Друга химерна війна (Weird War II)

Якщо ви читали повість «44 GES-Віхола» в антології «Змієві вали» чи на Заколотному сайті альбо навіть звернули увагу на деякі фрагменти другого тому, які я викладав раніше, ви могли помітити, що вони, очевидно, мають в основі події та естетику Другої світової. Але, можливо, ви не знали, що такі твори належать до окремого, хоч і досить нішевого, субжанру Weird War II, альтернативної історії Другої світової війни з додаванням жахів, НФ і зрідка навіть фентезі. Як правило, це досить похмурий жанр, бо йдеться про найкривавішу війну в історії людства, яка до того ж ще й затемнена додаванням горору, грімдарку та мілітарної фантастики.

І оскільки мене задовбали недоречні порівняння Заколоту з WH40K я люблю ділитися джерелами натхнення, дозвольте розповісти вам трохи про цей дивний жанр.

По-перше, ви точно з ним стикалися. Серія ігор Wolfenstein, всесвіт Hellboy та BPRD, комікси, ігри та (прости господи) фільми BloodRayne, а також будь-які інші твори про Другу світову, де тим чи іншим боком присутні жахи або фантастика — як-от в тому ж «Індіана Джонсі», норвезький треш-горор «Операція “Мертвий сніг“» та мілітарних горорах, як-от Пекельний Бункер та Оверлорд. Але то все радше дотичні штуки, бо дія там, як правило, не стосується безпосередньо війни, що розгортається десь на тлі, або висвітлює її локальні аспекти.

Повноцінний же Weird War (Химерна війна) — саме про військовий конфлікт і вплив на нього фантастичного елемента. Тож, ось штуки, які свого часу зацікавили мене в цьому субжанрі:

Achtung! Cthulhu — зазвичай класичні лавкрафтівські жахи обмежені періодом 1920–1930-х, але тут автори зсунули часовий період на 10 рочків і перенесли з Америки в Європу. Це, мабуть, найочевидніший референс, яким, утім, я не надихався, бо дізнався про нього вже після. Та й за атмосферою ця pulp-fiction настільна рольова гра радше тяжіє до пригодницького голівудського кіно, аніж до екзистенційних жахів війни у зв’язці з космічними жахами Лавкрафта. Але назва все ж говорить сама за себе — це лавкрафтіана в Другій світовій.

Треба зазначити, що настільних рольових ігор в антуражі Weird War досить багато — включно з однойменним сетингом, який Wizards of the Coast випустила на двигуні d20 (який по суті є D&D 3.5). ДСВ-сетинг є і у «Шалених світів», і у GURPS, але Ахтунг! Ктулху, здається, залишився єдиною відомою НРГ, яка активно розвивається і випускає нові книжки.

Tannhäuser — настільна скірміш-гра від Fantasy Flight Games, продукт далеких нульових, механіки якої, зокрема, перейняв нині відомий Unmatched. На дворі 1949-й, але війна триває безперервно з 1914-го. Відкрита брама пекла, таємничі релікти, окультні дослідження і супертехнології — усі складові сетингу Weird War присутні. Гра, утім, є досить застарілою за сучасними стандартами та й давно знята з виробництва. Утім, на ebay її ще можна знайти, а арт-складова та мініатюри там дуже непогані.

Dust (і подальша інкарнація Dust 1947) – дизель-панк варгейм з мініатюрами, де технологічний прорив з обох сторін утримав паритет у війні і продовжив її. Оригінальна гра вийшла в 2010-му, і це, здається, перша спроба зхрестити бойових мехів (велетенські крокуючі машини) з технологічною естетикою Другої cвітової. Дизель-панк як він є. Гра наразі вже не випускається, попри спробу оживити її в 2016-му. Але не засмучуйтесь — святе місце пусте не буває.

Konflikt’47 — ще один варгейм з мініатюрами, але цього разу не просто дизель-панковий. Атомна зброя, розриви реальності і паралельні виміри, анімовані мерці, генетичні експерименти, SS-перевертні, штучний інтелект та ціла купа інших горор та нф-тропів чекають на вас. Хоча гра існує вже десять років, вона отримала нове дихання десь пів року тому, пропонуючи оновлений і поглиблений лор та візуальну частину.

Tankhead — всесвіт і артбук від Емерсона Танга, талановитого художника, який відмітився, зокрема, як арт-директор помірно відомої гри Doom (2016).
По суті, це серія мехів на основі існуючої воєнної техніки Другої світової. Тут замість НФ ми маємо фентезі: бо події відбуваються у вигаданому всесвіті, а не в альтернативному нашому.

І знаєте що? У майже всіх Weird War тайтлів є помітний для нас, українців, мінус. Там є совок і совкодрочерство різного ступеня стриманості. І що бісить окремо, так це те, що свастику на альт-німців ліпити не можна, а от зірку, серп та молот — будь ласка. Так от: у Tankhead немає совка як окремої фракції. Він є частиною Britonica Alliance, що не дуже приємно, але принаймні не так муляє, як окрема могутня фракція, до того ж, однозначно асоційована із рашкою.

Крутизна Tankhead, зокрема, у потужному впливі японської мха-школи. Не буде таємницею сказати, що саме японці найкраще вміють в меха-жанр (і, по суті, є його винахідниками в сучасному вигляді). Поєднання європейської і японської індустріальної естетики робить цей тайтл справді унікальним.

Друга світова війна — це одне з ключових явищ новітньої історії, яке багато в чому сформувало сучасні події, погляди та культурний простір. Weird War, хоча й може здаватися експлуатаційним, насправді, він є відображенням наших колективних страхів і травми, спричиненої Другою світовою. Неконтрольований розвиток убивчих технологій, геноцид, жорстокі експерименти над людьми і, зрештою, війна без кінця і досяжної цілі; втілена втома і зневіра середнього періоду війни для Союзників і фінального — для Осі.

Химерна війна — це рефлексія мирного покоління на мілітарні жахи минулого. Вона часто бере навіть не прямий досвід, а «повторно перероблює» існуюче медіаполе Другої світової. Це відрізняється від того, як це сприймаємо сьогодні ми в Україні, і це дуже добре помітно в порівнянні з мілітарним горором, який є у нас (зокрема, збірка «Птахи у пітьмі», а також окремі інші твори). Наша Химерна війна є гострішою та болючішою: вона не рефлексує, а радше фіксує те, що ранить та жахає нас сьогодні. І це, зокрема, дозволяє нам мати інший погляд і на традиційну Weird War II, визначаючи в ній питання, які поза особистим досвідом реальної війни неможливо побачити.