Якщо і є зараз фільм, про який говорять всі, то це Пташина коробка від Netflix, екранізація однойменного роману Джоша Малермана.

Фільм оповідає про жінку, що намагається вижити в постапокаліптичному світі, в якому невідоме зло примушує людей винищувати собі подібних та здійснювати самогубство. І, на відміну від «Тихого місця», з яким люблять порівнювати роботу Сюзанни Бір, головних антагоністів під час перегляду не показали. Тож нам залишається лише здогадуватися, яка природа цих створінь: містична, інопланетна, біологічна? З однаковим успіхом загадкове смертоносне Щось може бути як армією прибульців, що намагаються заселити нову планету, так і посланцями Пекла, покликаними вчинити Апокаліпсис.

Але не настільки кортить дізнатися мету візиту й спосіб, у який істоти перетворюють мізки людей в жуйку, як побачити їх самих. Ця споконвічна людська цікавість!
Звичайно, з огляду на той факт, що монстри, які відіграють центральну роль у фільмі, залишаються за кадром, багато глядачів задаються питанням: «Що ж вони таке?». Незважаючи на те, що остаточним рішенням творців стрічки було не показувати їх, люди не перестають уявляти, припускати, обговорювати, як же ці істоти можуть виглядати.

В одному з епізодів показано малюнки психа-приблуди, який начебто зображав таємничих створінь, так як знав, як вони виглядають (як і інші божевільні, які могли бачити їх і не зійти з розуму, адже їх дах вже було зірвано).

На мою особисту думку, істина десь посередині. За приблизно дві години перегляду стрічки, яка, до речі, дуже й дуже достойна, варіанти змінювали один одного, але після фінальних титрів я зупинився на тому, що це дещо метафізичне, безтілесне, що діє суто на психіку. Що такого може побачити людина, аби вмить вчинити самогубство? Щось неймовірно важливе й трагічне, що миттєво впливає на емоції. Як саме?
Образами, навіюваннями, демонстрацією найглибших душевних страхів. Щось на рівні глибокого кошмару, який розриває твою сутність на шматки. Такий собі Пеннівайз чи Боґґарт, якщо бажаєте.

Але тепер нам більше не доведеться вигадувати, бо студія спецефектів SFX Atlas опублікувала наступне фото. На ньому — оригінальний дизайн, який збиралися використовувати для зображення таємничих завойовників світу.

Так, автори фільму планували показати істот на екрані.
У заголовку сказано: «Таємнича істота з «Пташиної коробки», створеної KNB EFX Group, яку, на жаль, вирізали з остаточної версії фільму».

Сандра Буллок, в свою чергу, зазначила, що коли вперше побачила дизайн, їй стало смішно. «Якийсь зелений чоловічок з жахливим дитячим обличчям ... схожий на змію. Я сказала: «Не хочу вперше побачити його вже на зйомках. Приводьте його зараз, спробуємо зняти сцену». Я повертаюся — і тут він, гарчить на мене. Так смішно стало! Просто велика товста дитина».

Хоча творці впевнені, що глядачі не стали б сміятися, коли всі роботи з візуальними ефектами були б закінчені, а останні штрихи нанесені. Однак вирішили покрити цю таємницю мороком і не показувати монстрів в жодному з епізодів.

Чи правильним було дане рішення? Безумовно. Страх невідомого — найсильніший, як казав Говард наш Лавкрафт (до речі, з деяких ракурсів історія дуже навіть лавкрафтіанська). І тому, хоч ми пожертвували задоволенням цікавості, ми отримали значно більше — дещицю справжнього, чистого жаху.