Будинок з горищем

Ті, хто живе в будинку з горищем, здогадуються про що я хочу розказати. Вони вистрибують чорними тінями серед ночі й проходять крізь стіни. Вони живуть поруч з нами та кожного разу прагнуть все ближчого знайомства.

Ти заплющуєш міцніше очі, натягуєш на голову ковдру. Так, вони вже прийшли, ти це знаєш. Твоє звикле до жахіть серце почало битися швидше. Так, нехай стукотить. Вони будуть лякати тебе. Тобі знову не вдасться заснути.

Ви ще не зрозуміли? Справді? Пояснюю: до вас прийшли Миші! Прошу, поставтеся до цього серйозно.

Ось чим вас лякати в дитинстві? Напевно батьки, бабусі чи дідусі думали що це спонукатиме вас до правильної поведінки. Згадали свої дитячі страхи?

У мене теж такі є. Ні, у моєму дитячому житті не було ні вампірів ані зомбі. До мене також не приходив бабай. Але ночі я боялася. Мені розповідали що з приходом темряви прийдуть Миші та відгризуть мені пальці на ногах, якщо я не буду ховати їх під ковдрою. Тому спекотні літні ночі були для мене справжнім випробуванням.

Нарешті проходили роки. Дитяче жахіття перетворилося у дорослий заборон.

Сьогодні до нас приїжджає Крат – рідний мамин брат. Він багато де побував. Завжди розповідав нам різні байки та привозив чудернацькі сувеніри.

Цього разу ми дуже чекали на його приїзд. Останнім часом він проводив якісь дослідження в Чорнобильській зоні. Моя мама дуже за нього хвилювалася через радіацію.

Ну ось нарешті він приїхав. Ми сіли обідати й чекали на захопливу історію. Дядько сьогодні був неговіркий. Довелося його розпитувати. Виявилося, що безголових оленів чи двоголових риб він не бачив. Також не зустрічав він і людей-мутантів. Крат був втомленим тому вечора відпочивав у вільній кімнаті.

Вечеря пройшла тихо і без свіжих новин. Зате завтра ми всі разом поїдемо до річки купатися.

Чомусь сьогодні надто спокійно. Де мої нічні жахіття? Може ще сплять? Як я пам'ятаю, то їх не заспокоювали ані отруйні засоби ані кіт. З котом, якщо можна так сказати, вони їли за одним столом. Можливо вони злякалися дядька?

Я спала, як ніколи у житті. Розбудила мене мама та сказала що вже чекають на мене.

Ми поїхали до річки на дядьковій машині. Довкола була жива краса, а Крат сумував. Близько до води чоловік не підходив, хоча дуже добре плавав. Навчив маму і мене.

Дядько захотів повернутися додому через погане самопочуття. Машину довелося вести мені. Дорогою Крат знепритомнів, мама налякалася. Ми зупинилися біля великого дерева. Моя мама почала поливати брата водою, але стало ще гірше. Його почало трусити, нам не під силу було його втримати. Він вирвався з машини й кудись побіг. Ми не змогли його наздогнати, знайшли лише взуття.4

Мама вирішила продовжити пошуки свого брата, а я буду чекати вдома. Можливо він повернеться. Що могло статися ми не розуміли.

Хочу зайти в дім і бачу що двері відчинені. Це не причина боятися. Напевно це дядько. Заходжу і бачу що це справді він. Крат завзято щось перебирав у своїй сумці. Коли почув моє дихання він оглянувся. Обличчя у нього було замазане кров'ю, а на ногах не було пальців. Він кинув мені під ноги свою сумку. Там людські пальці мирно лежать на мишачому хутрі.

Дивно тікати із власного будинку. Мені постійно здавалося що я біжу надто повільно. Він наздоганяє. Він наздогнав!

Дядько затягнув мене на горище. Крат запевнив що не нашкодить мені. Просто не потрібно нічого розповідати мамі. Я була невпевнена в його намірах після побаченого.

Щоб хоч якось мене заспокоїти дядько розповів про все що з ним сталося. Під час останнього дослідження в Чорнобильській зоні їм довелося ночувати просто неба. Була гарна тиха ніч. Всі добре відпочили. Коли почали збиратися то побачили що у кожного з них на ногах не було пальців. Болю ніхто не відчував. Серед дослідників почалася паніка. Згодом вони відчули нелюдський голод. Настільки сильний, що зводив з розуму. Хтось розпочав бійку і пролилася кров. Відчувши її запах нещасні збагнули чим вгамувати той внутрішній голод. Вижили не всі. Цієї ночі дядько втамовував голод мишами. А пальці з сумки він знайшов в Чорнобилі.

На горищі панував всеохоплюючий жах. Людина без пальців зі смаком вгризалася в пальці інших людей. Ну що ж. Кожна сім'я має свої таємниці.