Історія Гуго Чорнокопа

У таверні було тихо. Декілька людей кинули байдужі погляди коли незнайомець спустився у приміщення. Він майже одразу помітив людину яку шукав. Скидалося на те, що його чорти рвали. Сплутати його з кимось було важко. 

— Гуго? Гуго Чорнокоп? — він сів навпроти згорбленої фігури у брудному бушлаті. 

— Чи вас зараз усі називають, Гу? Бо ж, кажуть, ви більше половини себе у склепі Живерів залишили. У мене до вас є кілька питань.

Гуго щось нерозбірливо просичав собі під ніс. Незнайомець нахилився ближче щоб перепитати та його вхопила за комір понівечена рука з трьома пальцями.    

— Я кажу щоб ти шов нахуй — Гуго притягнув незнайомця впритул до свого обличчя, що було схоже на суцільний шрам та прокричав йому це просто у вухо. 

Декілька людей у таверні озирулися на шум, але швидко втратили інтерес.

— Пане Гу, — процідив скрізь зуби незнайомець знімаючи потворну клешню зі свого коміру та з силою здавлюючи її. Я можу зламати вашу руку, перш ніж ви встигнете закричати. Або можу замовити вам випивки та вислухати те, що мене цікавить. У вас на роздуми три секунди.

— Випивка. — Гуго перелякано озирнувся шукаючи підтримки, але ніхто не дивився у їхню сторону. 

— Добре, випивка буде після того як розповісте що сталося у склепі.

— Я цю історію вже всім розповідав, тільки мало хто вірить — Гуго кривився та потирав залишки правої долоні культею лівої. Я з Чані вирішив трохи грошей підняти, як завжди, по могилах цяцьок позбирати - коронки зубні там, каблучки. Ми завжди вдвох працювали — я сидів у архівах, вичитував у кого предки побагатше були, щоб не лазити марно, вивчав схеми склепів. Чані вступала у діло коли в склепі хтось був, ну знаєш, — він витер понівечений рот культею, — іноді вони не помирають остаточно, іноді якась потвора може залізти в могильник. 

На слові “потвора” на обличчі незнайомця з’явилася іронічна посмішка. Він кивнув, заохочуючи Гуго розповідати далі. 

— Чані була відьма, не реєстрова. Насправді вона майже нічого і не вміла, але те що в неї виходило вона робила блискуче. Ніколи не могла навіть дощ передбачити, але якогось посталого спопелити, або замок розплавити — це в неї запросто.   

Ми полізли в склеп Живерів, бо то сім’я багата, знатна. В них аристократством аж перло навіть з могильника. Я відразу щось хуйове відчув коли ми всередину увійшли. Занадто, чистенько було, розумієш? Ніби туди кожного дня ходять. Ми пройшли декілька залів вглиб, щоб дістатися до старого поховання, раніше більше золота з мерцями ховали. Чані перла попереду, ніколи не була обережною. Вона вийшла з-за повороту до великої зали і зупинилася що я аж налетів на неї. Я обісрався коли побачив те що й вона. У залі за великим столом сиділи Живери, певно вся сім’я, рил десять. Тільки не повсталі вони були, а живі. Сиділи там і якусь дівчинку їли. Я навіть не відразу зрозумів що то в них на столі лежить. А вони на нас всі дивляться і всміхаються. Від вуха так до вуха. — голос Гуго почав тремтіти.

— Не пам’ятаю як вони навколо нас опинилися. Я мигнути не встиг як нас рвати почали, мене кинули на підлогу та почали їсти. Просто гризли руки-ноги, пам’ятаю як пальці хрустіли на правиці, а я навіть зробити нічого не міг, ніби то і не зі мною було. Не знаю, скільки це тривало, достатньо довго як бачиш, — він поклав скалічену долоню на ліве стегно, нижче коліна ноги не було. 

Так би й з’їли б якби не Чані. Вона так бахнула, що мене викинуло у коридор, пощастило що під завал не потрапив. Бо вона на останок так вжарила що засипало половину склепу. Ну і пощастило, що мене присмалило, бо інакше б кров’ю стік навіть не встиг зі склепу виповзти. Не пам’ятаю як виповз, але як виповз на мене сторожі кладовища натрапили, певно на вибух прибігли. Кінець! Як історія, охуєнна?

— Так месьє Гу, цікаво. — він поклав пару мідяків на стіл. Це на випивку. А це подарунок від сім’ї Живер. — незнайомець поставив поряд з монетами невелику пляшечку. Раджу додати у випивку, бо я чекатиму вас назовні… якщо вийдете. 

Незнайомець кивнув та пішов з таверни. Гуго довго сидів нерухомо дивлячись на монети та пляшечку. Потім повільно підняв руку і замовив собі пиво.