Мара

Люди в цьому селі вже давно жили в страху, оскільки почалося все більше трьох років тому, і ніхто не міг пояснити ту чортівню. З дивовижною стабільністю кожного місяця в найбільш темну ніч, коли місяця не було на небі, на кілька сімей в селі опускалася якась мара, люди бачили чортів, їхні душі покидали тіло, а інколи переносилися в інші світи, та ба навіть поговорювали, що декотрих людей закидало навіть у пекло, де вони бачили чортів і страждаючі душі грішників. І зазвичай мара накривала кілька хатин підряд, три-чотири хати в ряд на одній вулиці, і завжди в тій хаті, що опинялася рівно в центрі мари, одну людину, молодого юнака або дівчину, чорти не лиш забирали в свої краї, а ще й ґвалтували і катували. На ранок, коли всі люди відходили від тієї мари, тих юних дівчат і хлопців знаходили на полі за хатами, де нема людей, знаходили їх зі слідами порізів на тілі, з синяками від ударів, слідами мотузки на шиї і руках…

Коли наступали ночі без місяця на небі, люди ховались по хатам і боялися вийти вночі на двір, оскільки боялись що цього разу саме вони стануть жертвою нечисті. І саме по цій причині без винятку всі люди з села щонеділі ходили до церкви, оскільки вірили, що священик, який появився в них в селі якраз за кілька місяців до цієї нечистої напасті, зможе їм допомогти. І він таки допомагав, він молився за душі і здоров’я тих, на кого напала мара,і особливо тих, кого ґвалтували чорти, і після цих молитов за багато місяців, навіть за рік, мара більше не спускалася на ті хати.

Але останнім часом все стало набагато гірше, мара почала нападати на селян мало не кожної другої недільної ночі, рани на тілі зґвалтованих дівчат і хлопців ставали все жахливішими. Одного хлопчину були знайшли в полі заледве живого від втрати крові, на кожній частині його тіла було по шість глибоких порізів… Іншого разу знайшли дівчину, вона була повністю оголена, підвішена за руки на гілляку дерева так, що плечі виверталися з суглобів, а ногами вона заледве торкалася землі, а найжахливішим було те, що в інтимних місцях вона була жорстоко пошматована, ніби якась нечисть ґвалтувала її розбитою пляшкою. Але все ж, найжахливіше сталося останньої ночі, коли поруч з будинком, на який спустилася мара, знайшли повішеною маленьку дівчину, тіло котрої було розсічено від грудей і аж до тазу, а її нутрощі валялись на землі під тілом… це був перший раз, коли нечисть убила когось із селян…

Священик сидів в своїй кімнаті, в котру він ніколи і нікого не допускав, він був повністю сконцентрований на своїй роботі. А завершивши її, він задоволено сів в крісло і розслабившись, подумав, що це дуже добре, що окрім богословської, він отримав ще й освіту хіміка, адже саме завдяки їй він може зі звичайного грибка, паразита злакових, який місцеві називають «ріжки», самотужки робити високоякісний ЛСД, котрий потім великими, але чітко прорахованими дозами, він капав на проскуру. Секретні кишені він самотужки підшив прямо всередині широких рукавів священицької одежі, і під час причастя він вправним рухом діставав проскуру, приправлену галюциногеном, і видавав її вибраним сім’ям, багаторазово наголошуючи всім селянам, що насправді проскуру потрібно їсти не під час причастя, а вдома, перед самим сном. А коли вночі людей накривав галюциногенів тріп, то діло лишалося за малим: на сайті неформального одягу священик замовив собі дизайнерські берці, які імітували сатанинські копита, на тому ж сайті замовив собі і чорний балахон, а підходящої форми роги знайшов на сайті для анімешників. І коли він в такому наряді заходив до хати селян під великою дозою ЛСД, т всі його сприймали як самого сатану, і він вільно викрадав собі молодих вродливих людей, щоб з ними позабавлятися. Лиш шкода, що в останній раз з тією дівчинкою він зайшов занадто далеко і випотрошив її, після чого цим зацікавилась поліція, але зате наскільки це було приємно! Ну нічого, якось це все вирішиться, на крайній випадок можна буде знову змінити парафію.