На шлях Істини

Вогник, прихований червоним скельцем лампадки, тріпотів і бився так само жваво, як моє серце. Свідомість не затьмарювала жодна тривога. Шалений біг у грудях супроводжували радість та збудження – Ніч Просвітлення знов полонила місто, розшукуючи нових адептів. І моє призначення – виокремити чисті душі у царстві гріха й скверни.

Схиливши голову, запалив товсту жовту свічу й рушив кімнатою, множачи свячений вогонь по канделябрах і ставниках. Хрускіт розбитих лампочок та дзеркал дражнив уяву образами зламаних хребтів грішників. Міріади церковних свічок та лоївок освітили панельну келію і, мов маяк, просигналізували Ночі, що Її син готовий до священного дійства.

В кухні зашкварчало. Потягнуло карбідом.

Ледве встиг. Ще 20 хвилин, відповідна кореляція температури, краплинка червоного фосфору – і Достойне Причастя готове.

Аромат ладану прибив гидотні випари з кухні. Руки тремтіли, шкіра вкривалась сиротами. Тіло повторювало канонічні дії, а свідомість слідувала призначенню. Сів за стіл. В кімнаті крім мене тільки Він – розпростер руки, з наміром обійняти світ. Кінцівки пробиті гвіздками. Чоло подерте шипами. Дивиться з розп’яття: величний, щирий. Хрест впирається в стелю. Очі вдивляються в душу.

– Один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров та вода. – Наливаю вино, беру чашу і п’ю кров Його, перебуваючи в Ньому, а Він – у мені. Ламаю хліб. Жую, ковтаю, тамуючи блювоту. Таїнство Євхаристії на зміцнення тіла й душі здійснене.

Підхожу до Образу. Навколо хреста висять сертифікати та грамоти, контактні дані дільничного, диплом ВНМУ ім. Пирогова, посвідчення працівника КНП «Вінницький обласний центр служби крові» і Боже помазання позитивний результат остаточного тестування з Центру СНІДу. Я обраний до лав Армії Світла. Похресник. Рука Бога.

Стаю навколішки і цілую ноги Ісуса. Тремор минає. Тіло наливається Силою, світ набуває обрисів.

Дякую Тобі, Отче, за Твою любов. Я приймаю любов Твою, яку Ти висловив у синові Своєму, Ісусі Христі. Зміни моє серце, допоможи мені більше любити інших та втілювати цю любов у словах і на ділі. Амінь.

Причащаюсь. Кратери на руці нагадують християнські стигмати. Кожна голка плавно входить у плоть: кров Сина Божого з моїх вен губиться в рожевому зіллі, перетворюючись в нектар. Червоні кашкети з голками шикуються в медичному кейсі, мов списи римських воїнів. У Ніч Просвітлення їх кількість дорівнює віку Ісуса. З кожного вприску часточка святості повертається до загального варива.

– Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.

Шість анонімних тестувань.

Шок.

Заперечення, гнів, депресія.

Відчай і злість штовхнули мене до неправомірного акту насилля ВІЛ-тероризму. Кодекс пророчив позбавлення волі від двох до п’яти років, але дільничний прийняв моє каяття. Познайомив зі Святим Письмом. Дарував призначення.

Як і Левій Матвій, він через мене збирає данину з грішників. Я ж дарую їм Вічність. Тамую смуток. Нищу морок людського лукавства.

З того самого дня, як вирок перетворився на помазання, я ступив на Шлях праведника. Та шануючи Нагірну проповідь, праведність на показ не виставляю, бо найсильніша віра – у серці.

Вдень – модифікую банк крові. Вночі – здійснюю паломництво, навертаючи у віру братів та сестер, що блукають у пітьмі власної нікчемності.

І світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.

Адреси домів скверни закарбовані в пам’яті, мов священні заповіді. Там завжди лунає бісівська музика, молодики труяться алкоголем, а розпусні дівки ганебно лихословлять і закликають до гріха. Іноді я злягаюся з ними, сповнюючи лона Божим благословенням.

До нашого знайомства ніхто з них не знає Бога.

Після Причастя кожен другий шукає Його милості.

Обдерті двері чергового притону відчиняються і на загал лунає веселий зойк. Мене раді бачити. Добрий самаритянин приніс чисту порцію щастя. Гроші займають місце шприців, які жваво розходяться поміж люду. Новонавернені причащаються.

– Моє вперше, – каже худий юнак, простягаючи мені голку. – Допоможеш?

Серце повниться радістю. Його понівечена душа шукає Істини, а я той, хто вкаже Шлях.

– І не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! – Забираю шприц, вдивляюся в мутні очі. – Тішся, юначе, поки молодий, і нехай твоє серце радіє у дні твоєї юності. – Голка входить у вену. Натискаю поршень і цілую юнака у щоку:

– Тішся… Проте знай: за все це правдивий Бог приведе тебе на суд.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Казан Ваала
Історія статусів

19/04/20 18:43: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
22/04/20 01:12: Грає в конкурсі • Перший етап
26/04/20 20:00: Вибув з конкурсу • Перший етап