Блискучий Реніматор
А
– Скільки яіц?
– Десять
– Точно?
– Ну да.
– Тут десять яіц?
– Да! П’ять по два! Десять.
– Ти шо?
– В сенсі?
– Ярік, закривай двері!
– Зачєм? Через п’ятнадцять мінут алкашку ж ніхто не купить!
– Ти тупий?! Тут цей яйце винести хоче!
– Ааа! Шановні пакупатєлі, магазін закривається, в нас вор!
– В сенсі, вор?
– А що ти хотів? Поклав замість десяти яіц – одинадцять. Значить – вор!
– В сенсі? Я завжди беру десять! Ну я не знаю, може задумався і випадково прорахувався. Ярік, ну скажи, ти ж мене знаєш! Я живу за два будинки звідси. У шостому номері!
– Мужчіна, єслі я тебе і бачив пару раз, то це не значить, шо я тебе знаю.
– Та давайте я заплачу хоч за двадцять яєць. Що ви влаштували? Я ж не в кишеню його сховав. Я ж просто… А давайте порахуємо, скільки там – десять чи одинадцять?
– Заткнись, чуєш? Завали своє інтелігентне хавало! У мене тут на касі шокер. Якщо ти не заткнешся, я тебе ввалю сука током! Наглухо! Ну що там, Ярік?
– Все, всі вийшли.
– Закривай двері!
– Та в сенсі закривай двері? Ви що тут влаштували? Все, я викликаю поліцію!
– Дістав мене, сука! На!
ТЕ
– Він кстаті всігда по десять брав. І ще перераховував кілька раз. Я бачив. І його бачив, він часто заходив.
– І шо?
– Та нічьо.
– Ти ще включі мені тут жалость. Тягни його, давай. Важкий, сука! Я тоже його бачила. Цей, Ярік, інтілігєнт п'ять раз звонив на гарячу лінію і жалувався на очєрєді. Тебе п'ять раз премії лишали. А ти мені на манікюр абіцяв. На шилак.
Ти ж знаєш, шо дзвонить на гарячу лінію – це як дзвонить до бога. Нільзя. Захищать цей номер твоя ніпасрєдтсвєнна абязанность. Ми з тобой пара, Ярік. Нєт тєбя і мєня, єсть ми. Ми на логотипє храму дали клятву буть разом. Від цього завісіт наша кар’єра. Єслі ми здамо цього, то станем парою місяця.
Нас переведуть. Ти станеш старшим смєни в службі ахрани, а я піду на прийом тавара. А це вже, Ярік, зовсім другі дєньгі. Харашо всьо-такі, що ми всупили до храму атебе. Хороший колектив, нормальні люди. Не те, що оцей. Такі, як він дивляться на мене, як на мусор, Якщо вони народились в городі, їм що, все можна?
– Ти про що? Він просто прийшов в магазин.
– Просто магазин? Ярік, ти давав клятву перед Старшим, у разговорі зі своїми, називати атебе храмом. Тобі що, його жалко? Він городський. І ще дзвонив на гарячу лінію, Ярік. Він враг храму! Він чужий! А ти так себе ведеш, як будто мене нє панімаєш. Ти тоже, як чужий. Він хотів вкрасти яйця
– Що вкрасти, там їх десять! Ти собі хоч не бреши.
– Ага, от який значіт ти!
– Який?
– Тряпка! Тобі не мєсто в нашому храмі. В тебе нема яіц! Ні зря я після прічастія до Толіка поїхала.
– Що ти сказала?!
– Ярік, я щоб позлить…
БЕ
– Привіт, мій брат в атебе Ярік. Шо, інтілігєнтішку притащив? Красава. Я узнав його. Це він п'ять раз звонив на гарячу лінію і жалувався на очєрєді. Ну тепер тобі точно обєспєчєно мєсто старшого смєни в службі ахрани. А це вже, Ярік, зовсім другі дєньгі. Твоя обрадується. Де вона, на касі? Ти тоді оформляй цього, а я піду схожу до неї. Треба по графіку порішать.
– Стій, Толік. Вона не на касі?
– В смислє, а де? А хто тагда в залє храма?
– Стій. Я її тобі подарую.
– Подаруєш? В смислє? Ти куда?
– Стояти, я сказав!
– Ярік.
– На, забирай. Причащайтесь.
– Ярік, чому у неї кров. Ярік.
– Іди сюди!
– Ярік, ти що? Це ж я! Навіщо тобі ніж, Ярік!
Є
– Братья і сестри мої в атебе. Сьогодні, на правах Старшого, я хочу поднять цей бакал за нашого брата Яріка. Від сьогодні він стає заступником начальніка храма. Мало того, шо він вальнув інтілігєнтішку, Ярік доказав, що має яйця і разоблачіл змову Толіка зі своєю бившою. Браво, Ярік! За храм! За Яріка!
– За храм, за Яріка, за храм, захрам, захра…
БЕ
– Ярік, ти такий смєлий. Давай після прічастія до тебе поїдем.
– А як же твій – Старший?
– Та ну його. В нього яіц нема. А ти сам скоро Старшим станеш.
