Поділитися

 (Хроніки ненависті. Книга перша)

Вони зґвалтували свою Матір, Землю. Поневолили, одягнувши чаклунські окови. У жилах світу Її кров, змішана з багном та пилом. Її діти, її творіння розривали одне одного, плазуючи в її зогнилих залишках

Адріан Сміт

Адріан Сміт - британський ілюстратор, найбільш відомий своїми роботами над іграми від Games Workshop (серія Warhammer). У видавництві Molfar Comics вийшов друком його мальопис - "Хроніки ненависті. Книга перша" (Chronicles of Hate. Volume 1).

Світ “Хронік” просякнутий запахом гнилої плоті та мокрої землі. Гриби та пліснява проростають на залишках мертвої природи, під палаючим місяцем та крижаним сонцем. Світ, у якому вижили лише найсильніші та найжорстокіші своріння, а також ті нещасні, що слугують їм м’ясним скотом.

Племена жахливих чудовиськ, сотні років гартуючись у пеклі війни, нищили та поневолювали одне одного, допоки не об’єдналися під волею правителя, ім’я якому замінив титул - Тиран.

“Хроніки” топлять читача у похмурій злобі та безвиході, яка не дає підвести голови та вдихнути свіжого повітря до останньої сторінки.

Автор люб'язно погодився надати коментарі стосовно своєї роботи (запитання і переклад - Дмитра Деревянка (прим. редакції).


Дмитро: В одному зі своїх інтерв’ю ви казали, що не можете просто пройтися вулицею, щоб не натрапити на щось, що надихне вас.

Можете пригадати, що саме надихнуло вас на створення “Хронік ненависті”?

 Адріан Сміт: Так, можу. Це була невеличка акварельна картина потворного маленького персонажа, яку я зробив просто для власної розваги. Це був не найкращий мій ескіз, але чомусь це захопило мою уяву.

Цей потворний маленький персонаж із часом став “героєм моєї історії”, яка повільно розвивалася навколо нього. Щоразу, коли я дивився на нього, я відчував необхідність занурювати його в небезпечні чи неприємні події, але зазвичай із відтінком темної комедії.

Після того, як було створено кілька перших сторінок, історія почала повільно розгортатися.

На сотні сторінок першого тому можна налічити від сили два десятки слів. Подача сюжету, атмосфери, характеру персонажів та їх емоцій здійснюється виключно через візуальні образи, майстерну постанову кадрів та маніакальну деталізацію кожного малюнка. Незважаючи на майже повну відсутність баблів із текстами, наратив “Хронік” цілком зрозумілий, сюжет досить простий щоб передати його тільки через ілюстрації.


Дмитро:  Чому у “Хроніках” ви вирішили побудувати весь наратив без тексту? Чи не ускладнили ви собі цим роботу?

 Адріан:  Основною причиною того, що я спочатку не хотів тексту, було просто те, що я не хотів, аби бабли на сторінках псували композицію. Плюс я хотів побачити, чи можу я розповісти історію, не використовуючи слів. Іноді я шкодував, що прийняв це рішення, а іноді тішився, що так сталося.

Із самого початку я хотів, щоби навколо головного героя було тихо, оскільки він німий і, відповідно, самотній.

Я не думаю, що це суттєво ускладнювало мою роботу. Це звичайно, було нелегко, але час від часу потрібно кидати собі виклик.

Люди поневолили матір-природу та спаплюжили її тіло, через це планета померла та перетворилася на пекло. Люди за сотні років перетворилися на агресивних, хижих чудовись-канібалів і постійно ведуть війну плем’я на плем’я. Деякі з людей навпаки, перетворились на недорозвинених калік-мутантів, які слугують чудовиськам рабами і їжею. До одного з таких покручів уві сні звертається дух матері-природи і наказує йому стати її чемпіоном-визволителем. Невигадливий сюжет повністю компенсується естетичною складовою коміксу.

