Тисячоокий і повноформатний murderfolk: свіжак Zwyntar (ч.1)

Стоси гостролезих цифр або продряпатися крізь апокаліпсис

Zwyntar гадали, що відбули своє, одного разу вже завітавши на Подкаст Бабая, але от Бабай Прийшов і Забрав їх у свій огляд знову. І вже не відпустить (хе-хе!).

У 2023 році доробок Zwyntar це:

• EP «ГРІХ» (2016) – 5 пісень, 21 хв 21 с.
• Студійник №1 «МЕРТВІ ГОЛОСИ» (2018) – 9 пісень, 37 хв 46 с.
• Студійник №2 «ТИСЯЧА ОЧЕЙ» (2023) – 11 пісень, 44 хв 36 с.

А ще – 8 синглів і 5 відео. Жанрово вони грають кантрі, фолк, неофолк і рок, а за стилем виокремлюють дарк-кантрі, альт-кантрі та фолк-рок. А от сайт djdeath.co.uk їхній музичний стиль охрещує як «murderfolk, можливо, натяк на Ніка Кейва, Bad Seeds і Swans, але набагато темніший».

З часу появи наприкінці 2014 року (засновники Ерік, Наталя й Дівуар), гурт провів до сотні концертів по всій Україні, в тому числі з солд-аутами (розпродано 100% квитків) на більш ніж 500 відвідувачів. У складі гурту п‘ятеро музикантів: Єгор Дівуар (вокал, гітара), Саша Кладбіще (вокал, ударні, казу), Наталя Ференс (пральна дошка та інша перкусія: шейкер, тамбурин тощо), Сергій Pror (бас і акустична гітара на записах), Ерік (Олександр Волошин) (банджо).

Zwyntar неодноразово відвідували Faine Misto, Zaxidfest, Comic Con Ukraine, Gogolfest та ін. Виступали гедлайнерами на українських кантрі-концертах і тематичних фестивалях, та на розігріві відомих команд андеграунду – King Dude, Aurelio Voltaire, Persephone і не тіко.

Другий альбом, який музиканти почали записувати ще в 2019, вимушено затримався з релізом, адже у 2020 світ схибнувся і досі не йде на поправку:

«Ми планували видати альбом скоріше, тому частину пісень виклали до прем'єри в якості синглів, щоб люди мали змогу послухати не тільки старі пісні».

Гурт каже, що альбом видався найпохмурішим здобутком у дискографії. Хоч окремі сингли й виходили в різний час і мали різну тематику, проте на альбомі всі композиції поєднано суголосним настроєм:

«Це трохи апокаліптичне відчуття світу, що руйнується навколо нас просто зараз» (neformat.com.ua).

«Довга робота над альбомом додала в нього кілька нових незапланованих від початку пісень, які ми написали вже під час роботи на студії. Частина пісень на "Тисяча очей” – перезведення синглів, виданих за останні чотири роки, із певним переосмисленням звуку» (slukh.media).

Тільки за тритижневий міні тур на підтримку нового альбому, ZWYNTAR вдалося зібрати («ми з вами натанцювали, напили і надонатили») аж 339 202,49 грн прибутку на потреби логістичної та хорунжої служби бригади НГУ «АЗОВ»:

«Перші дні туру пройшли чудово, ми дуже вдячні нашим слухачам за те, що знаходять сили в цей буремний час слухати музику й активно донатити на допомогу армії. Відчувається, що ми з залом на одній хвилі, це для нас дуже цінно».

Саша Кладбіще для Бабай:

Наразі в гурту є політика, що весь прибуток із концертів (не тільки заявлена благодійна частка, але і вся доля гурту) йде на допомогу ЗСУ (або напряму до підшефних частин, або дружнім волонтерським організаціям).
Якщо ж брати всі наші виступи, які ми робили для зборів на ЗСУ включно із зборами на НГУ «АЗОВ», то має вийти щось в районі півтора мільйона гривень.

Трошки про гурт

Zwyntar – це п’ятірка творчих особистостей, з яких двоє входять до його складу подружжям. Ну, а інфернальних інспіраторів виносимо за дужки в рамках конспірації та підступного пункту дрібним шрифтом у контракті з Нечистим (власною кров’ю). Адже коли Роберту Лерою Джонсону то можна, тоді й Zwyntar теж не гріх, дарма що свого Напутника вони відшукали не на перехресті, а відрили на кладовищі (так подейкують, але то свята правда, адже виняткова якість їхніх пісень розвіює всі сумніви, виключаючи припущення про банальний саморозвиток артистів як її першопричину).

