Роберту Маккаммону – 69!

17 липня “генію з Алабами”, Роберту (для друзів - Ріку) Маккаммону, автору більше 25-ти романів, 3-х збірок оповідань та низки повістей, виповнилося не мало, не багато – 69 років, із чим ми його щиро та сердечно вітаємо.
Про заслуги Р. Маккаммона перед “темним жанром” промовляють не тільки мільйони проданих книг та перевидань по цілому світу, а й ряд престижних міжнародних премій і нагород, та десятки тисяч шанувальників у кількох поколіннях. Але, якщо ви читали минулу статтю про Боба, той знає, що на сьогодні насолодитися книгами зірки світового масштабу українською поки неможливо.

ПРО ТВОРЧІСТЬ

Р. Маккаммон з дитинства захоплювався “темною” стороною життя, цікавився американським фольклором, збирав “дивні історії”, які передавалися з покоління в покоління, та заковтував одну за одною книги Е.А. По, Г.Ф. Лавкрафта та письменників-класиків. Здавалося б, нічого дивного, знайома історія. Тут ще можна було би додати любов до коміксів та фільмів, але не в його випадку. Боб зізнається в інтерв’ю 1988 р., що його більше вабить театр, аніж криваве місиво на екрані.

Гадаю, що я мов дитина спілкуюся з монстрами. Дітям подобаються монстри, тому що вони сильні й можуть наробити багато справ несвідомо. Франкенштейн – яскравий приклад монстра з тонкою душею. Але монстри мають руйнівну міць, і подібно до дітей у гніві можуть стерти з лиця землі все

Також Р. Маккаммон досить прискіпливо ставиться до популярної літератури, навіть жанрової. Його більше захоплюють книги з історії, наукові дослідження та біографії. Тому не дивно, що в його романах, особливо в циклі про Метью Корбетта, так яскраво та детально описано ту чи іншу епоху, немов автор сам побував там. Однак у списку Боба знаходять місце і книги С. Кінґа, Д. Кунца, П. Страуба та інших популярних авторів жахів.

Р. Маккамон погоджується з думкою, що переважна більшість літератури жахів, особливо 80-х років – це “посереднє чтиво”. Однак, він стверджує також:

Жахи – це серйозна література, а не як думають деякі... Вона охоплює такі складні теми, як Бог і Сатана, ненависть, любов і прекрасне...

Глибинні речі, потойбічний світ – це все, про що розповідає література жахів. Жахи популярні тому, що дозволяють вам поринути в небезпечний світ. Це створює штучний кошмар, у який ви занурюєтеся, відкривши книгу. Ви можете закрити книгу і сказати: я пройшов це. Я все ще живий, і значить - все прекрасно ...

ПРО НАЙВАЖЛИВІШИЙ РІК

Можливо, ми дещо перебільшуємо, але саме 1993 р. став знаковим чи радше рубіжним для Р. Маккаммона. Ні, він не отримав у цьому році світових премій чи нагород. І ні, він не написав ще один бестселер, який розійшовся у майже мільйон примірників, як перше видання постапокаліптичного роману “Лебедина пісня” (1987) (так як і наступні книги “Кусака” (1988) та “Час вовка” (1989).

Нічого дивного, адже саме цього року Р. Маккаммон став щасливим татусем. У Боба народилася дочка Скай і, так би мовити, на піку слави, він бере “тайм-аут”, щоб насолодитися всіма радощами батьківства. Також слід згадати, що зі своєю дружиною Саллі Боб познайомився саме у книжковому магазині, де вона працювала.

Для неї я, поза всякими сумнівами, просто батько, а не щось надприродне

Однак є й інша сторона цієї історії. Трилер “На шляху на південь” (1992) досить прохолодно сприйняли як критики, так і постійні читачі Маккаммона. Зокрема, великі видавці занепокоїлися, що із комерційно успішного майстра жахів Маккаммон перетвориться у посереднього автора трилерів. Не дивно, що жахи продавалися краще.

