Розділ 1.
Смерть завжди знаходить своє втілення в вигляді хвороби, від неї не сховатися, вона неодмінно буде десь поруч. Ця хвороба не щадила нікого, купа трупів знаходились на багатьох вулицях, від їхнього смороду вмирало все живе. Тоді медицина була безсила перед нею, дуже часто на вулицях можна побачити щурів, вошей та мишей, які були таємними винуватцями. Окрім трупів людей, в декількох місцях були розкидані трупи кішок та собак. Ті помутилися розумом, використовували окультні методи, які робили тільки гірше.
Розділ 2
Нічого так не цікавить, як вивчення мертвої мови та вигляд мертвого тіла на столі. На цей раз, була жінка: років 20-25,її руде волосся розвіялося на столі. Саме тіло нагадувало криваве м'ясо, в деяких місцях були трупні плями зі слідами глибоких поранень, горло було перерізано гострим ножем. Обличчя нагадувало страшну гримасу, оскільки її посмішка була занадто широкою через накладені шви, на місці очей зів'яли дірки. Заглянувши всередину тіла, то можна було побачити, що деяких органів не вистачало, ті що залишилися не мали нічого патологічного.
Невже знову з'явився маніяк?- це був не перший випадок, були інші тіла. Кожна дівчина вирізнялася серед трупів, єдине що об'єднувало це їхній вигляд. Не з першого разу, можна звикнути до цього трупного запаху, попри це, я все-таки змогла вистояти. Але не всім було комфортно знаходитися поруч, саме через його специфічність.
Недарма в мене з'явився той самий чорний гумор. Окрім цього, здавалося що починаю бачити сутність людей, яка на превеликий жаль була гнилою. Душа у таких людей була чорна із шипами, яка приховувала криваві таємниці. Тому саме через таку особливість, маю декілька приятелів які теж являються своєрідними некрофілами.
Розділ 3
Перша розкопка трупа відбулась на кладовищі при повній темряві. Кілька старовинних ліхтарів давали певне світло, яке було направлено на одну із могил. На цей раз, це була могила відомої отруйниці, яка погубила багато життів. Її могила мала поганий вигляд, скрізь можна побачити тріщини. Здавалось, що її давно не прибирали тому мала запущений вигляд. На її могилі, були чагарники, котрі залишили на шкірі кров'яні та глибокі порізи.
Земля була вологою, але оскільки я була не одна, то саме на них покладалася, велика частина роботи. Вони злагоджено працювали, іноді можна почути філософські роздуми щодо смерті. Через кілька хвилин, все-таки змогли дістати гроб. Він був із чорного дерева, який в деяких місцях був занадто потертим. Відкривши кришку, можна побачити, що вона виглядала зовсім іншою.
Її чорне волосся прикрашали чорні троянди, які вже зів’яли, цей наряд вже втратив всі свої фарби. На ній був чорний корсет, довга чорна спідниця, в деяких місцях були химерні лінії, які створювали щось містичне. Її обличчя нагадувало нам воскову фігуру, але раптом почали з'являтися чорні павуки, які направлялися до неї. Здавалося, що це був якийсь прихований сенс. Тому вирішили повернути все, до того вигляду який був.
Після цього, почали снитися кошмари, вони всі були деталізованими та завжди, хтось починав вмирати. Кожен раз це повторилося знову і знову, на фоні цього, розвивалися побічні ефекти. Моїх приятелів теж постигла така участь, невже її могила мала таку небезпеку?
Щоразу коли шукали інформацію, то її об'єм був досить-таки мізерним. Здавалося, що її не існувало, але в якийсь момент ми знайшли дещо цінне і це перевернуло все. Виявилося що її ім'я Аелісса, її здібності які працювали на дві сторони, зіграли злий жарт. Вона карала тих, котрі мали гнилу душу, а таких було чимало. Деяких вона врятувала від смерті, проте хтось все-таки зробив погану річ. Він настроїв всіх проти неї, тим самим довівши свою чорну сутність і єдиним варіантом для знищення — спалення заживо. Але ніхто не знав про те, що наслідки будуть катастрофічними для них самих.
Вона накопичувала всі свої сили до помсти і її способи були безжальними. Вона змінювала раз за разом отрути, які робили смертельний удар для них. Єдине, що бачили перед своєю смертю, так це її образ, оточений великою кількістю злих істот. Здавалося що це були її посланники, які теж мали свою силу. Ось чим закінчилася її історія, але можна Аеліссу покликати, проте за її послуги треба платити.
