Людський інсулін

Студент Н. йшов по вулиці, длубався в зубах та дивився на перехожих. У нього була дуже відповідальна місія - знайти саме тих людей, що будуть відповідати усім критеріям та віковим групам. Таке не кожному доручають! Особливо - такому, з “метеликами” за три сесії та перспективою коровам хвости крутити та свиням ратички мити. Нащо мити ратички свиням і де вони у свиней Н. просто не знав, але його батьки завжди так казали, як він приносив зі школи стосик поганих оцінок. 

От! Жінка, молода, гарно вдягнена, не в окулярах. Люди в окулярах могли не підійти.

- Вибачте! Вибачте! Ви не можете відповісти на декілька питань та заповнити оцю анкету? – Н. підбіг ближче та помахав перед нею планшетом.

- Це соцопитування?

- З цінними призами! Ви згодні? 

- Так, якщо це не довго та не порушує закон.

- Цілком легально! Починаємо: чи ви маєте хронічні захворювання? Чи ви маєте зайву вагу або недостатню вагу? Чи ви маєте дітей? Чи вживаєте ви контрацептивні препарати або знаходитесь у стані вагітності?

Жінка закліпала очима.

- Та не так швидко!

- От, ще заповніть оцю анкету! - Н. Тицьнув їй під ніс планшета, де привітно блимала анкета на три сторінки  .

- Алергія на білок - це я не їм курячих яєць, чи білок, з хвостиками?

-  Так, так, якщо у вас є будь-які алергії, відмітьте їх на додатковій сторінці.  

Н. забрав планшет, відправив заповнену анкету куди треба та ще раз зітхнув. Одна людина з сотні!  Одна-єдина! Одна людина сьогодні вночі потрапить до Храму Вічнопалаючого Фредеріка Рятуючого. Одну людину сьогодні вкладуть на столі, розписаному таємними знаками. І чотири тижні з неї будуть добувати те, що рятує життя, те, що продовжує його до звичайної тривалості. Чотири тижні з цієї жінки будуть викачувати інсулін та співати на її честь голосами, що не чули ні живі, ні мертві. І її мертве тіло потім позолотять та виставлять на площі, як пам’ятник її щирості та альтруїзму. І її ім’я будуть славити сотні людей у цьому місті, бо вона стане Життєдайною.