3433
0
Друзі, пора знайомити вас із проектом.
В загальних рисах все описано в розділі «Про нас». Чим ми займаємося, мета, плани тощо.
Яким чином ми робитимемо всі ці цікаві й приємні речі, розкажемо в даному блозі.
«Бабай» – це задумка трьох людей – Сергія Мазуренка, Андрія Лозінського й Дімки Ужасного. Так, у проекта, як і в Фредді Крюґера, кілька батьків, і це дітище, сподіваємося, буде не менш харизматичним за хлопця в смугастому светрі.
Чому Бабай? По-перше, тому що він наш. Багато хто знає Бугімена/Буку, що в різних іпостасях лякає дітей по всьому світу, а також його колег, котрі присутні в міфології практично всіх народів. Бабай, як древня істота, має всеохоплюючий вплив, його знають малі діти і дорослі, цей персонаж настільки вжитий в нашому менталітеті, що часто наділяється несерйозними, жартівливими рисами. Такий собі добрий монстрячок, який хапає ноги з-під ліжка, заглядає у вікно і краде неслухняних дітей. Кого цим особливо налякаєш?
Але поставте себе на місце дитини. З несформованим світоглядом, купою уявлень, нав’язаних дорослими, з вірою в те, що все навколишнє – живе, і з ним можна взаємодіяти. Дитячі страхи найсильніші, вони сягають у внутрішній світ, торкаються найтонших жил. Просто ми забули – як це. Налякані й вимучені уособленням зла, що постійно поруч, що чекає моменту, аби розправитися, ми з віком ставимо ментальний барєр, який відділяє від справжнього, дикого, первісного жаху. Ми занурюємося в дорослий світ і при цьому віддаляємося від чистого, рафінованого страху перед незрозумілим, потойбічним. Ми боїмося реальних, проте більш звичних речей – екзаменів, хуліганів, війни, безробіття, смерті, хвороб, втратити близьких, жирних тіток в леопардових лосинах тощо. Бабая під ліжком ми міняємо на Бабая-шефа, Бабая-гопника, Бабая-воєнкома. Але це речі, на які ми можемо впливати. Це явища й люди, яких можна торкнутися, поговорити з ними, переконати, підкупити тощо (в загальних рисах, звичайно).
З Бабаєм, що скрипить дверцятами шафи, домовитися неможливо. Йому нецікаві гроші, зв’язки, фізична сила чи татова рушниця. Він прагне одного – прийти й забрати. Єдиний спосіб боротися з ним – це не висовуватися з-під ковдри.
Персонаж суто слов’янської міфології, він не знайшов достатнього розвитку в художньому мистецтві, за деяким виключенням. Повість «Бабай» Бориса Левандовського, мультик про Бабая (добродушного, еге), казки та міфи. Ми не знаємо навіть, як він виглядає. І це лякає найбільше. Міфологія згадує Бабая як старого згорбленого діда, що нипає під вікнами і чекає, поки матуся віддасть йому неслухняну дитину. Часом це істота, схожа на домовика, що шастає на кухні, або невеличкий ґремлін, який гримить посудом, чи безформний клубок, що лоскоче босі п’ятки. Левандовський наділив свого Бабая рисами дужого монстра, що виповзає з червоточини і затягує дітей до лігвиська в паралельному світі, користуючись відсутністю ментального захисту.
Наш Бабай – не бездумний пожирач дітей, не добродушний монстр, не сварливий дідок з допотопним мішком. Це – розумна, безжальна і небезпечна істота. Не здатна до компромісів. Якщо він націлився на вас, то хтозна, чи вдасться врятуватися під ковдрою. Він не має єдиного обличчя, і тому ніхто не знає, звідки чекати небезпеки.
Звідки взялася ідея? Автори давно задіяні в різноманітних проектах, що тим чи іншим чином пов’язані з темними жанрами. «Стівен Кінг. Український клуб», «Крамничка жахіть», збірки й журнали, всім цим ми займаємося не перший рік. Проте з часом прийшло розуміння, що пора переходити рівень соціальних мереж і запроваджувати дієву платформу, яка об’єднає горорманів усієї України й українського закордоння. Розпорошеність спільнот та людей, які в соцмережах орють ниву українського жаху, дала привід для реалізації давньої задумки – заснування повноцінного майданчика. Завдяки мега-роботі нашого айтішника Сергія Мазуренка ми маємо сайт, що стане Темною Вежею всіх наступних проектів, об’єднає ідеї та замисли, координуватиме конкурси, майданчики, спільноти, творчих людей.
Чим займатиметься «Бабай» (і це лише початок)
Отже, схематичний план дій та задумів.
