Поки що найбільш детективне, що я прочитав на конкурсі.
Є загадка, є герой-слідчий, є хибні шляхи і є несподівана розв'язка. Віддаю автору належне, тут він пострався і ці його зусилля я не хочу знецінювати.
Але в той самий час, мені коштувало значних зусиль дочитати цей текст, бо важко було не втрачати послідовність історії через прийоми, які обрав автор для її опису.
Найбільша претензія до форми - діалоги це поганий інструмент для передачі атмосфери, а іноді і для пояснення подій. Важко було слідкувати за сюжетом коли він, мало того що подавася уривками-епізодами, так ще й тільки через діалоги.
Діалоги це спосіб відобразити ставлення героїв до об'єктивної реальності, що їх оточує. Якщо ця реальність має свої унікальні умовності, правила і теорії, то ми втрапляємо в пастку ненадійного оповідача. Це класно, коли це не заважає розумінню текста, як у цьому оповіданні. Отримав флешбеки згадуючи як намагався читати Фолкнера "Шум і лють", а це не найприємніші спогади.
Готичного чогось тут не помітив зовсім. Тут виражені масні вайби "Вулиць розбитих ліхтарів" і прочих "Ментів". Тут тхне дешевим тютюном, яєшньою смаженою на маргарині, проперженими квартирами, картонними папками з документами і запахом чорнил з дешевих кулькових ручок. Це просто ментівська історія з краплинкою містики, яка тут виглядає як пасмо пофарбованого в зелений колір волосся, в рідіючій чуприні пузатого скуфа. Коротше недоречною просто.
Це не пропаще оповідання, наче видно що автор може написати краще, але оця форма подачі сюжету через суцільні діалоги просто травмувала мене під час читання.
Поки що найкращий текст, мені було цікаво читати, відчувалась інтрига (хоч і невелика), в деяких місцях навіть хотілось більшого. Детективна сторона крута, готичного замало, але якщо готичне тут саме ритуали та пентаграми - то мені було все ок. Мені сподобалась гра чисел. В кінці теж невеликий поворот. Ще незвично було те, що все відбувається ніби поруч з нами.
Бажаю успіхів!
13 пентаграм,цілком схоже на жахастик,проте її спосіб вбивства досить типовий,падчерка - не розкрита,всевишня частково розкрита проте хотілось побачити власне її історію,з чого все почалося
Детектив хороший, але частина з готикою сильно пройшла повз і навіть елементи пентаграм у тексті не додають сильної радості цього напрямку до тексту, на жаль. Хоча сюжетна лінія і структура гарні.
Мати Василева, це був огінь!! При прочитанні сюжет сам по собі розкривався, деталі поступово накладались, детективна лінія прописана рівно на стільки, скільки потрібно.
А ще іронія, обожнюю якісь хихотливі вставочки, які коливають жахливу атмосферу. В той самий момент про "божевільних бомжів з викруткою" мене трохи рознесло )
На мій смак, окультний напів-апокаліпсис виступив радше вишенькою на тортику, ніж якось несподіванкою. Вписався, як по-маслу ) Це було круто, динамічно і дотепно. Дякую!
Немає сумнівів, лівий берег ван лав - переживе навіть апокаліпсис.
Оповідання хороше, дуже детективне: і слідчі, і "щур", і викрадення близької людини, і перетасування смертей. Читається легко, персонажі зрозумілі, злочинця видно одразу. Мені сподобалася ідея про ритуал у фіналі, але б трошечки більше часу на нього виділити. А то тільки всіх затримали, так одразу апокаліпсис. Проситься ще трохи напруги, сумнівів та переживання дилеми: кого ж треба вбити і чи треба. Але це було весело, дякую автору.
Розкажіть ще про назву, це навмисна одруківка?
Дякую за чудовий коментар. Можна було б збрехати, що помилка в назві - це спеціально для привернення уваги, але ні, звісно це прикра одруківка. На жаль так трапляється, коли подаєшся за лічені хвилини до дедлайну
Добротна історія. Цікава, і стиль у вас непоганий. Загалом сподобалося мені усе, крім фіналу (аж надто раптово все звелося до обрядів та апокаліпсису) і мало самої готики. Не відчувається задуха місця. Проте все інше мені сподобалося.
Успіхів!
Ви думали, вiн - вигадка?
Космічний Запроданець
Коментарі 21