Горобина ніч

В кімнаті було темно. Я вже починала засипати. У шибки дріботів дощ, десь здалеку до моїх вух долітав гуркіт грому.

Здається, я вже заснула, як зненацька, всю кімнату заповнив спалах світла, і в цю ж мить роздався гуркіт грому. Схаменувшись я кинулась до кватирки та швидко її зачинила. Я чула про кульові блискавки, тому перевірила всі двері та вікна на скільки щільно вони зачинені. Після того, я знову спробувала заснути, але нічого не вийшло. Сон мене покинув, натомість, лише розболілась голова.

Може мені привиділося, а може й ні, але ковдра ніби сама собою почала з мене сповзати. Коли ж вона опинилася на підлозі, я продовжувала непорушно лежати, скрутившись в позу ембріона. Раптовий гуркіт, змусив мене піднятися, а черговий спалах блискавки – примружити від болю очі. Коли ж все зникло, я спробувала ввімкнути світло, але його, звісно, не виявилося. В темряві, я дібралась до комоду, там на дотик спробувала відшукати свічки. В невеличкій шухляді, біля великого дзеркала, що велично стояло на комоді, знайшлася одна, на половину згорівши свічечка. Коли ж я її запалила, то мій погляд, випадково, впав в дзеркало і відобразив моє бліде обличчя, обрамлене в розтріпане чорне волосся.

Потім знову прогримів грім і кімнату осяяла блискавка. Саме в цей момент, запалена свічка впала з моїх тремтячих рук, а лице стало відображенням жаху. З дзеркала на мене дивилася дівчина: з моїм волоссям, з моїм лицем, але посмішка була не моя. Через секунду вона зникла і почала перетворюватися в щось інше. Я заклякла, не могла поворухнутися, спиною вперлася в протилежну стіну, але погляд не відводила від створіння, що дивилося на мене. Через якусь мить, воно підняло свою скрючену, зморщину руку з жовтими, нестриженими нігтями, і почало видирати свої патли - при цьому, нахабно посміхаючись. Ще один спалах, дощ забринів сильніше в такт з моїм переляканим серцем. Я побачила, що лице створіння, теж перестало бути моїм. Воно стало зморшкуватим та старим, білі зуби перетворилися на жовті ікла, а з лисої голови виростали роги. Опираючись, волохатими лапами, на комод, чудовисько почало висовуватися з дзеркала. Воно шипіло, наче змія, і гучно стукало іклами. Мій крик, сповнений жаху, пролунав в одну тональність з гуркотом грому і я втратила свідомість.

Розплющивши очі, я зрозуміла, що лежу на підлозі. Голова розколювалась, я нічого не пам’ятала. Коли я знов лягла в ліжко, до мене прийшло якесь дивне відчуття – ніби я щось забула, але згодом я відкинула це і заплющила очі. Погода так і не змінилася: дощ періщив і бив грім.

Але моїм сновидінням не судилося побачитися. Я розплющила очі, мою постіль осяяла блискавка і я побачила темний силует, що сидів біля моїх ніг. Своїми червоними очима воно втупилося в мене, а за кілька секунд створіння сиділо на мені. Його гнучкий хвіст з гострим кінцем, як у стріли, крутився біля мого обличчя, а потім прослизнув під ковдру, і почав повзати по моєму тілу. Я хотіла би закричати, почати пручатися, але моє тіло було сковане паралічем – тому я тільки спостерігала. Воно підняло свою волохату лапу та випустило кігті, а потім полоснуло мене крізь ковдру по животу. Наступний удар порізав мені груди, а третім спотворив мені обличчя.

Пройшло декілька днів.

Біля приватного будинку 66, стояло двоє поліцейських та курили цигарки. Один з них, що був високим та статним, роздивлявся своє відображення в великій калюжі. Інший, спостерігав за метушнею в будинку.

— Дивись, слідчі виходять, мабудь вже закінчили.

— Навряд чи!Вони так вже три рази виходили і знову поверталися. Я чув, що там вся кімната в крові: стіни, підлога… Чорт забирай, навіть стеля!

— Так, відмивати доведеться з місяць…

— Як на мене, краще б спалили, там трапилась, якась чортівня.

— Я чув, що слідчий сказав, що на вбивство це не схоже. Всі вікна і двері були зачинені з середини – це самогубство. Вона всю ніч різала себе лезом і померла від втрати крові.

— А ще від того, що в неї, від таких порізів, кишки повилазили назовні.

Другий поліцейський, нічого не додав. Розмова стихла. Двоє чоловіків занурились в роздуми. Вони спостерігали, як над будинком 66 нависають сірі хмари.

— Сьогодні вночі буде буря. Горобина ніч повертається…