До того ж їхній демонічний вигляд і прикид на сцені під час концертів – вже точно всі бачили, хоча б на тутешніх фотках. А що вже казати за побутовий райдер гурту, де криваве й заборонене законами Божими й поспільства їдло й питво – це пункт №1 жирним шрифтом із трьома черепами в кінці (для залякування і так знервованих і сполотнілих кур’єрів-офіціантів). Але про людське око офіційно там значиться: «Принесіть нам, будь ласочка, 5 пляшечок води, дякуємо».

Ага, вже повірили: щоб ТАКІ сутності та й ТАКЕ пили – це ж нечувано, явно вишито білими нитками, купи не тримається, курям на сміх (в автора скінчилися синонімічні ідіоми на позначення викрикувального «не вірю!»). Бо не можна просто так взяти й анігілювати фанатські стереотипи щодо темних гуртів!

Зазначимо, що на одному з радіоінтерв’ю (polskieradio.pl) ведучий наполегливо допитувався чи не сплять музиканти, як то і годиться поштивим персонам із андеграунду, в домовинах. І хоч вони вправно ухилилися від відповіді, проте довгим заступом Бабая таки вдалося нарити в надрах інсти та явити громаді репутаційно реабілітуючі гурт Х-файли:

Та й з оргіями і шабашами в них теж, принаймні раніше, все було ок:

Тому за трушну репутацію дарк-гурту музиканти заслужено отримують 10 з 10 лиликів.

А тепер поговоримо серйозно. І критично-прискіпливо перетремо гурту всі кісточки, хе-хе! Щоб з’ясувати, а що ж то вони таке там зродили: щось мертвонароджене? Прогин під карамелізований поп? Чи, може, густе й самобутнє Укр-Дарк-Кантрі?

Диявол входить у веб: перші рецензії «Очей»

За тиждень по релізу платівки 13.10.2023, в мережі вже є кілька відгуків на профільних ресурсах. Зокрема, короткий огляд зробив lyuk.media:

«В альбомі поєднались містичні символи (злі янголи, блукаючі болотяні вогні, Темрява, Ящірка), переспіви американських пісень, згадки про українські пам’ятки архітектури (як-от нині окупована і замінована Кам’яна Могила під Мелітополем) та постапокаліптична естетика.

“Новий альбом є логічним продовженням експериментів гурту: результатом яких є неочікувані вкраплення різних стилів, насичена звукова палітра та гостро-соціальні теми, яких торкаються у нових текстах”, – коментар Zwyntar

А slukh.media навіть нагородив альбом титулом «Вибір редакції»:

«Zwyntar проробив величезну роботу над останнім альбомом. І попри всі перешкоди повноформатник таки вийшов – це дійсно монументальна, концептуальна, напрочуд сильна робота.

Це атмосферна подорож американською Південною готикою, помноженою на українську містику. Zwyntar завжди мали гарний сонґрайтинг та доступні чіпкі пісні з відсилками на дарк-кантрі, психоделію та госпел. На «Тисяча очей» це музичне поєднання звучить яскраво як ніколи. Тут є і запозичення з психоделічного року 1960-х, і загравання зі стоунер-металівською естетикою і, звісно, звичні кантрі та фольк-рок.

Багатошарове звучання із гітар, банджо, перкусії, польових записів, (Zwyntar спробували нові для себе інструменти – скрипку, дульцимер, електросмичок) та інших немузичних предметів створює обрамлення для текстів з історіями про аб’юз, сектантство, зраду та посттравматичний стресовий розлад. Вплив на альбом також мають американські «балади про вбивство» (murder ballad – різновид традиційної американської балади, що розповідає про злочини і страшну смерть).

На «Тисяча очей» вражають не тільки музичні рішення, але й тексти гурту. Міські легенди, казкові та міфічні образи, містицизм обраних геолокацій слугують декораціями для глибоких тем. Відчуття, наче слухаєш не просто альбом, а дивишся пригодницький, сповнений авантюризму й темряви фільм».

Цікаво, що в одному з треків гурт використав у записі бласт-біт (Blast beat «вибух ударів») – прийом, що характерний для блеку, дезу, грайндкору, трешу. Він нагадує шалений барабанний дріб чи кулеметну чергу. Для цього, зокрема, використовують подвійну бочку – здвоєний басовий барабан.

Дівуар (для nrcu.gov.ua):

У цьому альбомі ми дозволили собі грати з жанрами. На мій персональний смак, музика в ньому менше схожа на темне кантрі. В альбомі багато різних вкраплень, наприклад, там і метал є, і психоделік-рок. Ми якраз хотіли розширити власні жанрові рамки. Це вже точно не дарк-кантрі, це щось інше, але точно ZWYNTAR.