Розділ 4
Кожне приміщення вирізняється серед інших, проте дещо було спільним. Це меблі які були зроблені із темного дерева, на кожному із них лежали стародавні книги які в деяких випадках мали моторошний вигляд, не тільки зовні, але із середини. Повсюди стояли канделябри зі свічками, які створюють слабке освітлення, але при цьому є в цьому щось таємниче. На кожному вікні були різні сцени, присвячені медицині. Від деяких можна непритомніти, наскільки деталізованими були.
В лабораторіях та класах стояли довгі полиці із кістками та муляжами, окремо були полиці із людськими органами. Запах формаліну проникав скрізь стінами та вікнами. Він був досить важким для на, але нас це не зупиняло. Дуже часто можна почути страшні мелодії які змішувались з класичними. Різні трави як розповідали наші лектори, використовувались для різних цілей. Залежно від того, яке було дозування то ефективність була різною.
На території нашого закладу була велика оранжерея, яка налічувала багато рослин. Деякі із них, були небезпечними та використовувалися для створення різних отрут. Проте через декілька днів, викладачі знайшли трупи студентів. Кожен був отруєний по різному, але виникло одне питання: через що їх вбили? Невже вони мали якусь спільну таємницю, про яку ніхто не знав? У кожного із нас є свої скелети в шафах, проте що стане переломним моментом, щоб піти на вбивство, залишається загадкою.
Розділ 5
Тоді ніхто не знав, що із приходом детектива, зміниться все. Небо яке було чистим, перевтілилось на багряне, в деяких місцях стали з'являтися блискавки, навіть повітря почало змінюватися. Коли він пішов до нас, то навколо нього вихорився якийсь синьо-чорний дим, поруч із ним були помічники, а саме ворон і чорний кіт.
Але вони були непростими як здавалося на перший погляд. Сам кіт мав оніксовий колір шерсті, його очі були темними як сама безодня, тільки простягни руку і ти загубишся в ній. Дивлячись на нього під іншим кутом, то я відчуваю небезпеку вищого рівня. Щодо ворона то здавалося від нього йшла чорна людська тінь, тільки вона зникла перед іншими особами, неначе сама обирала тих, кому можна було довіритися.
Ліс що здавався світлим і від нього віяла легка енергетика, одразу змінився. Він став більш темним та безжальним, неначе мав приховані можливості. Скрізь дерева мерехтіли чиїсь очі, вони були скрізь, а значить там активізувалась темна нечисть. Навіть страшно було уявити, що буде якщо з'являться нові трупи. Подейкують, що там знаходиться чорне озеро, яке манило нечисть та тих, хто мав гнилу сутність і від яких тягнувся кривавий слід минулого.
Отже, тіла лежали на столах, с першого погляду було все чисто, але так здавалось. Перший труп дівчина, на її руках були сліди подряпин, в деяких місцях були видні синці різних кольорів. На обличчі були сліди опіків та розширення зіниць. В інших було теж саме що і в неї. Хм, здається наш детектив буде шукати інформацію за допомогою своїх помічників. Крім цього, він вирішив зробити з мене, своєю помічницею в цій справі.
Для цього потрібне місце, яке було б захищеним від різних причин, під такі підходили лише підземні приміщення, до яких треба мати доступ. Одне із підземних приміщень мало все для ведення записів та місце для зберігання трупів. Саме тому ми з ним і декілька людей які вирішили перемістити мертві тіла до іншого місця. Як тільки вони пішли наверх то наш детектив вирішив створити магічний захист для більшої надійності, крім цього він помістив мертві тіла в стазис.
Розділ 6
Як тільки все було зроблено то ворон одразу перетворився в темну тінь, яка при переміщенні до мертвого тіла спалахувала фіолетовим полум'ям. Раптом перед нами з'явились цікаві зображення, вони змінювалися одна за одною. Проте серед них було одне, а саме ліс в якому відбулося криваве вбивство людини. Наша Марі спершу здирала шкіру, потім переходила до органів які поступово почала вирізати із тіла, після цього виколола очі, по обличчю потекли криваві сліди. Але це ще не все, вона вирішила заманити звірів які вирішили з'їсти людське тіло. Було чутно, як вони клацають своїми зубами, деякі почали битися за ласий шматочок до крові, але попри це, від людського тіла не залишилось нічого.
Після побаченого, ворон перейшов до наступного тіла. На цей раз ми опинилися на якомусь озері, навколо не було нікого, проте через декілька хвилин з'явився Марко, який теж тягав якесь тіло в мішку. Як тільки він розкрив його і витягнув, то можна побачити на тілі, сліди опіків та порізів, обличчя нагадувало кроваве місиво. Все його тіло було зв'язане мотузкою, його ноги мали тягар у вигляді каміння. Біля озера був човен в яку Марко поклав труп, він вирішив зупинитися по середині озера та потихеньку скинути труп. Як тільки він це зробив, то почав повертатися назад до берега, човен він вирішив заховати якомога далі від людських очей.
