По простому - чим більше антиматерії буде створено тим більше антиматерії буде створено. А матерія і антиматерія у контакті що? Правильно анігілюють одна одну нахуй.” 

Чоловік сів перед смартфоном та підпер розпашіле обличчя кулаком, подивися прямо у камеру смартфону почервонілими очима.

“Цікаво, правда? Зараз я сиджу тут у лабораторії, п’яний у сраку. Безробітний чоловік, похилого віку. Я зараз бог.  Я можу знищити цей всесвіт просто натиснувши “enter” на своїй клавіатурі. Реакція не зупиниться, доки уся матерія у всесвіті не зникне. І, блять, ніхто мене не зупинить. Мої боси не дуже багато грошей витрачали на охорону лабораторії, а я вважаю, що знищення всесвіту цілком може початись з вбивства тупого охоронця, який останні десять років підколював мене. Правда, це дрібниця в порівнянні з тим що я зроблю вже через тридцять секунд?”

Чоловік взяв у руку револьвер двадцятого калібру та покрутив ним перед камерою.

 “Вам напевно цікаво, навіщо мені це робити? Бо, блять, можу. Ось чому. Я ненавиджу цей всесвіт та всіх вас, уйобки. Я деякий час думав тихенько повіситись в свої брудній квартирі. Але потім вирішив, якщо вже я і так помру, то чому б не витерти нахуй цей йобаний всесвіт? Мені вже буде все одно. 

Гадаю це досить прикольно, зараз я натисну кнопку і все зникне. Мільярди років існування всесвіту буде перечеркнуто одним рухом пальця п’яного, злого на весь світ науковця. А свідками кінця світу будуть тільки кілька мої колег, які якогось хуя не сплять, та дюжина нігерійськів аккаунтів на фейсбуці, які намагалися викачати з мене гроші додавшись у друзі. 

Отож бувайте, гівнюки. Ідіть нахуй. 

Чоловік опустив палець на клавішу “enter”. Посеред пустелі Невади спалахнуло сяйво, яскравіше якого ще не було з початку створення всесвіту. 

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Команда Баффі
Історія статусів

04/05/21 19:58: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/21 02:15: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/21 20:00: Вибув з конкурсу • Перший етап