Між видавцями та Бобом розгорівся конфлікт, адже Р. Маккаммон прагнув до літературних експериментів із жанрами, адже він виріс як автор. А у грудні 1998 року він взагалі заявив, що припиняє назавжди свою літературну кар’єру, написавши листа на своєму старому сайті для шанувальників.

Слід сказати, що у 2002 році зі значними труднощами в невеличкому видавництві “River City Publishing” (Алабама) виходить книга Р. Маккаммона “Голос нічного птаха” – історико-містичний детектив про неймовірні пригоди хлопчини, суддівського клерка та “професіонала з вирішення проблем” Метью Корбетта.

У наступні роки роман неодноразово перевидається у США, виходить у Японії (2003), Росії (2006), Франції (2008), Південній Кореї (2013), Німеччині (2017) та інших країнах, а на 2021 рік планується видання у наших сусідів поляків.

Хоча спочатку планів на продовження пригод Метью Корбетта у Маккаммона не було. Зауважимо, що наступна книга циклу вийшла лише через п’ять років: доволі довга перерва, зважаючи на успіх першого роману.
У 2002 році в одному з інтерв’ю Гантер Гоатлей, керівник офіційного сайту автора, повідомляв, що після “Голосу нічного птаха” Р. Маккаммон написав роман “Село” (“The Village”), але книга так і не побачила світ.

Відомо, що дія роману відбувається під час Другої світової війни на півдні Європи (територія колишньої Югославії). У центрі сюжету історія російської театральної трупи чи то пак російських партизанів. Все доволі заплутано та криваво, як стверджував сам Маккаммон. Однак ця історія так і залишилася лежати у столі автора.

ПРО «АСОЦІАЦІЮ АВТОРІВ ГОРОРУ АМЕРИКИ» (HORROR WRITERS OF AMERICA)

Не всім відомо, що Р. Маккаммон долучився до створення об’єднання письменників Америки, які працюють у жанрах горору, містики та темного фентезі – “Horror Writers of America” (“HWA”). Саме члени “HWA” займаються врученням найпрестижнішої премії темного жанру –“Bram Stoker Awards”. Слід сказати, що її першими лауреатами у 1988 JWS стали ніхто інші як С. Кінґ (роман “Мізері”) та Р. Маккамон (роман “Лебедина пісня”, оповідання “Глибина”). Надалі Боб ще не раз ставав володарем восьмидюймової статуетки “темного жахливого старого будинку”.

Сам Р. Маккаммон стверджує про мету Асоціації:

Щоб допомагати письменникам старшого покоління, які впали в нужду. У моєму уявленні організація створювалася і з цією метою в тому числі – як і з метою об’єднати авторів жанру

ПРО КЛІП «MY CREATIONS»

Так-так, ви все правильно зрозуміли. Маккаммон не тільки пише світові бестселери, а й спробував себе як виконавець, автор тексту та музики до кліпу “My Creations”, який вийшов у червні 2019 року. І, по правді кажучи, у RMC вийшло досить не погано. Боб разом із режисером Чаком Гартселом працював над створенням цього веселого музичного відео, де представлені деякі герої із його книг. Зокрема, демон Ваал, королева Амазонок, нацистський зомбі, вампір, перевертень та інші.
Ловіть посилання.

Зауважимо, що на ютуб-каналі Р. Маккаммона представлено всього лишень два десятка відео (буктрейлери, відео з презентацій, інше) на який підписалися близько 400 користувачів. Радимо на нього обов’язково заглянути хоча б для перегляду старенького запису Світового конвенту фентезі (World Fantasy Convention) 1989 р. у Сіетлі, де поряд з молодим Бобом сидять Дж. Р. Мартін, Дж. Ширлі, Дж. Р. Лансдейл та інші майстри жанру.
Також, досить цікавим нам видалося відео камісабі (традиційне японське сюжетне зображення) художника-ілюстратора Кадзукі Тамада, який зображує сцени з роману Р. Маккаммона “Час вовка”.

