Маскарад

Крізь натовп, що звивався дорогами Валенсії хижою строкатою змією, Франциско Хав‘єр Карденес поспішав щоб встигнути до опівночі. Коли знатний інквізитор перетнув ринкову площу, його зустріли могутні стіни Шовкової Баржі. Вони бачили становлення великого міста, застали народження шедеврів іспанського бароко та ерререску, і теперь впускали того, хто був обдарований почестю називати себе наймастернішим та найвправнішим мисливцем на ворогів християнства у східній Іспанії. Карденесу було відомо - з цієї ночі на нього чекала слава та винагорода, або (він думав про це з мрійливим опасінням) навіть підвищення до голови священного трибуналу Інквізиції!

Відомо кожному, що для простих людей ворота Лонха—де-ла-Седи не відчиняються задарма.

Тримаючи впевнений крок, він йшов крізь помаранчеві садиби, вгамовуючи хвилювання. Перед чоловіком постали величні двері. Неначе самі по собі вони відчинилися, і Франциско Хав‘єр тремтячи увійшов в простору вишукану залу. Під гострим наглядом горбатих горгулій височезні колони, оздоблені спіральним різбленням, утримували готичні склепіння багатогранної стелі. Попід нею на товстих ланцюгах звисали важкі колесоподібні люстри, заливаючи карнавальну залу полум’ям сотень свічок.

Приміщення Торгової Зали було сповнене гостей у масках і коштовних одежах, вкрашених яскравим різномаїттям дорогоцінних металів та каменів. Вони танцювали на мозаїчних візерунках кольорового мармуру в екстазі дивної магнетичної кантати, що лунала неначе нізвідки.

Карденес зробив кілька кроків на зустріч святу і двері поза ним зачинилися. Він панічно згадав, що так і не побачив в офіційному листі-запрошені ім‘я чи посаду того, хто запросив його провести карнавальні дні у місці для обраних долею, та яскравість і чаруюча пишність сакрального дійства швидко звільнила його від зайвих тривог - інквізитор, поправляючи розписану маску на обличчі, пройшов в центр зали, де кипів натовп у швидкому танці під потойбічні мотиви скрипки і лютні. Хтось підхопив його за руку. Його пригостили вином та солодким лікером, вшанувавши поклонами та жаданими лестощами.

Нарешті пролунало довге й різке ревіння мисливського горну.

— Тиша, шановні! - в голові зали попід червоно-чорними гобеленами з’явилася постать в довгому багряному платті зі срібною маскою на обличчі. - Сьогодні в останні дні до Великого Посту ми зібралися в цьому місці для вшанування особливого гостя!

Натовпом пробігла хвиля чуттєвого гомону.

— Права рука церкви - Франциско Хав‘єр Карденас, незмінний служник Святої Інквізиції, роками звільняв країну від єретиків та відьом! - Усі погляди, неначе присутні бачили його попід покровами карнавального плаття, спрямувалися в сторону чоловіка. Він завмер, оглушений гуркітом власного серця, аж тут чорні оксамитові одежі спали з оратора, відкривши погляду слабке обвуглене тіло. В грудині його біліли гострими кістками дірки, а шкіра мертвою лускою і чорним шматтям відходила від вологого м‘яса.

Сьогодні, в найтемнішу ніч Сатурніалій, коли володар сьомої планети заносить гострого серпа над головами тих, кого породив з усім сущим на світі, буде звершено помсту за душі і життя наших сестер і братів!

Сп‘янілий та блідий, Хав‘єр дивився перед собою, не вірячи власним очам. Величні гості карнавалу знімали маски. Їх білі гіпсові портрети ніби насміхалися з інквізитора, який був готовий зомліти від жаху під пронизливими поглядами кривавих очей.

Чорні від нищівного полум‘я аутодафе, на яке прирік їх Франциско, поїдені та обліплені гадами і чирвою обличчя. Очі, налиті застояною кров‘ю. Перед чоловіком розкрилася паща графині, яку він улещав багатозначними компліментами. З поміж декількох рядів зубів, з самого мороку її жерла, на нього дивилося чиєсь око. З вух та носа офіцера, що підливав Франциску лікери, лізли опариші, сплітаючись в огидні орнаменти на підлозі попід ногами присутніх. Людські фігури перетворилися на кипляче кодло змій, гною та потворних гадів.

Повільно, ніби слухаючись примарних команд самого Диявола, вони наближалися до Карденеса, щоб, обліпивши його щільно з ніг до голови, зжерти живцем за криваві злочини, які він скоїв проти народу Іспанії.