Назар з віддаленки

Назар знов уткнувся в сліпий заулок.

Вечір суботи, вдома підписка на Нетфлікс стигне, а він блукає вже чверть години й не може знайти вхід.

Назар почав вибиратися геть із клаустрофобних двориків — і, звичайно, ось воно, «Підземелля Пальміри». Адміністраторка в східному вбранні звіряє імена купки гостей зі списком. Якщо вже знайшов… може, його ім’я загубилося?

— Назар Вакуленко, позаштатний копірайтер, — прочитала дівчина й посміхнулася. — Ось ваш браслет на ніч.

— В сенсі на вечір.

— Зал номер три, сходами вниз і праворуч. Гарної ночі!

За дверима в нього прийняли куртку, а офіціантка з цілою тацею екзотичних цукерок наполегливо пригостила одною. Назар спробував розкусити, але бестія прослизнула поміж зубів просто в горлянку — мало не подавився.

Він очікував, що контора з офісами в семи країнах буде корпоративити з вогником — але ж справжні факели на стінах! Хоча б не влаштували одну з тих незграбних тематичних вечірок, де всі наряджаються в потойбічних істот.

У третьому залі грала гіпнотична музика, а на підвищенні, де, напевно, мали проходити конкурси, стояла величезна чаша з вогнем. До речі, про підвищення…

Назар придивився до гостей, які стояли чи сиділи біля двох столів — й ось та мерехтлива сукня Тамари Віталіївни з останнього офісного фотосету. Пані дуже любила кристали.

Назар не дійшов до неї та зайняв вільний стілець. Кілька пар очей зиркнули на нього, хтось посміхнувся — із ввічливості, не з упізнавання. Назар поклав на свою тарілку трохи салату, налив соку і відчув легкий тремор у тілі.

Він мов людина-невидимка, яка втратила суперсилу. Напевно, не раз переписувався з цими людьми, вони затверджували його тексти, але тоді Назар був чимось на кшталт духу — а тепер ось воно, недолуге єство. Напад тривоги змусив його дістати телефона, але в підземеллі він не ловив нічого, навіть вай-фаю.

— О, нарешті! — до центру стола поставили велике блюдо з купою шматків сирої печінки. Назар поморгав, і вони здалися темними фруктами — поки один із них не здригнувся від виделки, яку першою встромила у їство Тамара Віталіївна. Вона піднесла слимака до рота, і в нерівному світлі від вогню Назар побачив, ніби під шкірою її щоки промайнули зайві кістки щелепи.

— Кара’еш сатар, пра’не? — сказала Назару сусідка з надто розмальованими очима. Здається, з бухгалтерії.

— Ні, дякую, — посміхнувся Назар і запив свою блідість соком. Бухгалтерка хмикнула та відволіклася на сторонню розмову тими ж незрозумілими словами.

«Ось і панічна атака під’їхала», — простукало морзянкою серце Назара. Якщо так розплющило від натяку на соціалізацію, то про розмову з ейчаркою годі й думати. Але в куртці залишилися рятівні пігулки! Зараз він повільно підніметься та піде до гардероба…

— Назаре, так? Це твоє го’ош ім’я? — виникла поруч Тамара Віталіївна.

— Перепрошую? Тобто, так, вітаю!

Вона розтягла рота, ніби хірург просто в цю мить робив їй підтяжку обличчя.

— Нам треба поговорити, поки всі не напилися. Ходімо в лаунж!

Виявилося, що в закутку залу за ширмою є ще кімната, де над двома низькими диванами горіло по парі факелів. Назар сів за жестом ейчарки, і вона несподівано прилаштувалася зовсім поруч. Парфум був такий різкий, що в нього щось кольнуло в животі.

— Добре, що ти прийшов, — промовила Тамара Віталіївна майже в ухо. — Ми плануємо експансію, і нам потрібні віддані. Як ти.

— Дякую, — Назар був ані живий ані мертвий від хвилювання.

— Ти дуже вправний зі словами, чимало разів виручав нас із го’ош, — вона точно сказала це! — Саме час підвищити тебе до пра’н.

Тамара Віталіївна підвелася та не спускаючи з нього очей відійшла на два кроки.

— Не розумію: це про корпоративну йогу? — не витримав Назар. — При всій повазі, я не фанат таких…

Ейчарка здригнулася і здулася, як шкіряна лялька.

— ...вправ.

З-під сукні на підлогу вивалився темний згусток, схожий на величезний смоляний мішок — він дихав і ледве чутно стогнав крізь чисельні отвори; в одному місці, мов око, блищав червоний кристал.

— Тамаро Віталіївно?! — ледь не заплакав Назар. — Що ви… що я маю робити з цим?!

І він відчув, як із живота рветься назовні — щось.

Те, що знало точну відповідь.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Казан Асмодея
Історія статусів

19/04/20 01:29: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
22/04/20 02:12: Грає в конкурсі • Перший етап
26/04/20 21:00: Вибув з конкурсу • Перший етап