А Zwyntar прокоментували реліз так:

Кожна пісня – окрема історія, від балад про вбивство до психоделічних мандрівок крізь час та простір. Вважаємо, що саме на цьому альбомі ми досягли того звучання, яким уявляли собі Zwyntar на момент створення гурту: похмурого, складного і багатошарового за сенсами і мелодіями. Запрошуємо вас у мандрівку крізь життя, смерть і перевтілення!.

Рецепт відбірних текстів без трясовиння

Оскільки таємницю крутої музики гурту Zwyntar ми вже розгадали (вони ступили на стежку, прокладену Робертом Джонсоном), то залишився тільки Секрет Якості їхніх текстів.

І в одному з інтерв’ю (SuspilneKultura) учасники гурту таки підійняли багряну завісу над таїною сотворіння пісень: в них мається ціла система пісенних фільтрів, (під кодовою назвою «Муншайн») і саме вона допомагає їм відлущувати зайвину й непотріб, лишаючи тільки першокласні, чіпкі та влучні фрази й сенси. І система ця багатоступенева.

По-перше, в процесі творчого священнодемонодійства, вони колективним розумом («ми пишемо пісні всі разом») і серйозним цензуруванням усередині гурту обкатують всі тексти та узгоджують між собою дрібнички, фрази й т. і., часом бракуючи матеріал зовсім («але це звільняє місце для чогось нового»), чи ж поки той відлежиться на потім, а тоді ще й може воскреснути та втрапити на альбом.

Ерік: «Інколи такі «хвости» десь в інфопросторі гурту залишаються, якось там розвиваються собі самі. Є така концептуальна інфосфера нашого гурту, коли ми всі в п’ятьох спілкуємось і потім воно саме якось перетворюється на пісню або на якийсь цікавий образ».

По-друге, всі учасники гурту слухають вкрай різну музику (від джазу і металу, крізь електроніку до будь-чого іншого), і тому привносять у творчість ідеї буквально звідусіль, що слугує додатковим убезпеченням колективу від самоповторів і банальностей.

Саша: «Круто грати в колективі, де кожен – самодостатня особистість. Кожен з нас – річ у собі, немає потреби щось із себе вдавати. Зрештою, якщо іншим не сподобається те, що ти приніс на репетицію, завжди можна пристосувати це для сольного самовираження» (khatacomb.com).

По-третє, в гурті є кілька сонграйтерів, та й взагалі – «зазвичай хтось приносить якусь заготовку», а значить про чиюсь навислу творчу монополію чи авторитарність не йдеться, що теж усуває ризик зашкарублості текстів.

Ерік: «Раніше я доволі часто поводився деспотично і вказував музикантам, що їм робити. У Zwyntar я такого собі не дозволяю: по-перше, всі ці люди й так знають, що їм робити, по-друге, ми легко підхоплюємо одне за одним на репетиціях. І це не просто фізична зіграність, а загальне розуміння мети, до якої ми прямуємо» (khatacomb.com).

Ну, і фінальні гедшоти:

• Ерік та Дівуар пройшли онлайн-курс від коледжу Берклі (Berklee College of Music) по теорії та практиці віршування.
• Крім того, Ерік ще є фанатом давньоскандинавської поезії, тому він полюбляє алітерації та ощадливо-прискіпливий до рим, як і годиться скальдам.
• Саша – дипломована редакторка (КПІ) та вправна в літературному перекладі.
• А Наталя – професійна перекладачка – отже, залюблена в мову й обізнана з її тонкощами й цікавинками.

І цей ретельно-критичний підхід музикантів до сюжетів і текстів пісень відчувається, адже якість лірики одна з фішок гурту. А щодо їх смаку в музиці, то раз ще на початку Zwyntar переспівали українською «Нема труни (Ain’t no grave)» Джонні Кеша (у якого це теж кавер, до речі), то з цим у них усе гаразд ще звідтоді (десь сконав один їхній хейтер). А про витівки Джонні можете погортати окрему статтю.

Кладовище Фактів

Щодо виникнення назви гурту процитуємо Еріка. Він каже, що перебравши ряд варіантів «ми сіли і стали вигадувати: а от яка в нас асоціація з вестерном, з кантрі? І ми такі: а пам’ятаєш ту дуель, де Поганий, Хороший і Злий стрілялися на трьох? А де вони стрілялися? На цвинтарі. Ми такі: Цвинтар. Геніально! Так і будемо називатися» (polskieradio.pl).

Дівуар також зазначив, що в рік обрання назви гурту (2014) використання latynky ще не було таким поширеним явищем, скоріше навпаки, Крім того, «назви пісень можна й не знати, але треба щоб в усьому світі могли прочитати твою назву (гурту)». А Саша додала, що обрання будь-яким гуртом назви латинкою «це певна демонстрація західного напрямку музики. Тобто люди, які зазвичай пишуть латинкою, вони дивляться на західну сцену, на те, як вони виглядатимуть на афішах десь на фестивалях у Європі. Що логічно» (M87* Games).