Настала черга третього тіла, на цей раз це була Оріана, тільки її випадок відрізняється від попередніх. Вона завжди мала проблеми в студентському житті, всі одразу чомусь її незлюбили. Була одна компанія, яка робила все можливе для того, щоб її вижити. Проте вони не знали, що своїми діями підписали смертельний вирок.
В її роду були відьми, які передавали свої знання наступному поколінню. Тому в родинній бібліотеці зберігається гримуар, в якому була велика кількість заклинань які могли працювати в обидві сторони. Цьому гримуару було багато років, на ньому були вирізані магічні символи, сама обкладинка була чорною як безодня. Оріана знала, що за деякі закляття потрібно платити різну ціну. Тому заручившись ліхтарем, вона вирішила углибитися в нього, щоб знайти саме необхідне. В результаті, вона знайшла комбіноване закляття, яке створює страшні ілюзії, від яких можна зійти з розуму, крім цього воно направлене на контроль тіла.
Ця помста почала поступово втілюватись в виконання. Спершу, вона створила ілюзії страхів, яка тривала декілька днів, після цього, настала ілюзія ран. Чим вона була цікавою, а тим, що вони кожен день наносили різні рани на різних місцях. Іноді вони наносились повторно, через бинти так чи інакше проступала кров. Пізніше це була ілюзія страху, з нею потрібно було бавитися, поступово змінюючи ступінь кошмарів. Вся компанія нагадувала зомбі, які боялися будь-чого. Вона знала, що треба вижидати момент, щоб завдавати удару.
Через декілька днів, ця компанія вирішила піти в ліс і тоді Оріана вирішила закінчити все. Вона дочекалася коли повністю стемніє і тоді почалося саме страшне. Спершу як тільки розпалили багаття, то одразу призвала нобосуму які полетіли на нових жертв.
Здавалося що зверху летить якась ковдра, але це було великою помилкою, оскільки вони всі разом стрибають на обличчя всієї компанії. Шансів, щоб скинути цих істот була 0,тому одразу вони вирішили приступити до своєї трапези. Навіть здалеку я відчувала, що з кожним разом, їхня життєва енергія починає падати вниз, з такими шансами, вижити майже неможливо. Тому як тільки вони закінчили свою справу, то зі страшним криком, вони полетіли геть. Але на місці них з'явилася віверна яка пронизувала з голови до п'ят, виглядало як ідеально нашинковане м'ясо тільки людське. В когось буде великих пір і не помилилась, вся нечисть вирішила насолоджуватися людським м'ясом.
Розділ 7
На цьому все завершилось, оце поворот хто б знав. Здається окрім цього, буде ще щось і чим далі в ліс, тим більше ймовірність що кривавих історій буде ще більше. І моя інтуїція не підвела, бо виявилося що в самому лісі, знайшли мертві тіла ще двох викладачів. Оце так, а вони чим завинили? Гадаю що все пов'язане між собою, бо як пояснити що з'являються мертві тіла знову? Невже вони були в курсі тих справ, які можливо відбувалися раніше? Багато запитань, але так мало відповідей. Тоді нічого не поробиш, доведеться відправитися в самий ліс, щоб побачити на власні очі.
Як тільки ми з'явились перед лісом, то детектив вирішив заручитися підтримкою ворона, який би міг оглянути всю місцевість повністю, можливо там знайде ті деталі, які ми не помітили одразу. Коли він зник з поля зору, то ми з детективом та котом направилися в глиб лісу. Я тут рідко буваю, лише тоді коли багато студентів відправляються на канікули. Тут багато троп які мають різні напрями, проте деякі ведуть до самого озера, інші ведуть до паркової зони. Дуже рідко можна побачити різних звірів, проте деяким щастить.
Але наша тропа вела саме до озера, саме там були знайдені мертві тіла. Проте їхня смерть відрізнялася повністю. Що кидається першим — так це їхні обличчя, були відсутні очі, дуже багато порізів та опіків, кутики рота до щелепи були розірваними та прошитими нитками. Друге це горло, яке вже повністю було перерізане, але також були використані нитки. Третій момент, це руки, місцями було видно кістку, але перейшовши до ніг, було теж саме що і на руках. Четвертий момент полягав в тому, що хтось вирізав серце та нирки. Невже працювали двоє, здається хтось вчився в медичному закладі, а інший мав відношення до отрут, хоча можливо і так, що обидва вчились в одному місці.
Розділ 8
Отже, було декілька варіантів які могли стати слушними. Наприклад хтось все-таки був стороннім глядачем, який був на всіх подіях. Інша справа якщо це помста за когось конкретного, то в такому випадку, він працював не один. Зовсім інша історія, якщо це все пов'язано із нашим університетом. Можна тільки здогадуватися, який варіант стане вірним. Тільки в один момент все може піти шкереберть, через замітання слідів, якщо звісно не з'явилися ще інші трупи.
