Відьма

Ця сука (я люблячи) тримає мене за горло. Якщо бути більш точним, я сам поклав її руки собі на шию. Навіщо було дивитись у твої очі. Це все вони! Потрапив в пастку зеленого гіпнозу. Віддався в руки течії. Та все, що колись подобалось знаходить свій антонім. І я вже на півдорозі між тим та іншим. Яку сторону обрати? Яку? Все залежить від тебе. Від тебе: довге русяве волосся в павутинні якого я заплутався; очі - море яких не переплести, руки - яким віддав тепло, губи – смак яких виявився отрутою.

Ти можеш робити зі мною що захочеш. Бити,кусати, цілувати. Збуджуєш і не даєш завершити почате. Своїм словом зв’язала мої руки. Мені можна, а тобі ні, - це твої слова. І я покоряюсь, гидко від самого себе та нічого не вдієш. Мазохіст і садистка – ми визначились з ролями. Насолоджуюсь і терплю. Та насолода не перекриває терпіння, якого з кожною секундою все менше і менше. Ти не йдеш на поступки, а я втрачаю терпіння, так я повторяюсь, терпіння, терпіння і ще раз терпіння. Чорт!

Я вб’ю тебе, але ти раніше змориш моє тіло. Або ми помремо разом після здійснення бажання, крізь призму насолоди з посмішкою на вустах покусаних губ.

Ти смієшся, не віриш, глузуєш з мене. Цей твій сміх ріже вуха. Так звучить знущання. Я розпізнав цей сміх. Ти відьма! Я вб’ю тебе. Руками в ціплюся в твою шию і буду ніжно душити, збудженню не буде меж і насолоді теж. Та потім буде зрозуміло. Ти не відпустила. Залишилась тільки плоть, душу ти забрала собі.

У могилі буде твоє тіло, та на хресті буде моє ім’я. На дев’ять,сорок днів прийдеш тільки ти в моїй плоті і скажеш : я ж казала мені можна, а тобі ні. Амінь.