Американський Штурман
Нервово поморгуючи, містер Доу попросив містера Сміта розповісти, як він дізнався про турагентство.
Містерові Сміту прохання не сподобалося. Він випрямився в кріслі й заявив:
– Ви знаєте, я ще нічого не вирішив! Не хочу повернутися назад у свій час і виявити, що одружений із власною бабусею!
– Це помилки попередників. Ми викупили копірайт, провели рисерч, наші таргетологи допомогли нам сформувати унікальний продукт, а маркетологи запустили кампанію, яка й привела вас сюди… Наші дрони-шпигуни є від часів Нерона аж до кінця двадцятого століття. Що ближче ваше полювання в часі до нас, то менш затратно для вас!
– Мене цікавлять «буремні двадцяті».
– О, прекрасний вибір, який не надто обтяжить гаманець!
– Справа не в економії! – вигукнув містер Сміт. – Я люблю цю епоху!
– Так, я розумію... Ви ж знаєте про оригінальний концепт? Полювання на істоту з минулого, яка все одно має померти…
– Так.
– Ми пішли далі. Бачте, тигр чи динозавр не підчищають за собою докази. Тому ми вирішили займатися випадками, коли хижак сам бере на себе турботу про безпеку всього заходу.
– Але якісь же докази все одно лишалися?
– Враховуючи, що вони так і не привели до розкриття справи, вони не міняють минулого.
– А що той, інший мисливець?
– Подумайте самі, кому він зможе розповісти про свої сумніви?
– Чудово. Чудово. Скажіть, наскільки суворо я маю дотримуватися сценарію? – містер Сміт звів брови.
– Лише загалом. Скажімо, якщо тіло було розчленоване, то порядок розчленування й вибір частин – на ваш розсуд. Однак самого факту розчленування потрібно дотриматися. Гм, більшість клієнтів обирають випадки, які були висвітлені в пресі.
– Висвітлені… Я хочу провести час із радієвою дівчиною.
– Радієва дівчина?
– Ну, невже ви не чули? Робітниці годинникової фабрики. Вони розписували циферблати фарбою з радієм. Тоді всі думали, що радій корисний. Навіть радієві тоніки були, за шалені гроші.
– Неймовірно!
– Уявіть собі, молоденькі дівчатка – вони одягали свої найкращі сукні на роботу, щоб назбирати радієвого пилу тана вечірках світитися в темряві. Розфарбовували радієм брови та губи... Грає джаз, і вони танцюють… повні сил, красиві, енергійні й приречені.
– Вражаюче видовище, певно.
– Так, – сковтнув містер Сміт. – Я хочу..
– Зачекайте, будь ласка, – підняв долоню містер Доу. – Я зробив запит – усі радієві дівчата померли від наслідків отруєння. Жодна з них не підходить для нашого івенту. Однак…
– Слухайте, вони ж все одно помруть, тож яка різниця? Я навіть можу не доводити справу до кінця, якщо це так важливо! Я просто хочу побачити, як її шкіра світиться в темряві… Уявляєте – поки ми кохаємо одне одного, радій повільно вбиває її зсередини…
– На жаль, сер, ви неправильно зрозуміли мету нашого агентства. Ми не створюємо оригінальних сценаріїв. Нас щиро непокоїть екологія часу. Чи можемо ми запропонувати вам інші події з епохи, якою ви цікавитеся?
– Ні!
– Сподіваюсь, ви передумаєте. Будемо раді, якщо все-таки зможемо бути вам корисні.
– Не зможете!!!
Щойно за містером Смітом зачинилися двері, до кабінету увірвалася асистентка.
– Ну що? Теперь це номер перший у нашій двадцятці?
– Схоже на те. Знаєш, коли я побачив, що в цього хлопа будинок і меблі в стилі ар-деко, справжні паперові книги… Я зрозумів, що його треба провокувати, використовуючи як приманку подорож у часі. Я ж сам роки зо три хотів помандрувати в часі з тим турагентством. Добре, що не встиг, але мрія лишилася.
– І він упіймався! Неоновий убивця!
– Якщо це він, то Радієвий, – поправив її напарник. - Добре, для ордеру цього замало, але оформлюй запит на спостереження… Подивимось….
Поки вони теревенили, серце містера Сміта розбивалося просто над склянкою ріденького какао.
Він ридав у шумній залі, як і має ридати людина, чиї повітряні замки спочатку прочинили ворота, а потім обернулися на порох.
Звичайно, потім йому дуже полестило, що він став непрямою причиною встановлення пам’ятника радієвим дівчатам у місті, де колись стояла годинникова фабрика.
Він дуже хотів би покласти їм квіти, але старанна праця на уранових родовищах не давала йому змоги зробити такий візит. Щоправда, його прихильники, з якими він активно листувався, зробили це за нього.
