"Основи Машинобудування". За редакцією Дарії Піскозуб

Полотно: роман «Машина»

Ткаля: Дарія Піскозуб

Ательє: Vivat, 2020; серія «Художня література»

Словоткацтво

Детальний розкрій полотна «Машини» в уважного читача може викликати ряд цілком логічних екзистенційних міркувань (наприклад, відповідальність за власний вибір і причинно-наслідкові зв’язки минулого та майбутнього), які автоматично додають розважальному роману нечисленні, проте характерні риси соціальної прози. Але є і додаткове, культурно-філософське питання: що спільного між клаптиком льняного полотна та художнім текстом?

І якщо історія «колиски нового світу», запропонована молодою львівською письменницею, щедро винагороджує суб’єктивні очікування читача кардинально новим кутом зору на власне процес створення сучасної української прози, то очевидна відповідь на бонусне запитання перестає бути такою безальтернативною. За це авторці окрема подяка.

Саме тема ткацтва (людських думок та волі як матерії), що виступає однією з провідних у книзі Дарії, запустила двигун пошуку взаємозв’язків двох начебто різних мистецьких процесів: створення суцільного полотна тканини (шляхом переплетення окремих ниток) та художнього тексту (через гармонійне поєднання слів і розділових знаків). Еволюція мистецтва ткацтва, так само як і мистецтва художнього слова, обумовлена соціально-економічним прогресом суспільства в парі з загальним розвитком духовної й матеріальної культури народу. Обидва творчі процеси протягом свого становлення ретранслювали культурно-естетичні запити соціуму, актуальний характер господарської діяльності та відповідні йому природно-географічні особливості.

Виготовлення тканини, як і структурування тексту, процес трудомісткий та довготривалий. Проте, навіть поверхневий аналіз алгоритмів творення дозволяє виокремити тотожні етапи:

- Насіяти льон = Читати, поповнюючи словниковий запас та багаж ідей, досліджувати обрану тему, робити допоміжні нотатки;

- Стиглий льон зібрати і постави в стіжки = Тезами записати ідею твору, створити «мапу» тексту, записати чорновий варіант;

- Вистояні протягом чотирьох днів стіжки намочити та залишити вилежуватись на стерні протягом 2-3 тижнів = Дати тексту «відлежатися» перед першими авторськими правками;

- Початкове волокно обтіпати тріпачкою і розімкнути на лички, потім обдерти щіткою з цвяхів = Після ряду авторських правок відправити текст бетарідерам для більш «тверезого» погляду на історію та виявлення слабких місць з точки зору читача;

- З вилежаної сировини прясти на веретені нитки, навивати кросна, ткати на верстаті = Фінальна авторська правка, максимальне з’єднання усіх сюжетних ліній, підготовка тексту до друку;

- Льняне полотно вибілити мочінням у воді, висушити на сонці та згорнути в сувої = Коректура, редакторські правки, друк накладу.

Письменник, це, якщо дозволите, ткач, який оперує нитками оповіді, зшиваючи їх в різноманітні орнаменти взаємозв’язків героїв та складаючи мереживо вигаданих сцен в уяві майбутнього читача. Це дизайнер описів та діалогів, який відповідно лекалам жанру поєднує конструктивно-художні лінії, створюючи оригінальний фасон роману/повісті/оповідання. І якщо художній текст – це тканина, то книга тоді уподібниться ткацькому верстату, машині з поєднання ниток-слів, меланжу метафор і алегорій, припасування різноманітних стилів та форм викладу авторських думок відповідно до модних тенденцій сучасного світу.

Ткацький верстат Дарії Піскозуб

Механізм подачі основи

Тема роману червоною ниткою: Машина є і буде лишатися найнебезпечнішим руйнівником людства, допоки люди самі не відокремляться від машини.*

У словнику професійного кравця термін «конструювання» позначає послідовну побудову креслення від базової моделі до модельної конструкції.

«Машина» – це багатообіцяюча базова модель оригінального для Сучукрліт всесвіту, майбутній розвиток та вдосконалення якого може подарувати читачам велику кількість продовжень головної лінії, дотичних відгалужень та мультимедійних проєктів.

Візерунок тканини роману утворюється в процесі переплетення ниток основи (суспільство майбутнього, яке поклоняється не силі, а розуму) та піткання різнобарвної «пряжі» тем: взаємозалежність творіння і творця; пошук власного місця в житті; складність родинних стосунків; дилема вибору між бажанням та обов’язком; значення штучного інтелекту та вплив технологічного прогресу на людину в постапокаліптичному світі; брехня, зрада і підлість в гонитві за владою.

Механізм утворення зіва

Жанр червоною ниткою: Людина – жива істота лише на перший погляд. Зніміть з неї шкіру, розріжте – і одразу знайдете машину.

Темне фентезі з акцентом на техномагію та проміжними елементами антиутопії. Фантастика «осіннього вечора», яка при більш детальному аналізі здатна викристалізуватися у фатальний варіант сценарію розвитку людства та спробу застереження від жахів майбутнього. Гнітюче та захопливо-жорстоке припущення межової ситуації, в найкращих традиціях постапокаліпсису.