Добре що нас зараз тільки двоє, але через декілька хвилин прилетів тінню ворон. Він мав якісь новини, тому відразу поспішили за ним, як виявилося він вивів на паркову зону, саме там знайшлися речі як студентів, так і вчителів. В їхніх речах були знайдені записки, які були заляпані кров'ю, це ваша смерть, ви заплатите за все, вирок не за горами, ось що було там написано.
Крім цього, все було заляпано кров'ю та пахло чомусь формаліном і ще були пусті пляшечки, в яких були отрути, можливо, проте це лише здогадки. Проте детектив зробив ставку на кота, який би міг дослідити все ізсередини. Це може спрацювати, але треба розуміти ризики. Тому детектив попросив мене розповісти Амону деякі нюанси, стосовно легенди.
По перше, Амон і я давні родичі, тому Амон являється двоюрідним братом, якого давно не бачила. По друге моя зовнішність має цікаву особливість, а саме гетерехромію, волосся мало колір воронового крила, невеликий ніс із горбинкою, акуратні губи. По третє мій одяг більш глибоких та темних відтінків. Єдиний нюанс, треба почати зі студентів, лише потім перейти на вчителів і вище. Зазвичай, родичів селять в гостьових кімнатах, вони знаходяться на першому поверсі, всі останні включаючи 5, мають відношення до студентів.
Розділ 9
На тому і вирішили, тому коли знову повернулися до озера, то мертвих тіл не було, тому пішли назад. Ми не побачили що стало темніти, тому детектив створив світлячків які допомогли вийти із лісу. На цей раз Амон не змінив свою подобу на звичайного, проте містичного кота.
Здається, що коли підійшли до дверей, то як виявилося що навіть в людській подобі, деякі здібності зберігаються. Як тільки ми відчинили двері то Аді запитав у нашого коменданта про вільні гостьові кімнати.
- Доброго вечора, можна запитати про вільні гостьові кімнати ?
- Доброго вечора і вам, як до вас звернутися?
- Звісно, моє ім'я Аді, поруч зі мною Амон, а цю прекрасну леді ви знаєте самі
- Добре. Аді в нас є кімната на двох, вона вільна, ласкаво просимо до нас, те що сталося це невимовна втрата для всіх.
- Дякую вам, а як щодо взуття, його напевно потрібно змінити на чисте?
- Точно як же я забув про це, ви можете перевдягнути взуття на чисте, ось там в нас є диванчик
- Дякую ще раз, ви нам допомогли.
Як тільки ми всі разом змінили своє взуття на нове, то кожен з нас пішов до своєї кімнати.
Розділ 10
Моя кімната для мене однієї, так склалося що деякі кімнати можуть мати різну кількість спальних місць. Лише окремо, тільки ванні приміщення, окрім цього є бібліотека, але в цьому університеті їх дві, одна тут інша в навчальному закладі самого університету. Повернемося назад, кольори будь-яких кімнат однакові, єдиною плямою можуть слугувати сучасна канцелярія, проте в нас діє певний перелік відтінків, які повинні поєднуватися зі стилем нашого закладу . Сама кімната темних відтінків, масивний дерев'яний стіл на якому вирізаний чудовий візерунок із квітів та деяких цитат на латині, дерев'яне ліжко що має балдахін, на якому теж присутні деякі елементи, шафа із різьбленням. Здається все, проте є сучасні розетки під пару інтер'єру. Тут готичний стиль може поєднуватися з сучасним, проте без переборів, було б дивно, якби не було плавного переходу.
Гадаю і нашим гостям сподобається інтер'єр, а зараз треба лягати спати, потім запитаю про це.
Розділ 11
Думки детектива
Знаєте бути детективом це не проста річ, кожен раз різні справи, деякі з них моторошні, про які згадувати не хочеться. Ця історія здається схожою на ту яка можливо була або раніше за цю або відбулася в іншому місці. Ті ж самі зачіпки, можливо що вони пов'язані одна з одною, тільки якщо це не імітація. Треба подивитися чи взяв я ту справу із собою. Мене зацікавила одна студентка, вона непроста, схожа на мене, тільки її сила в іншому, це відчувається. Здається саме її я оберу для розслідування, до речі мої супутники теж побачили в ній щось таємниче, а значить, вони прийняли її.
Що я можу сказати, отруєння, а також ті тіла які були знайдені біля озера мають щось спільне, проте методи які вбивці використовували дуже сильно нагадують те яке я розслідував в іншому медичному закладі. Проте я так і не зміг його розкрити та довести до кінця, в такому випадку треба створити схему і нічого не пропустити.