ПРО «РЕМЕСЛО»

На відміну від нашого улюбленого С. Кінґа, у Маккаммона немає окремої опублікованої книги про письменницьке ремесло. У мережі можна знайти поодинокі статті, в яких Боб розповідає про написання тієї чи іншої книги. Так, у російських виданнях “Життя хлопчика” вміщено статтю “Чому я написав “Життя хлопчика”, а у “Містері Слотері” - статтю “Світ Метью Корбетта”. В одному з інтерв’ю Р. Маккаммон молодим авторам радить:

Не відволікайтеся. Зосередьтеся на тому, що робите. Пишіть для себе, але не відмовляйтеся порадувати ваших читачів. Від книги до книги прагніть до досконалості. Багато читайте. Нехай ваш розум буде відкритий для всього нового

Цієї осені нове інтерв’ю з Р. Маккаммоном вийде в антології “Writers Workshop of Horror 2” у видавництві Hydra Publications під редакцією Майкла Кноста.

Слід сказати, що “Writers Workshop of Horror 2” – це збірка нарисів та інтерв’ю, присвячених мистецтву та ремеслу написання “темної літератури”. Список авторів дійсно вражає, адже в антології представлені такі майстри жанру, як С. Кінґ, Е. Райс, Р. Л. Стайн та інші. Світові зірки діляться порадами та своїм досвідом із читачами, майбутніми письменниками та всіма охочими до химерної літератури.

ЦИКЛ ПРО МЕТЬЮ КОРБЕТТА

Історії про Метью Корбетта – “професіонала з вирішення проблем”, наступного року виповниться 20. Сьогодні цикл налічує сім романів та п’ять повістей і оповідань. Все розпочалося зі “справи про відьму” у невеличкому богом забутому поселені Фаунт-Ройал 1699 року, куди доля закинула молодого суддівського клерка Метью Корбетта.

Ми помилилися минулого разу, назвавши восьму книгу серії “Colonial Gothic”, яка планувалася автором на 2021 рік. Чому була відкинута анонсована назва (чи, можливо, ціла книга?!) – так і не вдалося з’ясувати.

У квітні 2021 року Р. Маккаммон написав на своєму офіційному сайті, що восьма книга серії повністю готова та матиме назву “Королівство тіней” (“The King of Shadows”), а орієнтовна дата виходу зміститься на початок 2022 року. Автор стверджує, що ця книга суттєво відрізнятиметься від всіх інших, а дія відбуватиметься на середземноморському острові Голгофа.

Наступна, дев’ята книга “Сім відтінків зла” (“Seven Shades of Evil”) – це своєрідна збірка “старих” та “нових” (трьох) історій про Метью та компанію, розрізнених у часі написання та хронології подій у циклі.
Остання (десята) книга із серії про називатиметься “Левіафан” (“Leviathan”). Знаємо небагато, лиш зі слів автора:

…В ній буде все те найгірше, з чим доводилось зіткнутись Метью до цього часу. Коли хтось із минулого каже Метью в “Королівстві тіней”: “У мене відчуття, що професор Фел здаватиметься старим милим дядьком, який гойдає малюка Корбетта на своїх колінах, так, мов би ти зустрічаєш когось, хто чекає на тебе в майбутньому. Тому що забрати це від мене, мій хлопчику, найгірше , що може статися».

І насамкінець… Доки весь світ з нетерпінням очікує на нові книги про Метью Корбетта та закінчення циклу, ми піднімаємо свої бокали з пивом келишки з соком за те, щоб українські видавці нарешті “нарозумилися” та поповнили наші книжкові полиці книгами живого класика жанру.

І так, по секрету для видавців: перевертні у Боба наші, волинські…

Читайте також: Роберт Маккаммон – “Геній з Алабами”