Здається, ти останній

- Лишенько,що сталося? Чому ти не вдома,чому ти подряпаний та такий брудний?

Хлопчак 12 ти років на порозі дому широко кліпав очима,і запинаючись перелякано вимовив

- Мам,до нас вдерлись… чудовисько …Вони по всій…По всій вулиці…

Спочатку …я намагався заснути,але потім почув крик надворі,визирнув у вікно ,а там нашу сусідку…воно таке за тонкими руками та пазурями ,високе,схопило ії,захопило зубами і тримало в них,а потім в нього з грудей щось типу величезних ще зубів,як у змії,і тітку почало наче висмоктувати ними…

І зненацька ще одне таке ж подивилося прямо на мене скріз скло,очі пусті наче це великий череп…я тікати,його тонкі руки пробили скло,і воно навздогін,але руками і ногами по стінам ,наче павук…

Зови дядька,в нього рушниця,нехай вони з батьком вб’ють них ,мені моторошно

- Тебе вже не можна навіть коли просто заходимо до родича залишити вдома,зараз зберемось,але ти ще розповіш батьку з дядьком,що було насправді…

- Тож тебе преслідував череп на тонких павучих ніжках? Синку,ти вирішив почитати крипіпаст та розіграти нас ? спитав чоловік за столом , що нагадував хіпстера дроворуба у своїй клітчатій сорочці ,та з підрівняною бородою

- Ні,вони справді полюють…нам варто зачинитись,не йти додому…

Вони ховаються під землею…вирішив зрізати шлях до вас через викопаний старий трубопровід , але звідти якраз вилізло ще двоє та попрямувало до початку вулиці,ці тварюки скрізь…

- З ним справді щось не так,він вкрай знервований , вставила мати

Мабуть до нас залізли якісь крадіжники в масках,чи ще щось,треба викликати поліцію…

- Так ,ще раз…продовжив батько,воно має лису голову з пустими очима,великою щелепою,навіть двома,ще однією у грудях ,кажеш,і кінцівками слендермена… Дзвони ще в SCP,там таке люблять,а може з’явиться ще такий з головою сиреною,і тоді точно всім хана?

- Я не жартую! Малий прейшов на крик … Я ще бачив ,ще бачив ,як один був напів людиною,але шкіра людської частини була дуже рожевою ,а обличчя дорослого…вони колись були людьми,чи не знаю,не знаю,тут він затих

Дядько що мовчав до цього ,мовив

- Вважаю,варто зупинити виставу. Є давня байка…Що до людей жили дивні створіння,мерзотні,люди їх почали знищувати,бо їх лякало те що вони потворні. Що вони поводять себе не як те до чого ми звикли… Потвори пропали,але серед нас вони інколи виникають. Щоб забрати своє життя назад , вони навчились міняти вигляд…Але для цього їм треба поглинути носія образу,який вони хочуть…

- Тож наша вулиця?…зі слізами спитав хлопчик

-Належить старим хазяям …Дядько дивно посміхнувся і подивився разом з батьками скляним байдужим , але чомусь пильним поглядом

Здається…ти останній

Двері комнати тихо відчинила тонка рука на пазурях,потім простяглась інша і легла на плече останньої людини на вулиці Сірен