ЗАКЛЯТТЯ В ЗУМІ

Перед школою стояли три білі закриті труни. Учні по черзі підходили і клали поруч із кожною квіти. Переважно гвоздики. Невже ніхто не знав, як вона ненавиділа гвоздики?!

Все відбулося трьома днями раніше. Тася увімкнула ноут і по лінку приєдналася до дівчат, що вже почали розмову в зумі. Вони жваво обговорювали останні події:

— Ця мокра курка ніколи не буде з моїм Русіком! — Яна то голосила, то ридала. Довгий чубчик, який вона намагалася відростити вже також був мокрим від сліз, — Яке вона має право на нього? Ми з ним із першого класу разом за однією партою! — трохи схлипнувши продовжила, — А вона тільки цього року прийшла до нашого класу і вже сторіз з ним в інсті викладає! І він лайкає її фооото-о-о-о, — однокласниця закрила червоне від сліз обличчя.

— Ян, не кіпішуй! Він тебе коха-єєє — це то-чнооо, — наспівуючи своїм контральто заспокоювала Любка.

— Ти ще собі сто таких Русланів знайдеш! — твердо сказала Ганна і надула велику бульку жувальної гумки, яка лопнула і частково приклеїлася на ніс дівчині.

— Він тебе не вартий! — підхопила Тася.

— Мені не потрібно стооооо-оо-оо, мені він потрібеееен! — знову зайшлася Яна.

— Ти маєш вдати, що тобі пофіг. Це ж він на зло тобі — я точно кажу! — продовжила Любка, — Він приповзе до тебе, треба тільки зачекати!

— Я не хочу чекати! Я ХОЧУ ЗАРАЗ! — заволала дівчина.

Дівчата мовчки переглянулися одна з одною через екран монітору. Ніхто не знав, як зарадити горю подруги, яку дуже любили. Янка була душею компанії — завжди весела, вона збирала навколо себе людей різного віку — усім було цікаво з нею. І як Руслан міг обрати ту сіру мишку? Чи, можливо, він просто боявся, що Яна відмовить?

— А я тут один сайт бачила, — почала Ганна, — там всякі штуки, як хлопця відбити і як зробити, щоб він тебе покохав і таке інше — може спробувати?

Яна враз перестала плакати і відірвалася від своєї хустинки:

— А ну давай, розповідай, що там?

— Хвильку, — Ганна щось почала клацати на клавіатурі, — Дивіться, тут є приворот, як прибрати суперницю, навести порчу, родове прокляття..

— Давай прибрати суперницю!..

— Окі! 

— Може не будемо прибирати? Якось надто жорстко, — непевно сказала Тася.

— Ми доки з цього карантинного арешту вийдемо — вони вже одружаться! От як так сталося, що ця ідіотка оселилася у його під`їзді?!

— Так, Ян, я згодна, треба діяти! — погодилася Любка, хоча б щось цікавеньке буде у цих сірих буднях вдома, — Читай, що там потрібно!

Обряд проводиться при наявності хоча б трьох людей, які одночасно читають закляття.

— Ну нас аж четверо — так що підходить! Що далі?

— Кожен із учасників запалює свічку і ставить перед собою фото людини, яку будуть прибирати. Потім перед світлиною суперниці всі разом читають закляття.

— Ага, ну я виведу на екран для всіх фото цієї курки, а ти скинь нам в чат слова.

— Я за свічкою! — сказала Тася і вийшла з кімнати.

— Так, в мене теж десь була, треба знайти, — почувся голос Любки.

— Дві хвилини перерва — всі за свічками! — скомандувала Яна.

Тася полізла до комори, де мама зберігала свічки на випадок вимкнення світла в домі. Трохи поборсавшись там, дівчина все ж знайшла необхідний для ритуалу предмет, захватила на кухні сірники і повернулася до кімнати. Інші вже запалювали свічки біля екранів.

— Давай швидше! — сказала подрузі Яна.

Дівчина слухняно запалила свічку, зручно вмостившися на кріслі біля ноута.

— Ну що — текст перед нами, фотка у всіх відобразилася?

— Так!

— Тоді починаємо!

Однокласниці в унісон стали читати закляття:

Володар вогню, прийди до нас,

допоможи у скрутний час,

Красу суперниці візьми

І в полум`я її зітри…

Раптом звук у ноуті Тасі пропав, вона вирішила перевірити, що не так і відірвала очі від тексту. Підвівши погляд на екран, де мало бути фото Яниної кривдниці, Тася побачила, що відбувалася якась чортівня — замість тієї світлини на моніторі по черзі з`являлися її подруги, що продовжували читали магічні слова. Тася намагалася їм сказати про те, що щось йде не так, але дівчата, так само як і вона їх, не чули її. Потім зв`язок обірвався і з`явився напис, що підключення відсутнє. Тася побігла до роутера для того, щоб перезавантажити його чимшвидше, але, згадавши про мобільний, стала набирати подруг — вони не відповідали. Зрештою, відновивши інтернет - з`єднання, Тася ще раз зайшла до спільного відеочату.

Те, що вона побачила назавжди залишиться перед її очима. Шкіра на обличчі подруг немовби горіла зсередини — вона бралася великими бульками, які лопалися і відкривали шматки плоті, що були сховані під нею. А той шалений крик, що лунав із зуму розривав її серце — як їм допомогти? Що зробити? Очі подруг були сповнені жаху. Вогонь, що оселився у дівчатах почав спускатися нижче — їхні шиї і руки ставали червоними, а потім чорніли.

— Вода! Вода! Швидше у ванну! — нарешті змогла прокричати Тася.

Схопившись за телефон, вона набрала номер швидкої. Більше нічого пригадати вона не могла.

Яна ненавиділа гвоздики, тому Тася принесла їй чорні троянди. Поклавши квіти на домовину, дівчина повернулася до стіни, біля якої стояла, щоб знову спертися на неї. Руслан також поклав квіти, а його дівчина навіть плакала. Бідолаха не знала, що аби не збій в зумі, який вивів не ті фото на екран, у домовині могла бути саме вона.

Мама Тасі взяла дочку під руку, піклуючись про її стан.

— Як ти?

— Краще ніж вони, — сказала донька, дивлячись, безжиттєвим поглядом на труни подруг.

— Це нам ще пощастило, що в нас «Воля Кабель», був би кращий інтернет і ти могла опинитися там, — мама замислено зітхнула, — Добре, що не відмовилися від них, треба ще на рік продовжити підписку.