art by Maxime Taccardi (25 кріпі-байок про письменників)
art by Maxime Taccardi

Автори часто використовують реальний досвід у своїх творах. Тож нічого шокуючого у тому, що багато письменників горору та інших жанрів спирались на жасні події з власного життя. Проте гадаємо, що про більшість кріпі-байок з цього переліку ви й не чули!

  1. Аромоксамит. Фрідріх фон Шиллер, відомий німецький поет, тримав на своєму робочому столі гнилі яблука. Він стверджував, що йому потрібен запах розпаду для натхнення.
  2. Коли ти мертвий, щось не пишеться. Ноель Ковард, англійський драматург, композитор і режисер, починав свій ранок з перевірки колонки некрологів у «Таймз»; і якщо не знаходив себе у списку, то міг взятися за роботу.
  3. Гномам і не снилось. Відомо, що Дж. Р. Толкін одягався як англосаксонський воїн, брався за сокиру і таємниче переслідував свого здивованого сусіда.
  4. Кохання на могилі матері. Подейкують, що Мері Шеллі, автор «Франкенштейна», втратила цноту на могилі власної матері. За іншим мітом, юна письменниця навчилася писати своє ім’я, вивчаючи літери на надгробку своєї матері, яку також звали Мері.
  5. Реальний мисливець на привидів. Чарльз Діккенс був членом Клубу привидів, лондонського товариства з розслідування паранормальних явищ.
  6. Милування задубінням. Також Діккенс з задоволенням навідувався до паризького моргу. Він казав: «Кожного разу, коли я перебуваю в Парижі, якась невпинна сила тягне мене туди». Його потяг до трупів був таким потужним, що Діккенс подеколи зустрічав там Різдво та Новий рік, роздивляючись розстелені, зарізані та опухлі тіла. А у Лондоні письменник тусив з поліцією на Темзі, шукаючи потопельників і балакаючи про спроби самогубства.
  7. Більше, аніж надприродне. Жан-Домінік Бобі, французький журналіст, переніс важкий інсульт, внаслідок якого залишився повністю паралізований. За допомогою єдиного непаралізованого лівого ока йому вдалося налагодити спілкування з оточуючими його людьми: під час зачитування спеціального алфавіту з найбільш уживаними літерами він моргав, коли називали потрібну літеру. Так літера за літерою він написав 120-сторінковий репортаж ізсередини власного тіла, який згодом став романом під назвою «Скафандр і метелик».
  8. Ісус та Чужий. Ф. Дік переніс операцію з видалення зуба мудрості та очікував на знеболювальне. Дівчина, що принесла ліки, носила прикрасу з іхтісом (символом Христа), яка раптом засяяла рожевим променем: він встромився у голову письменникові і сповнив його потойбічною істотою. Чужий розмовляв з Діком стародавніми мовами і ділився нелюдською мудрістю – під його впливом створена трилогія «Валіс».
  9. Художній експеримент. Норман Мейлер майже зарізав свою дружину під час сварки, а на суді виголосив, що удари ножем – то художній експеримент. Отримавши умовне, продовжив малювати і написав багацько книг.
  10. Єдине кохання. Л. Керролл, автор «Аліси в країні чудес», закохався в дочку свого друга, Алісу, і зробив шлюбну пропозицію, коли тій було 11 років. Друзі письменника часто згадували його колекції світлин з напівоголеними дівчатами. Керолл лишався холостяком все життя.
  11. Справжні несправжні вбивства. Агата Крісті випадково розкрила низку злочинів завдяки своєму роману «Блідий кінь». Отрута, яку використовував вбивця, спричиняла ускладнене дихання, нечіткість вимови, непритомність та випадіння волосся перед смертю. Кілька читачів роману помітили схожі симптоми у реальному житті і змогли врятувати отруєних. Пізніше, у 1971 році, в містечку Бовінгдон була хвиля загадкових смертей. Однак місцевий лікар закінчив читати «Блідого коня» та зрозумів їх причину. Незабаром поліція заарештувала сумнозвісного серійного вбивцю Грема Фредеріка Янга.
  12. Привиди, феї та Гудіні. Автор Шерлоку Холмсу публічно проголошував, що привиди та феї – реальні, часто навідувався до екстрасенсів, намагаючись викликати дух сина, що загинув у Першій світовій війні. Друг письменника, Гаррі Гудіні, відвідував ці сеанси разом з ним, намагаючись переконати його у тому, що це все – шахрайство, проте Дойл ще більше повірив у наявність магії.
