Лезом по небу без зірок. "Starless" — "Lezo"

Новий альбом Юрія Самсона на лейблі наших улюблених Khatacomb розкладе ваш світ на фрактали


 (Лезом по небу без зірок. "Starless" — "Lezo")

Просторовими релізами нас балують нечасто. Якщо з наративними платівками ситуація більш-менш виправилась, то альбоми, що роздроблюють реальність довкола слухача на фрактали, аби поступово, неухильно слідуючи законам алхімії творення, збудувати з них новий світ, щоразу є подією на українській сцені темної музики.

«Khatacomb», відомі раніше як guiding light темного боку українського андеґраунду, перетворились на повноцінний лейбл і представляють слухачам нову роботу сольного проєкту Юрія Самсона «Starless». Про Юрія ви могли чути з таких гуртів як «Kadaitcha» і «Biblioteka Prospero», а «Lezo» — його перша українськомовна соло-добірка.

image.png

Вважати альбом винятково музичним складно, хоча оформлення має мінімалістичне, а кліпів поки нема. Це — вистава у кращих античних традиціях, досвід, який необхідно пропустити через себе, поводир, якому або довіряєш, або не рушаєш у путь. Деякі композиції «Леза» небезпечні («Чудовиська»), деякі тривожні й схожі на гойдалку емоцій («Квітень»), деякі відсторонені, ніби відгороджені й утримувані від слухача за скляною завісою («Інший»).

Лейтмотив «Lezo» — пошук Знання. Як пише лейбл, «лезо музичного висловлювання розтинає саму плоть української землі, дістаючись глибинних тектонічних процесів, вириваючи з неї найвідвертіше зізнання: кожен з нас і є той самий новий світ, що робить крок у безодню, втрачаючи все – і злинає у наелектризоване небо розсипом нот та примарних нічних вогнів. У небі без зірок кожен з нас стає зіркою». І справді, ніхто не казав, що кожен чоловік і кожна жінка є зірка від початку часів — іноді у зірку треба розквітнути.

Осторонь решти треків стоїть «Саґа» — катарсис, постскриптум і апокаліпсис до вистави водночас. Літературно-музична історія, цей spoken word викликає приємні спогади про «Temple of the Goddess» гурту «Liquid Bloom» за звукорядом. Мікрокосм постійно міняється місцями з макрокосмом, з нутрощів оповідача видіння переноситься до ревучих вод Дніпра, а звідти — у велике й незліченне Все.

сонце не зійде
то я сонце
дощ не змиє кров
то я дощ
вітер не знесе
все на небо
небо не впаде
то я все

«Starless» під прикриттям альбому випустив цілісний канонічний міт з усіма необхідними атрибутами, хіба що формат для декого може видатись незвичним (не слухайте це під речовинами). Непересічний реліз навіть для української дарк-сцени, що давно вже, свідомо чи несвідомо, тяжіє до ритуального саунду. Тож вітаємо пана Юрія з потужним альбомом, а «Khatacomb» — з другим народженням, і запрошуємо поповнити свою колекцію «Лезом» на офіційному Bandcamp проєкту.