Чорноморський Стоматолог
– Поле і натовп придурків. Я на збіговищі металістів-сатаністів. Бути там я хотів настільки, що аж зовсім нє, але відпускати малу одну з її кєнтами надто ризиковано. Я й раніше не поділяв її пристрасть до всяких там рокерських пріколів, але коли вона залазила на мене зверху, мені було вже похуй.
Спати прийдеться в палатках. Якщо пощастить, звісно до них добратись, бо підозрюю, що вночі ця вся пиздобратія буде валятися у відключці в абсолютно рандомних і нелогічних місцях. Заїбісь.
З собою ми взяли хавки на три дні і на місяць бухла. Стандартно. Першим ділом ми почали випивати за зустріч, потім квасити за просто так і закінчили буханням за політику. На годиннику була четверта дня. Всі в ауті.
Оговтався я вже пізно ввечері. В мене тріщала голова від того вереску, що місцеві дибіли називали музикою. Якісь чуваки на сцені теліпали своїми патлами, а кілька сотень ще живих довбодятлів бісились внизу під звуки садомазохізму. Я бігом потягнув піїсяшку і почав шукати малу. Потратив годину. Вона вгашена відривалася з усіма. Сказала, що Хедлайнери виступають. Короче, круті тіпа тіпочки, тож я маю потусити з нею.
Чуваки ці були в якихось уйобіщних стрьомних масках. Я думав, що під ними звичайні морди середньостатистичного студента політєха, але... Ми влізли в клубок вонючих потних фанатів прямо перед ними. Добре, що я додумався взяти з собою в кишеню флягу з коньячком.
Короче, після чергового виносу мозку, ці музикантішки почали нести якусь діч. Я навіть процитую:
“Сьогодні ми молимось нашим богам, щоб дарували нам безкінечну насолоду..!” (Короче, там текст сатанізмом попахує, так шо я їбав далі)
Але… Ці дибіли навколо впали в транс і почали шось синхронно бурчати. Моя мала в тому числі. Я нехріново так висадився. Походу мене зятягнули в їбучу секту. Понятно. Пока, мала... Короче, я на кєди. От тільки вибратись шось не виходило. Я намагався розштовхати перед собою цих лунатіків, та вони нагло мене тримали, продовжуючи свій шабаш з закоченими очима. Дійшло до того, шо я парочку їбанув з локтя. Та їм похуй… Точно під наркотою.
Несподівано пречитання переросли в стогони. Так, ніби тут оргія. А це виявилось тому, що рокєри спустилися зі сцени. От тільки їхні маски виглядали надто натуралістично. Я придивився і блядь чуть не обісрався. Це блядь вобщє на маски ніхуя не схоже! В одного тіпа на голові росли щупальця. Вони реально звивалися, як в їбучої медузи. Своїми присосками на кінці вони впивалися в обличчя людей і виривали цілі клапті шкіри, очі, вуха, навіть зуби! Все це запихалось потім у велику чорну діру посеред обличчя. А цим довбойобам похуй! Вони стікають кров’ю і продовжують кайфувати!
Я запанікував. А хулі, блядь… Почав їбашити всіх направо і на ліво. Але чим більше я пручався, тим сильніше мене тримали. Мене притисли до землі, так, що ледве вдалось підняти голову. На чуваку поряд зі мною на плечах сидів гітарист. Його пташині лапи глибоко впилися в його плоть, за спиною тріпотіли перепончаті крила, а довжелезний хобот висмоктував з горлянки бідолаги всі нутрощі. На мить ми зустрілися з ним поглядами, і тут адреналін вжарив мені під сраку такого копняка, що я миттєво вирвався.
Люди в ейфорії. З тьолок текло струмком. Всі почали роздягатись. Попереду стояв барабанщик. З плечей в нього росло три пари рук, на кожній з яких довжелезні кинджалоподібні пазурі. Його практично обліпили голі ідіоти, з яких він радісно зрізав шкіру і закидав її до свого широчезного зубатого, як в піраньї, рота.
Я рванув вбік. Там голий соліст з реальною козлячою головою їбав своїми багаточисельними довжелезними, якшо можна так сказати, хуями, пару десятків тьолок. При чому запихав він їм реально ледь не по гланди. Ті блювали кров’ю, але продовжували стогнати від оргазму.
З іншого боку ходив кістлявий чувак, теж, здається гітарист. Він облизував своїм метровим язиком людей, наче чупа-чупси. Злизував шар за шаром. Волосся, шкіра, череп, мізки… В кінці його слина продовжувала роз’їдати радісні трупи, поки від них не залишалось коричнево-червоне желе.
Короче… Як тільки випав шанс, вйобував я звідти як Усейн Болт. Добіг до траси, зловив машину, і в повному ахуї доїхав аж до дому. Тай таке… Так ми з малою й розійшлися.
— Ееееее… Ну ладно…
