Линька

Дужчало відчуття, що цього разу буде не просто. Хлопець був дивний, навіть не скажеш отак відразу, що викликало такі думки. Занадто спокійний? За таких обставин, зазвичай, вони усі нервують. У підлітків дуже сильний інстинкт, він ніби компенсує дитячу наївність. Так, підлітки завжди полохливі і обережні, озираються навкруги. Їм здається, що це – аби не попастися на очі знайомим, під час запланованої зустрічі з дорослим чоловіком, бо ж 23 за їх мірками вже солідний вік. Як на мене ж, то це в них прокидається обережність предків, та, що дозволила їх роду вижити, дати потомство.

Цей же поводився впевнено, ніби для нього не було нічого дивного в таємній зустріч зі старшим знайомим по комп’ютерній грі. Мейнстрімна гра була океаном, де я виловлював своїх жертв. Я шукав хлопця-підлітка, який намагається зрозуміти, гей він чи ні. Мій досвід доводив, що це ідеальна тріада. Стільки часу проводить у грі, значить, батьки не контролюють, просто вивести на зустріч. Вік ідеальний – нульовий життєвий досвід і непохитна віра у власну невразливість. Дякувати медіа і рекламі, думка «я часом не гей?» є в голові кожного підлітка. Невизначена орієнтація – це потреба поговорити, поділитися, отримати пораду і підтримку. І от він я! Привіт, я Валєрчік, і я гей. Зрозумів, коли було 15, так, теж були сумніви, так, можемо поговорити про це, так, розкажу, як було зі мною. А потім домовленість про зустріч. Звичайно, ім’я та історія – вигадки.

Я не вбиваю їх, лише проводжу самий ефективний тест на гейство. Дехто після всього навіть продовжує писати мені, намагаючись продовжити спілкування. Інші – видаляються з гри. Це добрий знак – так я розумію, що їм соромно. А сором не дозволить піти з цим в поліцію. Я не вбиваю, але я осмислював і продумував вбивство. Якщо виникне хоча б сумнів, що сопляк може виявитися таким борзим, що захоче вивести мене на чисту воду – не стану пересвідчуватися, не стану пускати все на самоплив, а просто прикінчу його. Тому я завжди обережний, не лишаю слідів, навіть електронних.

І ось, дивлячись на малого, я зрозумів, що сьогодні може бути той самий перший раз. Він був спокійний. Спокійний, під час перекусу в Макдональдсі, спокійний, коли я запропонував підкинути, спокійний, коли автонабір зробив мені запланований фальшивий дзвінок на мобільний, і я сказав, що треба заїхати в одне місце.

Здалося, що занервував лише по прибутті, коли побачив закинутий будівельний майданчик з остовами незакінчених стін і арматурою, що, ніби трава, тягнулася в небо.

– Це ми де? Звідси далеко до міста? – облизнув губи, ніби в роті йому пересохло.

– Далеченько, – мені подобалося, коли вони бояться.

Той тільки знизав плечами і зайшов до вагончика, коли я прочинив двері. Я зайшов слідом та закрив замок на ключ.

***

Валєрчік попався мені випадково, але це був ідеальний варіант. Майже пропустив його, проігнорувавши повідомлення в грі. Думки були зайняті іншим – у мене лишилося критично мало часу. І тут він. Його наміри відразу не були явними, але коли все прояснилося, боявся сполохати його, боявся, що цей недомисливець зрозуміє мою зацікавленість в ньому.

Він не був у курсі моєї особливої таємниці, і це сповнювало нутро приємним лоскітним відчуттям, доводилося контролювати себе, щоб не почати всміхатися. Він гадав, що мені 15, тож я поводився, як той, кому 15, хоча тіло дуже смутно пам’ятало, як це. Звідтоді минуло 5 років.

Телефонний дзвінок був несподіванкою – у нього спільник? Це погано. Але часу все відмінити і шукати нового вже не було. Якщо спільник буде там, доведеться вбити, бо линьку не відкласти.

Але все було добре – у вагончику ми були самі. Він не чекав, що я вирублю його, тільки-но він обернеться від дверей. І ось він голий і зв’язаний приходить до тями, але навіть не кричить. Спостерігає за тим, як я линяю, як моє м’яке нутро, суть мого справжнього єства, виходить назовні через рот хлопця, вивертаючись навколо його тіла – моєї старої оболонки. Я повністю покрию її собою, аби перетравити – вона вже замала для мене. Я наберуся сил і потім займу собою його тіло. Воно гарно підходить і послужить мені довше, ніж тіло підлітка. А коли прийде час, я перетравлю і його, заміню наступною оболонкою. І так знову і знову, доки не скінчиться стадія німфи.