Механізм прокладання утоку

Мова і стиль червоною ниткою: Машини стають схожими на людей в тій мірі, в якій люди уподібнюються машинам.

Роман читається легко, стиль письма чіткий, швидко захоплює увагу читача, відтворюючи в його уяві образи персонажів, мотиви їх вчинків, думок та почуттів. Авторський голос чується в мові кожного з героїв, що, на перший погляд, позбавляє їх індивідуальності, але натомість, створює автентичні умови для більш гармонійного сприйняття вигаданого світу. Пунктирні шви описів оточуючого світу яскраві, проте без бажаної для фентезі деталізації. Виклад подій виразний та ємнісний, з приємною для читача можливістю поглянути на одні й ті ж самі події з різних точок зору.

Механізм ущільнення утокової нитки

Сюжет червоною ниткою: Безсумнівно, людина збилася зі шляху, якщо усвідомила свою природу тільки в умовах машинної цивілізації.

З невідомих причин цивілізація надрозвинутих homo sapiens повернулась до початкових рівнів племінного устрою, війн за їжу та ресурси, ідей рабства й поклоніння незрозумілій – а від того страшній і всемогутній – Машині.

Три племені, кожне з яких обрало власний сценарій виживання в непривітному і ворожому світі, будують майбутнє, спираючись на особисте світосприйняття через роль Машини в цьому світотворенні: Правитель, Бог, Вчитель. Правлячі родини племен різними способами намагаються відродити втрачені знання про епоху Сталі – період розквіту людства та створення Машини – з метою отримання тотального контролю над рештками цивілізації.

Технічний та науковий напрямок росту соціуму перебувають у занепаді, проте вцілілі відкривають в собі дар до потужної емпатії (поєднанні почуттів і думок), найвищий рівень якої – ткацтво волі, пам’яті й емоцій оточуючих, що зветься серцевиром. Машині, яка повністю контролює життя вцілілих, протидіє Гемма – сила свободи й хаосу, з метою розкрити людям очі на справжню сутність їхнього Бога та призначення серцевиру. Хто в цій битві творець, а хто руйнівник читач має вирішити самостійно.

Світ Машини передається через переживання трьох головних героїв – ткача-воянича Бастіана, ткалі Алекс і жерця Етана – та їх пошуків власного місця у зруйнованому світі. Шалена динаміка сюжету буквально пришиває читача до трійці, а каскадний приріст конфліктів та проблемних ситуацій тримають в напрузі крізь карколомні сцени, раптові сюжетні ходи та захоплюючі інтриги.

Механізм прийому готової тканини

Сприйняття червоною ниткою: Ткацтво думок – це енергія, що формує наше життя.

Перемога «Машини» серед фентезійних романів на Брамі 2019 та довгий шлях книги до друку підігрівали інтерес втаємниченої публіки щодо нового витку розвитку українського фентезі. І дебют світотворчині вдався: не розтиражований погляд на прогрес (чи, скоріше, регрес) людства, цікава подача майбутнього, історія, попри постапокаліптичну атмосферу, просякнута вірою в добро та надією на щасливий кінець. Помітно, що авторці світ Машини дорогий і любий – драматургія роману може потішити як любителів легкої пригодницької фантастики, так і поціновувачів динамічного бойовика. «Машина» з великим азартом поєднує магію з технікою, пропонуючи метафоричний варіант асґардіанського світосприйняття. Дарія не шкодує дійових осіб, тож просуваючись текстом можна неодноразово здивуватись та впійматись у вдало поставлений капкан неочікуваних поворотів сценарію. Статистичні нелогічності світу Машини легко нівелюються динамікою сюжету та щирим бажанням письменниці розповісти по-справжньому свіжу та цікаву історію.

Варто знати, що обов’язкове продовження роману шите білими нитками – натяки на це щедро розкидані останньою третиною книги, лишаючи уважного читача без відповідей на численні запитання.

Ламелярний осново спостерігач

Естетика видання:

· Тверда обкладинка з характерним зображенням елементу більшості антиутопій, яке, наслідуючи найкращі традиції організатора «Чайного клубу і барровіанського товариства», чудово пасує до цієї технофентезійної історії;

· 460 сторінок, які можна подужати за три-чотири вечори – книга читається легко і не потребує додаткових екскурсів до мережі чи бібліотеки за роз’ясненнями. Окрема подяка за розмір розділів – в середньому 25-30 сторінок – як додаткова зручність для тих, хто не має змоги читати «залпом»;

· Наявний словник понять, обов’язковий у випадку абсолютно нового фентезі-світу. Перший крок, який полегшить входження у всесвіт Машини;

· Мапа світу Машини на форзаці: плюс за наявність та хоч якусь візуалізацію читання (атмосферні ілюстрації суттєво могли б урівноважити брак описів, замість яких по тексту розкидані багатообіцяючі ескізи природи, поселень, одягу і зовнішнього вигляду персонажів). Мінус за відсутність деталізації та прикру помилку з розміщенням Тіньового перевалу.

· Шрифт, папір, друк – на максимальному рівні, характерному для Видавництва Vivat.

*в тексті використані цитати В. Райха, П. Валері, Дж. В. Крутча, Р. Блаво.