1. Новини зі світу темного мистецтва. Анонси, огляди, новинки, рецензії, статті – наша поточна й постійна діяльність. Жахи в світі настільки розвинута й прибуткова сфера, що в голові не вкладається: чому в нас все так туго? Західні колеги заробляють шалені гроші на страшних історіях, то давайте переймати досвід. Все, що коїться в світі жахів, трилерів, містики, буде освітлюватися нами на сторінках проекту. Як зарубіжні, так і вітчизняні новини. Читачі знатимуть, які фільми незабаром з’являться на екранах, чим відрізняється Карпентер від Кроненберґа, чому «жахи» і «горор» – це слова-синоніми і т.п.
Ми плануємо залучати до даного процесу всіх охочих. Чим більше людей будуть причетні до розвитку жанру, тим швидше він окріпне, обросте плоттю і зможе заявити про себе у державному, а пізніше, можливо, й у зарубіжному масштабі;
2. Творчість. Письменники, поети, художники, скульптори тощо, що творять в темному жанрі – вони матимуть місце для розвитку, обміну досвідом, просто приємного відпочинку.
Можливість обговорення, форуми, коментарі, власні кабінети – все це планується на сайті. Найперше, звичайно, нас цікавить література. Страшні книги мають бути і вони будуть.
Для цієї роботи також визначено декілька напрямків.
2.1. Періодичні збірки оповідань.
Перші дві збірки «Крамнички Жахіть» дали зрозуміти, що це потрібно читачам. Ми плануємо продовжувати проект «Крамничка жахіть» в рамках щорічних збірок оповідань, перекладів, віршів тощо. Тобто «Крамничка» існуватиме у форматі збірки на основі конкурсу.
Сам конкурс плануємо перенести на майданчик на сайті «Бабай», ця робота ще попереду.
Крім того, «Крамничка жахіть» стане дійсно крамничкою, магазином літератури та мерчу. Цей напрямок також буде дуже цікавим, планів багато.
2.2. Фензін «Бабай» в паперовому форматі.
Свого часу, особливо в західних країнах, були дуже популярними журнали, що містили різноманітні цікаві матеріали жанрового спрямування, тобто фензіни. Статті, ілюстрації, твори, рецензії, комікси – даний фензін буде відрізнятися від альманаху великим форматом (наприклад А4), більш широким колом матеріалів, задіяних в ньому, а також більш частішими публікаціями. В ідеалі хотілося би бачити щоквартальний журнал, проте наразі про це рано говорити.
Примітка:
Перш за все нас цікавлять українські жахи – самобутні, соковиті, без запозичень, без банальних Джеків, без штату Огайо. Ми прагнемо бачити українського героя, що стикається один на один з тварюкою на вулицях українського міста, села, лісу. Це не значить, що проект обмежується суто вітчизняними локаціями, персонажами чи подіями. Меж для фантазії – жодних. Головне – це грамотна українська мова і цікава історія, здатна захопити читача. Проте не забувайте, що основ для роботи над суто українськими жахами – море. Взяти хоча б міфологію.
3. Робота поза інтернет-ресурсом.
Зустрічі, івенти, майстер-класи, книгочитання, презентації – всі ці речі підігрівають інтерес до жанру, об’єднують любителів мистецтва. На таких заходах зав’язуються знайомства, відбувається обмін досвідом, мерчем. Горор-фани мають знаходити одне одного на всіх більш-менш масштабних тусовках, а в подальшому – засновувати щось своє. Сумний досвід «Некрономікона» дає зрозуміти, що в цьому напрямку ще багато роботи. Проте наразі ми будемо освітлювати події, де можуть відбуватися цікаві нам заходи – від презентації книг до окремої тусовки, присвяченої жахам. Отже, ця місія також і в ваших руках. Найближчі заходи – Форум видавців у Львові та «Брама» в Івано-Франківську. Слідкуйте за новинами.
Отже, це коротко про наймасштабніші плани, а якщо говорити про найближчі, то «Бабай» планує зайнятися перевиданням першого тому «Крамничка жахіть» (з удосконаленою обкладинкою від Ігоря Дунця) та запустити мацаки в соціальні мережі. А ще - робота над паперовим фензіном, аналогів якого поки що в Україні не було. Але насправді задумок набагато більше.
Це найстисліша інформація, читайте нас, пишіть, далі буде!
П.С. Сайт буде постійно вдосконалюватися, але всі пропозиції, зауваження, скарги, прокляття, гроші, пиво тощо надсилайте на електронну пошту чи в приватні повідомлення адмінам!
babai.fanzine@gmail.com — редакція