Місце куди нас поселили має готичний стиль і він запав в мою душу як і коту, сподіваюсь ворон повернеться до нас. Спершу я дістав все зі свого багажу, а ось і та сама схожа справа, проте непокоїть одне чи може бути так, що хтось має відношення до цих справ. Принаймні хтось пов'язаний, хтось хто можливо навчав чи був таємним глядачем, який якимсь дивом міг бути причетним в обох випадках, але це лише здогадки. Хіба якщо він має якісь сили про які ми не знаємо.
Розділ 12
Думки кота і ворона
Наш детектив специфічна людина, він ховає багато таємниць про які не треба казати в голос. Можливо ми являємось своєрідними фамільярами для нього, але навіть якщо так, то ми самі вибрали його через його унікальну силу. Таких ми навчені розрізняти, тому не дивно що наш вибір впав на нього.
Ми з ним були всюди, проте одна справа змінила все. Наші здібності були унікальними та неповторними водночас. Як це дивно не звучало, але ворон допоміг детективу не закривати справу, бо крім неї буде ще одна подібна цій.
Як виявилося, ворон не прогадав, вона була схожою. Ми подумати не могли, що студенти яких було вбито, мають приховану жорстоку особистість. Так само і в тій було, вони робили щось схоже. Тільки ми бачили фрагменти, гадаю якщо заглянути в голову їхніх батьків, то очікую що там будуть ще жорстокі фрагменти це не дуже подобається. Рано чи пізно, ми дізнаємося про це, але це буде на наступний день.
Розділ 13
Вранці йшла противна злива, ще більше спалахували блискавки. Така погода негативно впливає на самого детектива, але є один нюанс. Він полягає в тому, гаряча терпка кава зі смаколиками та книгою в руках, піднімуть його настрій краще ніж все інше. Якраз хтось відгукнувся на його мрії, це була та сама дівчина, яка несла книгу та терпку гарячу каву зі смаколиками до його кімнати. Цей запах не можна сплутати, тому відкривши двері спершу пропустив її та лише потім зачинив двері.
– Доброго ранку, погода не ахті, напевно ви злі як цербер,тому в якості презенту, вирішила підготувати ось такий подарунок.
– Доброго ранку,щиро дякую тобі за це,мій настрій піднявся одразу як тільки відчув запах кави,а як ти дізналася про це?
– Як ви і самі напевно знаєте, що ви якимось чином довідались про мої здібності,тому не дивно що в мене є ще одна яка має відношення до смакових пристрастей.
– Он як, цікаво,хм а що це за книга?
– Ця книга має містичну історію із різним переплетінням, доречі в ній,є певні історії які подаються в страшних варіаціях.
– Незвично але я почитаю, можливо вона стане улюбленою для мене.
На моє щастя,батьки приїдуть через два дні,що на руку. Рано чи пізно він закінчиться,а поки він йде я буду насолоджуватися читанням цієї книги,яка була в чорній обкладинці із шкіри, відкривши книгу я побачив закладку і трикутник внизу сторінки. Значить я буду другим хто порине в її історію глибше.
Глава 14
Пройшло 2 дні після яких ми побачили як до університету під'їхали машини батьків. Для них,це було втратою на все життя,адже знати що в тебе вбили дитину не те, що хочеться почути. Дивлячись за їхніми обличчями,вони були в стадії невіри та несприйняття реальності, тиснути на них я поки що не буду, враховуючи їхній стан. Як тільки вони будуть в більш менш нормальному стані, тільки тоді буду цікавитися всім.
Проте мій ворон може допомогти в цьому, його здібності бачити минуле вражають. Тому єдине питання яке я задав -Чи боїтеся ви воронів? На моє щастя,вони відповіли ні,тому сказавши що на якусь хвилину до кожного із вас буде підлітати ворон то не хвилюйтесь,він нічого поганого робить.
Після того як ворон завершив,то одразу батьків повели в підвальне приміщення,де знаходяться тіла померлих. Як тільки ми відкрили простиню із голови загиблих студентів,то всі одночасно почали падати в обморок. Тому цього вистачило щоб закрити тіла і помістити назад. Лише потім дали понюхати ватку змочену спиртом. Це дало ефект,тому всі вирішили піти з цього приміщення в інше,яке було б більш подходящим для них.
А саме бібліотека,в якій дуже комфортна обстановка. Столи на яких вирізьблені різні цікаві елементи, м'які крісла в яких можна окунутись з головою,виповнені в темному кольорі. Тут багато стелажів,на яких стоять різні книжки,від самих древніх до нових,є навіть медичні,котрі можуть шокувати непідготовленого читача. Нашим гостям подали гарячий чай із смаколиками,включили легеньку класичну музику.
Глава 15
Те що приховане від очей.
Заглянути в минуле не є великою проблемою для ворона,чим більше розвивати цю здібність,тим менше займає часу. Спершу він починав з малого,потім міг бачити деякі уривки, лише потім може бачити повну картину, іноді виникає блокування здібностей але на короткий час.
Зазираючи в спогади батьків я не міг повірити очам. Спершу я побачив ліс,тут і там бігали олені,раптом почувся запах розлагаючої плоті,страшні крики іншої жертви, з неї повільно здирали шкіру,оголюючи м'язи, далі доходили до кісток, я чую хрусткість кісток, бачу як дехто почав вирізати органи,в деяких із них йшов противний запах. В цьому лісі знаходились 4 людини, вони виконували різні ролі. Деякі органи віддавали вовкам а інші жарили на вогні,щоб потім з'їсти. Той труп який розкладається вирішили закопати в глибоку яму.
Знову змінився фрагмент,тепер переді мною стояло приміщення, в якому висіли різні інструменти,в шкафах зберігалися якісь пробірки з різними невідомими речовинами,на стелі висіли гаки до яких підвісили мертві тіла людей. В деяких не було кінцівок,іншим поміняли голову на іншу, все було заляпано кров'ю, навіть на інструментах зберіглася кров. Невже це була питочна? Раптом відчинилися двері,зайшли невідомі, одягнені в біле,яке було повністю в крові,їхні обличчя прикривала шкіряна маска в вигляді ворона,вони казали дещо страшне. Хто стане наступною жертвою? Кого ми вб'ємо і як? Нехай почнеться кривава гра.
Розділ 16
Через декілька днів, все таки вирішили поговорити про своїх дітей. Спершу почали з Марі,вона не мала проблем,читала класичні книги, захоплювалася мисливством та мала колекцію метеликів,любила тихі посиденьки біля тріскучого каміну.
Далі перейшла розмова про Марка, в нього були інші інтереси. Зазвичай гуляв вночі із друзями,з якими створили гурт під назвою Eclipse,грали страшні мелодії, іноді співали хардкор. Подобався екстрим,часто полюбляв ходити в кімнату жахів,перевіряючи свою стійкість. Читав жахи і детективи, закохався в готику. Не боявся вбивати тварин та приймав участь в розділенні м'яса
Потім дійшла черга до Оріани, обожнювала свою бабусю Сільвію,яка була відомою відьмою,знала різні трави та їх призначення,вона допомогла тим хто потребує допомоги. Цікавилася містичними місцями,полюбляю проводити час на самоті. Мала декілька подруг з якими проводила час в бібліотеці.
Розділ 17
Роздуми
Хмм,маю справу із вбивцями, у кожного з них є кров на руках. Заставляє задуматись,як так вийшло? Дивно що ніхто про це не знає,але гроші можуть вирішити все. Проте цікавить одне,чи були погрози від них? Невже ті тіла в тому приміщенні це ті які хотіли видати їхні таємниці? Таке можливо, якщо так подумати. Але як їх вичислили та скільки жертв ще буде?
Залишаються вчителі та студенти,що в їхніх головах. Хм,кожен раз,їхні вбивства пов'язані із лісом,не думаю що це саме той ліс. Здається жертви жили в різних містах там де обов'язково буде ще один ліс з озером. Треба там побувати якось або ці жертви були знайомі набагато раніше,таке може бути але це здогадки.
Хмм, можливо наші невідомі можуть мати силу переміщення,але треба подумати над датами,яка була першою із них, включаючи мою справу. Що ми маємо взагалі: перше вбивство Марі відбулося 13.04.2004,перше вбивство Марко 13.03.2002,перше вбивство Оріани 13.05.2000 . Цікаво,тобто їхні вбивства людей ними були весною,а тепер вбивства батьків, вони напевно були раніше 13.07.1995 та 13.06.1996,тут вже літом вони почали вбивати людей. Різниця досить неочікуванна 1 рік та 2 роки, залишається моя справа 13.08.1993,ось воно як виходить. Моя сама рання, далі йдуть справи їхніх батьків, потім дітей.
Але оскільки гроші роблять все,не думаю що на них хтось заявляв, скоріше вбивали в ночі,коли ніхто б не побачив,дивно якщо навпаки. Зв'язки теж можливі в органах і таке може бути,за гроші можна зробити все, навіть приховати вбивство.
Розділ 18
Спогади інших
Нарешті дійшли до студентів, цей момент настав через 7 днів, воронові треба відпочити. Кіт кудись зникав, можливо навіть перетворювався в людську подобу. Хм, він з'явився неочікувано через вікно, напевно в нього теж є якісь новини.
Значить так, троє мертвих тіл були пов'язані між собою, тільки тут як друзі, Оріана і Марі мали спільні інтереси в деяких аспектах, вони жили разом, частенько були в лісі, Марко більше проводив час із мертвими тілами, був також некрофілом. Разом їх можна зустріти в парковій зоні та в бібліотеці, від них не було проблем, завжди мали добрі оцінки.
Вчителі розказували, що вони брали участь в різних заходах університету. На цьому все, що йому довелося дізнатися, тепер черга ворона.
Навколо нас знаходиться ліс, повсюди літають світлячки, чується сміх. Навколо озера зібралась молодь, здалеку хтось грає на гітарі. Тут панує тепла атмосфера, але через декілька хвилин я почув суперечку. Єдине що чув: а якщо хтось про це довідається? Зупинись поки не стало пізно. Таємниці можуть випливати з неочікуваних місць. Я знаю багато чого від вашої трійці, але справа часу. Невже крім мене, ніхто про ваші криваві плями не знає?
Розділ 19.
Через декілька днів, наш кіт підслухав одну річ, що керівник з кимось посварився на підвищених тонах, із цієї розмови долетіло ось що: це твоя вина, ми так не домовлялися, що якщо хтось про це довідається, він тебе знайде. Оце так, але через що? Можливо скоро вийдемо на невідомого, але що можна очікувати від нього? Невже це пов'язано із втратою когось або це той хто вміє тримати таємниці, на думку спадає лише психолог.
Хоча у цієї трійці може бути той, кому вони розповідали все. Припускаю що він когось втратив таке може бути, проте не пояснює інші вбивства, хіба якщо з деякими мертвими тілами невідомий мав якийсь зв'язок. Завжди можна зустріти нових друзів за певних умов, ніхто не може знати наперед як обернеться життя.
Помсту можна подати холодною, підбираючи вдалі моменти для втілення, плануючи все від найменшої дрібниці. Шанс на помилку великий, від цього не втекти, тому потрібні ті які будуть тримати все в секреті або можуть стати спільниками. Провернути все з філігранною точністю, справа непроста, один він не працює, йому потрібен інформатор який добуде все. Хм, поки вимальовується ось що: керівник, той хто знає трійцю, інформатор, невідомий.
Розділ 20
Спершу треба поїхати до попередніх місць вбивств, знайти якісь зачіпки. Чи відпустять її зі мною? Доведеться з нею поговорити про це, добре що зі мною є ворон, який не проти подивитися де вона знаходиться зараз? Як виявилося, вона перебуває в оранжереї із небезпечними рослинами, неочікуване місце, як на мене.
Нічого не поробиш, краще поговорити на одинці без сторонніх очей. Ця оранжерея досить ефектно виглядає, від неї віє водночас небезпекою та чимось темним, настільки що дихати неможливо. Шлях був дещо звитим, але нарешті перед моїми очима предстала табличка на якій було написано: Обережно, небезпечні рослини, не вдихати отрути, не торкайтеся голими руками, одягніть захисну маску та перчатки. Через декілька хвилин я побачив її, вона щось писала в записник. Не гаючи часу, вирішив підійти до неї.
-Доброго дня, можна з вами поговорити?
-Доброго дня, звісно, про що саме?
-Я б хотів поїхати з вами до інших місць, разом зі своїми компаньйонами, як тобі пропозиція?
-Слушна річ, тільки коли плануєте цю подорож і скільки вона триватиме?
-Гадаю через 4 дні, приблизно 5-7 днів.
-Хмм, добре, тоді де зустрінемося?
-Припускаю біля чорних кованих воріт зі статуями горгуль.
Розділ 21
Брати багато речей це перебір, особливо на декілька днів. Тому мій рюкзак підходив як раз, в нього поклала декілька речей, 2 книги, пенал із канцелярією, товстий нотатник тощо. Нехай він буде завчасно складеним, щоб потім не бігати з криками,шукаючи необхідне.
Чесно кажучи не думала, що стукіт розбудить мене повністю. Як виявилося то його ворон вирішив нагадати про себе, отже час збиратися. Ми разом із вороном спустилися вниз до коменданта, віддавши йому ключі від кімнати та перезувшись, направились в сторону кованих воріт.
Детектив виглядає досить незвично, поруч із ним кіт, який зробив ставку на мої ноги. Його бентлі призвела на мене велике враження. Наш шлях нагадував змію яка декілька разів огорталася кільцями. Нарешті ми зупинилися біля міста яке називається Strix aluco, саме там було здійснено одне із вбивств. Тут панувала якась тиша, неначе всі кудись зникли, проте виникає відчуття, що за нами стежать.
