Заручниця

Еліс Бронксі ніколи нічого не боялася і в свої дев’ять рочків могла би позмагатися своїми “стальними” нервами з завзятим фанатом хорорів або поціновувачем фільмів жахів. Усі походи до одного з льохів містечка, в який спускались підлітки для забави чи до закинутого будинку, не оминали участі Еліс.

Старшокласники були в захваті та з острахом споглядали, як маленька дівчинка, не оглядаючись, йшла одна в темряву, та через певний час, як ні в чому не бувало, підіймалась по східцях назад. Від побаченого у всіх дітей бігли мурахи по тілу, а Еліс прозвали «Леді темряви».

 Однак кімната дівчини зовсім не відрізнялась від кімнат своїх ровесників. Заглянувши в неї, нікому б не спало на думку, що тут проживає Леді темряви. Кольорові шпалери, плакати на стінах і малюнки, одежа та іграшки – все, як в інших звичайних дітей.

Проте була одна стара лялька, яка завжди мала проблеми з головою в прямому сенсі цього слова. Як батько Еліс не старався приклеїти голову до тіла, все одно зранку вона завжди валялася окремо від тулуба посеред кімнати, при цьому вдень під час гри з лялькою голова трималась міцно. Тому батько вирішив позбутися проблемної іграшки. Та Еліс вмовила залишити її - адже це була улюблена лялька дитини.

- То що ж з нею робити? – запитав чоловік.

Донька замислилась. - Можливо, нічник?

- Як? З цього? – батько потрусив перед собою лялькою, яку тримав у руці.

- Так, - твердо відповіла Еліс.

Чоловікові задум здався не досить вдалим, проте він не бажав засмучувати доньку.

І ось в кімнаті Еліс з’явився нічник у вигляді голови ляльки, що освітлювалась зсередини тьмяним червоним ліхтариком. Дівчинка ввімкнула його в розетку біля свого ліжка та спокійно заснула, а з ранку прокинулась з повністю цілою лялькою під боком. Дівчинка здивувалась, тому що лялька опинилися біля неї, проте радості у неї не було меж від того, що ії подруга знову була ціла.

- Татку, ти полагодив її, - не стримуючи емоцій, вигукнула Еліс, підбігаючи до батька з лялькою в руках.

- Що? – протираючи сонні очі, здивовано запитав чоловік.

- Дивись! - донька показала батькові іграшку, простягнувши руки, і раптом голова сама відвалилася від тіла і покотилась по кімнаті.

- Як? Вона ж зламана, і де ти дістала тіло, я ж його викинув? – батько зовсім не розумів, що сталося.

І ось тіло знову полетіло на смітник, а голова-нічник лежала біля розетки.

Наступного ранку Еліс прокинулася знову з цілою лялькою під боком, проте вже не стала бігти до батьків, а лише, погладивши іграшку і відклавши її, побігла умиватися до ванної кімнати. Та коли повернулася, знову побачила, що голова лежить окремо від тіла.

Лялька зранку завжди опинялась під боком у дівчини, це тривало протягом року, але як тільки Еліс відлучалась на хвилинку від іграшки, та відразу чомусь ламалась.

Під час переїзду Бронксів в інше місто голова-нічник десь зникла серед перевезених речей, і Еліс забула про неї на вісім років. Вже після святкування свого вісімнадцятиріччя до неї надійшов пакунок від невідомого. Між квітами та цукерками лежала ціла стара лялька, що загубилась багато років тому.  Хоч дівчина залишилась такою ж скептичною до жахів, але це не могло її не насторожити, особливо, коли згадалися спогади про дивні появи іграшки зранку на її дитячому ліжечку. Лялька того ж дня полетіла на смітник від гріха подалі.

Минули роки, жінка святкувала своє 66-ти річчя. Рідні з’їхались в будинок Еліс та її чоловіка. Після доброї вечірки гості роз’їхались по домівках, проте маленька онука Люсі забажала залишитись у бабусі з дідусем.

Еліс прочитала дитині казку перед сном, і дівчинка вже майже заснула, але в останній момент попросила поставити нічник біля ліжка, що лежав в її портфелі. Бабуся зазирнула в портфель Люсі і по тілу жінки пройшов мороз від побаченого, - невже, нічником була та сама голова зі старої іграшки. Перше, що спало на думку Еліс - це спалити кляту голову, проте жінка схаменулася, ніби щось підказало їй цього не робити. І вона ввімкнула тьмяне світло нічника біля ліжка онуки.

Наступним ранком Еліс відчула щось незвичне біля себе – це була ціла лялька з тулубом. Так жінка до кінця життя стала заручницею іграшки, яка після смерті Еліс зникла назавжди.        

 

 


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Казан Піфона
Історія статусів

14/04/20 22:33: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
22/04/20 01:12: Грає в конкурсі • Перший етап
26/04/20 20:00: Вибув з конкурсу • Перший етап