  13. Якщо ваша вечірка не така... В. С. Берроуз убив свою дружину пострілом у голову під час вечірки, удаючи з себе Вільґельма Телля і намагаючись збити склянку з її голови.
  14. Літературне чайлдфрі. І. Блайтон, одна з найуспішніших дитячих письменниць двадцятого століття, люто ненавиділа дітей, гримала на них, забороняла спілкуватись з гостями, замикаючи у кімнатах, і відверто зневажала одну з доньок.
  15. А де пурхають метелики у метеликів? Володимир Набоков мав «кабінет геніталій», де зберігав статеві органи блактиного метелика.
  16. Вічний шлюб. Коли Е. А. По було 26, він одружився на своїй тринадцятирічній кузині Вірджинії Елізі Клемм, яка померла за 11 років. Клемм страждала на туберкульоз протягом п’яти років, від чого у неї кровоточили легені та рот. Образи мертвих і неживих жінок у творах письменника ймовірно спровоковані його відчаєм від втрати коханої.
  17. Тореадор до загину. Е. Гемінґвей був досвідченим тореадором, корида фігурує в ряді його творів, наприклад, «І сонце сходить». Письменник покінчив життя самогубством у 1961 році, і під час обшуку його будинку знайшли два квитки на кориду.
  18. Еліксир натхнення. Поетеса Елізабет Баррет Браунінг протягом життя страждала від аб'юзінгу батька, хвороби легень та травми хребта після падіння з коня. Жити і писати вона могла тільки завдяки своєму «еліксиру» – опію.
  19. Кращий брат. У Дж. М. Баррі, автора «Пітера Пена», був старший брат, який провалився крізь лід і загинув, коли Баррі було шість. Щоб розвеселити свою зажурену матір, Баррі вдавав з себе брата, одягаючись в його вбрання. Це, швидше за все, надихнуло його на казку про хлопчика, який ніколи не дорослішає.
  20. Щаслива тринадцятка. І у Трумена Капоте, і у Стівена Кінґа трискайдекафобія, страх перед числом 13. Трумен Капоте не розпочинав і не закінчував роботу в п’ятницю 13-го, міняв номери в готелі і номери телефону, що містили це число.
    Кінґ говорив у одному з інтерв’ю: «Коли я пишу, я ніколи не припиняю роботу, якщо номер сторінки 13 або кратний числу 13. Я просто продовжуватиму набирати текст, поки не дістанусь безпечного числа». Страх письменника проявляється по-різному. На 13-ступінчастих сходах він переплигує останні дві сходинки і відмовляється закінчити читання, якщо потрапляє на сторінки 94, 193, 382. Кінґ особливо боїться років, коли п’ятниця 13-го трапляється тричі. В одному з таких років, 1984, Кінг заявив, що його особливо лякає те, що він наразі одружений 13 років, має 13-річну дочку і опублікував 13 книг.
  21. Подвійне самогубство. І ні, ми не про Ш. Цвайґа і його дружину, що дійсно скоїли подвійне самогубство. Відома поетеса Сильвія Плат за збігом обставин покінчила з життям в тій самій квартирі, де колись жив інший поет, В. Б. Єйтс.
  22. Небесна істота. Е. Перрі, авторку популярних детективів, у 15-річному віці засудили за вбивство матері товаришки, яка їй допомагала. Ця історія була адаптована Пітером Джеймсом у стрічці «Небесні створіння». Дівчина відсиділа п’ять років, а згодом змінила ім'я та стала успішною авторкою, лише наприкінці кар’єри розкривши свою справжню особу.
  23. Тиха вода греблю рве. За словами дочки Дж. Д. Селінджера, письменник був не тільки відлюдьком, а й мав і немало моторошних звичок: пив власну сечу, розмовляв неіснуючими мовами, а також забороняв своїй дружині спілкуватись з родичами і друзями.
  24. Про всяк випадок. Ґанс Крістіан Андерсен завжди брав із собою мотузку, коли зупинявся у готелях: на випадок, якщо потрібно буде врятуватися від вогню.
  25. Родичів не обирають. Пра-пра-пра-пра (і т.д.) Натаніеля Ґоторна був відомим суддею, що виносив вироки салемським відьмам. До речі, він був чи не єдиним, хто згодом не покаявся у своїх діях.

Подобається проєкт? Ви можете підтримати нас, всі кошти підуть виключно на розвиток «Бабая»

Бажаєте опублікувати свої матеріали? Пишіть нам на пошту: