Вторинні ресурси

— …Взагалі якось безтолково я живу. Нічого вагомого не зробив. Думав: писатиму медичний софт, здоров’я людям рятуватиму, а то і життя. Все ж не ігри і всяка така поїбєнь… А виходить, що єдине що воно дає, що одні багатенькі буржуї відвалюють грубе бабло іншим багатеньким буржуям щоб зробити собі голі-сука-вудські посмішки. Оце і все?

Бармен слухав і тренованим рухом протирав келих. Бармени завжди протирають келихи, навіть коли заклад має вже закриватись, і залишилось лише дочекатись готовності останнього клієнта. І ще бармени вміють добре слухати.

— Я хотів щось зробити в житті, хотів make сука difference, а, вийшов якийсь непотріб. От ти, бармене, зробив що-небудь круте у житті? Та що крутого може зробити бармен…

— Нуу, я не лише бармен…

— То це у тебе типу захоплення таке? Таксі в мене хобі, а так я фінансист?

— Якось так. Я, так би мовити, менеджер із вторинних ресурсів.

— Це типу сміттяр?

— Не зовсім. Скоріше так: я знаходжу те, що інші вважають непотребом, і даю цьому нове життя, як умію.

— І багато цікавого непотребу знаходиш?

— Ти не повіриш…

Але відвідувач не дочекався відповіді, бо алкоголь остаточно його здолав. Бармен пересвідчився що клієнт готовий, закрив вхідні двері на замок, і, підхопивши його під руки, потягнув у сусідню кімнату.

***

Яскраве світло пробиває навіть заплющені повіки. Спина притисла до холодного металевого столу. Зап’ястя та щиколотки затерплі від мотузок. Якесь ганчір’я в роті.

— Прокинувся, нарешті? Вітаю в новому житті, шкода що воно буде таким коротким. Подивимось, подивимось… Печінка в тебе вже ніяка — зрештою, враховуючи як ми тебе знайшли… А от нирки і серце ще нівроку, точно кому-небудь допоможуть. Ти ж наче хотів рятувати здоров’я та життя іншим?