Не гаючи часу поїхали до самого лісу, він сам по собі був похмурим, неждано з гілок почало щось капати, придивившись то була людська кров. Подивившись вгору ми всі разом побачили свіжий труп, проте він був ідеально розпиляним на декілька частин, які були підвішеними на гілля. Проходячи вглиб лісу, одразу відчули трупний запах, він щоразу посилювався, здавалося що їх декілька.
Разом вийшли до озера, от тоді зрозуміли звідки він взявся. Тут стільки трупів, вони були всюди, різної стадії гниття. В деяких із них були відсутні органи, інші не мали кінцівок, у кожного з них була відрізана голова, подивившись на спину, можна побачити кривавого орла. Озеро починає вирувати розпеченою лавою, воно змінило свій колір на багряний. Навіть небо стало більш темним, але здалеку почала лунати пісенька.
Трупи тут і там
Розкидані вже всюди
Нових я вже знайшов, тепер вже не втечуть
Нехай почнеться гра
Кривава вона буде
Втекти вже надто складно
І вибратись ніяк
Час помсти вже настав
Нехай воскреснуть з під землі
Хто хоче вже помститись
Всюди почали з'являтися ворони, вся нечисть почала вилазити звідусіль. Вони хотіли розірвати кожного, хто стане на їхньому шляху. Віяла якась аура кровожерливості, мерехтіли їхні очі в темноті. Повсюди чувся злорадний сміх, який лунав кожен раз, від нього йшли мурахи, вони проникли в голову, створюючи жахливі картини.
Почалося якесь марення,варто було зажмурити очі, тоді ці видіння починали зникати. На зміну їм прийшли слухові та голосові галюцинації,я відчуваю як по рукам повзають отруйні павуки та змії,в вухах повторювалось: ти будеш нашою,ми тебе вб'ємо,будемо мучити тебе,ти не сховаєшся від нас.
Раптом все закінчилося,лише тоді ми з детективом побачили якусь істоту. Вона була занадто високою, обличчя було відсутнє,з нього капає чиясь кров ,він був в чорному балахоні,руки та ноги не мали шкіри, його темнота розповзається повсюди. Тут він дав приказ, подивись на мене, його паща була широкою,мала безліч зубів,язиків було два,ми були під якимось гіпнозом. Він почав говорити:я бачив все,хотів помститися за все що накоїли,слідкував за ними,вони розповідали все,самі йшли на свою смерть,мене майже викрили.
От тепер ви тут,що мені з вами зробити? Чудові екземпляри завітали до мене,я вас не відпущу так просто. Вбити мене не так просто,це неможливо. Навіть якщо вб’єте,все одно востану.
Справді,ти впевнений що виживеш? Який наївний, небудь самовпевненим. Навіть якщо ця помста здійсниться, що тоді? Тебе можуть знищити, напевно хазяїн десь поряд, без трупів надовго не протримаєшся. Знайти слабку сторону реально,не на того напав. Загинути від моїх рук дуже реально, напевно продумав все, тільки не врахував одну річ,у кожного є інша форма,саме вона може стати небезпечною для таких як ти.
Доречі моя помічниця,продемонструєш свою справжню форму? Залюбки,так нудно було грати ту студентку,от тепер моя черга демонструвати свої здібності на повну. Знищити тебе та хазяїна- єдина ціль,котру треба виконати. Хмм,пастки можна зняти,їм треба певна підпитка,але якщо їх зруйнувати повністю то все піде шкереберть.
Невже думали що я не побачу їх завчасно,ви мене розчарували повністю. Не складно побачити тонкі нитки які створюють певне переплетіння. Вони мали різні кольори, невже вони якимсь чином притуплювали наші здібності але це за умови, якщо рівень здібностей слабкий. Ось в чому ваша проблема,приховувати свій рівень непросто, треба було повозитись.
Тепер наша черга демонструвати свої таланти. О ні невже задумали втекти від нас,не вийде. Наші пастки більш небезпечні ніж ті,які були раніше. З вас будуть витягувати енергію, потім зруйнують вашу оболонку та душу, після ваше тіло згорить заживо. Якщо думаєте, що зможете знайти вихід то навряд чи він настане, якщо спробуєте їх розвіяти то час вашої смерті пришвидшиться . Єдине що може бути із вашими мертецями так це відправка в одне місце,яке спрямоване на їх втихомирення.
Ваша помста скоро закінчиться але кількість трупів поменшає в декілька разів. Люди занадто гнилі,в них немає нічого справжнього,є виключення але лише на половину. Навіть якщо щось зміниться,все одно будуть ті, хто буде мати щось криваве в своєму житті. Тому скоро ми покинемо людський світ,нас нічого не тримає. Свою справу ми зробили,тому нехай вас добивають жнеці смерті.