— Мені лячно.
— Не бійся.
— Але тут лише темрява і твій голос.
— Аби побачити світло, треба подолати темряву.
— Але все одно… я боюсь.
— Залишився єдиний крок до світла. Ти зможеш, я вірю у тебе. Все відбудеться швидко.
— Але звідки ти знаєш?
— Я був поруч з тобою усе твоє життя і слідкував за твоєю роботою. Ти справився на відмінно. Відчуваєш цей легенький освіжаючий вітерець, що відходить від пили? А цей звук – це просто гімн завершення нашої справи. Залишилося завершити почате, натиснути кнопку, а там...
— Світло. Радість. Воля.
— І не тільки. Ти полинеш. Ти хочеш туди?
— Так, я хочу, а чи зможу я?
— Ти зможеш.
«Я лину».