Чорний Лiс

Ліс лякав. Чорні дерева з перекрученими стовбурами, ніби побиті артритом пальці у бабці, а ще мертва тиша. Ні співу птахів, ні дзижчання комарів, навіть не чути вітерця. Пожухла трава під ногами. Жодного чагарнику чи підліску. Страх прокотився по моїй шкірі, як раптовий холодний дощ. Я затремтіла.

— Не хочеш подивитися, що там у хащі? - спитала Дана.

— Не хочу. Щось страшно, - відповіла я.

— А ти ще вважала себе відьмою. Фу, боягузка! А мені не страшно. Я справжня відьма, а ти ні! Відьми не мають вжахатися таких місць.

Раптом ми почули крик і плач дитини.

— Я чула, тут іноді пропадали діти, - сказала Дана. - Піду подивлюся.

— Не йди! У мене погане передчуття.

— Якщо ти боягузка, залишайся тут. Піду сама. Я швидко!

Я зупинилася на межі лісу і чекала подругу. Дани довго не було, і я почала непокоїтися. Хотіла їй зателефонувати, і з жахом побачила, що телефон розряджений, хоча перед виходом з дому зарядила його. Мене охопила паніка. Небо почало темніти. Я згадала, що мати лаятиме мене за таку затримку, ще й за те що на дзвінки не відповідаю. "Прийду додому, одразу подзвоню Дані з міського," подумала я й пішла. Виявилося, що минуло вже чотири години з початку нашої прогулянки, хоча здавалося, що гуляли ми значно менше. Я зателефонувала подрузі. Автовідповідач повідомив, що абонент поза зоною досяжності. Вже пізно ввечері подзвонила стривожена мати Дани: вона так і не повернулася додому. Я розповіла, де ми гуляли, і порадила звертатися в поліцію.

Дану знайшли через три дні на тому ж місці, де я її чекала. Вона була непритомна. ЇЇ доставили в лікарню з температурою та ознаками переохолодження. Лише через два дні мене пустили до неї. Вона все розповіла:

— Коли я увійшла в той чорний ліс, відразу втратила відчуття напрямку. Довго блукала навмання, поки не вийшла на стежинку, а нею до пагорба. Там були купки каміння, викладені у спіраль. Посередині візерунка височів сірий моноліт, а на ньому було прибито величезний череп оленя. Здавалося, на рогах бігали блакитні вогники, а очні отвори горіли червоним. І тут я побачила хлопчика років шести. Він плакав і кликав мене: "Сестричко, де ти була так довго? Виведи мене, тут страшно!" Я почула гавкіт за спиною. Обернулася: мій собака, який помер сім років тому, радісно виляв хвостом, ніби звав за собою. Хлопчик заскиглив: "Не кидай мене, візьми з собою!" "Добре, пішли", відповіла я. Його рука, холодна, як лід, міцно тримала мою долоню. Ми пішли за собакою. Коли вийшли на те місце, де я залишила тебе, я відчула страшний сморід. Озирнулася і жахнулася: я тримала руку висохлого трупа. Замість обличчя - череп, обтягнутий шкірою. Я закричала, і тут з тіла почала осипатися шкіра, перетворюючись на порох. Кістки впали на землю, і теж одразу розсипалися. Одяг зотлів на моїх очах. Залишився лише медальйон з шиї. Я протягнула руку і взяла його - руку закололо холодом. Та почула голос у своїй голові: "Приведи дитину! Залиш її мені! Дам тобі силу, про яку ти мріяла. А не приведеш – помреш." Мене затрусило від жаху. Я озирнулася: собака зник, наче його й не було. Втомлена та виснажена, я впала не землю. Більше нічого не пам'ятаю.

— Що кажуть лікарі?

— Виявили двостороннє запалення легень. Кажуть, що я видужаю. Але в перший день здавалося, що в мене нема шансів. У крові був дуже низький рівень лейкоцитів, як при променевій хворобі. Довелося переливати кров, щоб мене врятувати, – Дана помовчала і додала: Знаєш, я більше не хочу бути відьмою. Цей оленячий череп мені снився і кликав до лісу. Я ніколи туди не повернуся! Не хочу отримати силу ціною життя дитини.

— Ти казала про медальйон. Він у тебе?

— Так, зараз дістану.

Дана пошукала в кишені джинсів і протягнула мені маленький овал з міді на шкіряному шнурку. На ньому було зображення янгола, а на зворотному боці написано «Кирилловская Мастѣрская годъ 1914.»

— Він мене називав сестрою, - згадала Дана. - Мабуть, я схожа на неї. Вона привела його до лісу, щоб отримати силу. Він так і залишився там і не міг вийти. Я би так нiколи не вчинила.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Команда Данте
Історія статусів

01/05/21 02:27: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/21 03:15: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/21 21:00: Вибув з конкурсу • Перший етап