Шеф-повар

Фартух, пошитий під замовлення, ідеально сидів на його тілі. Професійний погляд був сфокусований на туші, що лежала на столі, а саме – на філейній частині. Це було прекрасне м'ясо: молоде, ніжне і соковите, з мінімальним прошарком жиру. В голові промайнула думка, що з нього вийде дійсно смачний карбонад. І не важливо, що туша на столі була не свинячою, а людською, і що повар вже давно був не людиною, а зомбі: гурман завжди залишається гурманом.