І так, те що «Цвинтар» зустрівся з «Кладбищем» – це просто збіг. Або, якщо хочете – дія самого Провидіння та той фатальний чинник Ентропії, який впритул наближає вселенський Апокаліпсис. Зате під який же класний саундтрек! Їй-бо, аж не шкода буде щезати.

Насамкінець закриємо і гештальт щодо того, що таке Пральна дошка – це музичний інструмент (ударний та ідіофон), що являє собою оригінальну пральну дошку чи предмет з аналогічними властивостями, спеціально виготовлений для виконання музики (Ерік: «Бідне населення Штатів використовувало багато реманенту, аби видобути звук»). Вважається, що її ввів до інструментарію музикант із Нового Орлеана Кліфтон Шеньє в 1940-х. Для отримання звуку застосовуються ложки, відкривачки для пива й інші підручні металічні предмети. Рідше використовують наперстки, які можуть бути надягнутими на кілька пальців – для складнішого ритму. Як видно з концертного фото, Наталя Ференс використовує саме ложки.

Як пише djdeath.co.uk, засновник гурту Ерік був учасником Crazy Juliet (готичний рок/фейрі хвиля), FRAM (фолк-рок), The Kubrick Cats (темне кабаре). Divuar мав свій дарквейв/індастріал рок-гурт Taciturnum, а нині також грає і в Old Cat’s Drama (дез-рок/гот) та створює електронну музику як Salmiac.

Sasha Kladbische, яка воцвинтарилася з 2015, поетка й авторка пісень, грає у Skladno (рок), Folkulaka (горор-фолк), і Turf (шанті/акустичний фолк). А Pror є/був учасником гуртів Fun Fair (арт/прог), ShamRocks (кельтський панк/фолк-рок), naddél (скандинавський фолк) і Turf. Наталя Ференс – готеса з понад 15-річним стажем, музично лояльна виключно ZWYNTAR, а ще професійна перекладачка (серії Джоан Роберта Ґалбрейта про Корморана Страйка, трилерів «Гострі предмети» Г. Флінна, «Пам'ятливець» Д. Балдаччі та ін.) та віддана ларперка (як і ледь чи не весь гурт) (LARP: live action role-playing game – рольова гра живої дії).

Серед музичних рекомендацій гурту: Ghost, King Woman, Lingua Ignota, Тріо Мареничів, Angizia, Moonspell, The Cure, Fairport Convention, Creedence Clearwater Revival, Fields of the Nephilim, Swans, Chelsea Wolfe, Pink Floyd, Deep Purple, Blue Oyster Cult.

Поміж кіно й серіалів вони цінують: «Менді» (2018), «Опівнічна меса» (2021), «Конан-руйнівник» (1984), «Пропала грамота» (1972), «Залізна хватка» (2010), «Неоновий демон» (2016) та «Сьома печатка» (1957) І. Бергмана.

Серед книг Ерік виокремив «Дюну» Ф. Герберта, «Дракулу» Б. Стокера, «Терор» Д. Сіммонса, «12 обручів» Ю. Андруховича, «Сім стовпів мудрості» Т. Е. Лоуренса.

У другій частині Zwyntarіанни на Бабай чекайте на дооооовгий Лонгрід – огляд ліричних дарк-кантрі матерій із нового альбому гурту.

P.S.
Не запитуй, для кого гримить концертом Zwyntar, бо Zwyntar гримить ДЛЯ ТЕБЕ!

ДАРК-КАНТРІ САУНД:
https://www.youtube.com/@ZwyntarOfficial/videos
https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_l-pzd0rwr542XUY4Rn-eLZVZ6iPd8TcLk
https://open.spotify.com/album/6WlX0bbZUrsJJTaLJLamFy
https://www.deezer.com/en/artist/12054664
https://zwyntar.hearnow.com

Джерела і фото:
https://www.facebook.com/zwyntar/
https://www.instagram.com/zwyntar/
https://www.polskieradio.pl/398/7861/Artykul/3129753
https://www.neformat.com.ua/news/25241-zwyntar-vidali-dovgoochikuvaniy-albom.html
https://djdeath.co.uk/voices-from-the-ukraine-gothic-and-alternative-underground-4/
https://slukh.media/new-music/best-ukr-music-october-2021/
https://khatacomb.com/ua/zwyntar-interview/
http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=102563
https://www.youtube.com/watch?v=3lD-tHjT6dM
https://www.youtube.com/watch?v=XEYY_MwNEBI&t=927s