“Хроніки ненависті” можна передивлятись багато разів, кожного разу знаходячи для себе щось нове. З художньої точки зору він ближчий до повноцінного артбуку, ніж до пересічного сюжетного коміксу, прочитавши який один раз, вдруге прогортати не захочеш. Деякі розвороти та окремі ілюстрації взагалі аж просяться на обгортки дез-метал альбомів.

Дмитро: Є інформація, що видавництво “Image Comics” без вашого відома додало бабли з текстом у вашу мальопис, після цього ви розірвали з ними контракт.

Певно ви тепер дуже прискіпливо ставитесь до видавців? Як проходила робота з українським видавництвом “Molfar Comics”?

 Адріан: Не впевнений, звідки ця інформація. Я не розривав контракт, у нас були хороші стосунки. Мій друг письменник переконував мене додати діалоги. Я зробив пост на моїй, зараз мертвій сторінці у Facebook із запитанням, чи не хоче хтось видати таку версію “Хронік”. Марк Сільвестрі відгукнувся, сказавши, що видасть їх через Top Сow (американське видання мальописів).

Я нічого не знаю про індустрію коміксів, тому не був дуже вибагливим. Хіба щодо прав на інтелектуальну власність.

Що стосується Мольфара, ще рано про щось говорити, поживемо - побачимо. А от французьке видавництво Glenat зробило фантастичну роботу.

Атмосферно “Хроніки” схожі на хаоситську поміш Warhammer Fantasy Battle та похмурого сеттингу Dark Souls. Тільки на відміну від меланхолічного світу DS, що повільно вгасає, ми маємо світ, який б’ється в агонії від ганренової гарячки. Споглядаючи похмурі пейзажі на сторінках мальопису, стає зрозуміло, що цей світ дійсно доживає свої останні роки. Довколо тільки випалена пустеля, або порослі лишайником ліси з трухлявими, мертвими деревами. Також із серією темних душ цей комікс споріднює спосіб подачі сюжету. Він не доброзичливий, не адаптований до читача, та не веде його за ручку по стежці від події до події пояснюючи що відбувається. Багато для читача залишається незрозумілим, відкритим для інтерпретацій.

Певно, Адріан Сміт подумав, що зробити комікс без тексту це занадто легко, тож вирішив додати собі ще додатковий рівень складності, відмовившись також і від кольорів. Комікс повністю монохромний, але від цього не виглядає як розмальовка. Більшість зображень виглядають так, ніби сцена вихоплена з повної темряви потужним спалахом або прожектором. Майстерно граючи із світлом та тінями він передає фактуру поверхні, динаміку руху.

Втім, маючи такий бекграунд, як у автора, не дивно, що “Хроніки” виглядають саме так. Адріан Сміт набив руку за свою кар’єру художника-фрилансера малюючи арти для Warhammer (40К і FB), Magic: the Gathering, Rackham, Target games та над багатьма іншими проектами від ігор для айпадів до мальописів.

Перший том “Хронік ненависті” вийшов у видавництві “Molfar Comics” на початку 2021 року. Другий, за запевненням видавця планується наприкінці цього ж року. І якщо ви ще не встигли замовити його, то вам варто прямо зараз це зробити.

Дмитро: Містере Сміт, порадьте читачам Бабая книги та мальописи, які особисто вважаєте обов’язковими для ознайомлення усім поціновувачам темного мистецства.

Адріан: на жаль, я насправді не надто обізнаний на ринку коміксів і сам не читаю їх. Артбуків маю сотні, їх настільки багато, що назвати будь-яких фаворитів просто не зможу.

Посилання на сторінки Адріана Сміта:

 Facebook: https://www.facebook.com/artofadriansmith

Instagram: https://www.instagram.com/adriansmithartist

Artstation: https://www.artstation.com/adrian-smith

Подобається проєкт? Ви можете підтримати нас, всі кошти підуть виключно на розвиток «Бабая»

Бажаєте опублікувати свої матеріали? Пишіть нам на пошту: