Суддя Ґриґір і Яйце-Райце

 

У двері з написом “Королівський Суддя та Слідчий Ґриґір” постукали з такою силою, що аж полетіли тріски. В кабінет повагом зайшла висока довговолоса дівчина з велетенським списом у руці. Одягнена вона була в блузку та спідницю з людської шкіри: на поясі, де мав би висіти стильний етнічний гаманець, теліпалася чиясь зморщена висхла мошонка. На шиї відвідувачка мала не намисто, а череп без нижньої щелепи на грубій мотузці, протягненій через очниці.

-     О повелителько всіх кельтів, ясновельможна панно-принцесо Альонах! - вигукнув та кинувся до дівчини підстаркуватий міцний дядько в кольчузі, який до того сидів у чорному шкіряному кріслі, а борода та дреди йому звисали до пояса.

-     Пане Ґриґоре, маю до вас суворе повідомлення від мого тата…

-     О осяйна принцесо! Я завжди віддано служив вашому батькові. Любив його і поважав. Вас я теж дуже-дуже поважаю. Ви ж не просто жінка. Ви, так би мовити, жінка з яйцями!

-     На що це ви натякаєте, пане слідчий? Я не дуже зрозуміла, але… - підвищуючи голос почала принцеса Альонах…

-     Ні-ні, ясновельможна панно, я жодним чином не натякав на ваш одяг. Я про те, що під вашим одягом… У вас під спідницею щось так і пнеться, так і вібрує...

    Цієї хвилі у принцеси з-під спідниці вистрибнуло на підлогу щось кулясте, і дівчина від здивування скрикнула: “Я - Альонах!” - і знепритомніла. Спис королівської доньки, падаючи, ледь не прибив суддю, але Ґриґір устиг ухилитися.

    Кулястий предмет тим часом заверещав:

-     От ми і стрілися, фраєрок! Скільки літ, скільки зим! Добряче я заховався, правда? - Предмет був не зовсім кулястий: перед слідчим опинилося куряче яйце з руками, ногами та підлим обличчям.

-     Я давно на тебе чекаю, Яйце-Райце! - відповів суддя.

-     То в паспорті про мене написано: Яйце-Райце. Можеш ту бомагу собі в одне місце запхати, лягавий. А я з малолітства по фермах скитався. Бачиш, збоку наколка є: там і написано, хто я такий! - На яйці стояв синій штамп: “Птахоферма-колонія: Яйце столове першого ґатунку “.

-     Дивись, синку, навіть не намагайся проти мене застосовувати свої штучки…

-     Хехе, дядя. Я суддю Дредда порішив, суддю Ді порішив, і тебе, вовчара, порішу! - з цими словами яйце широко відкрило свій рот - і з пельки почали вистрибувати корови степової породи - ціле стадо.

    Ґриґір не розгубився. Він дістав з-під крісла бойову сокиру та почав рубати тварин: роги, ноги, хвости з кров’ю та кізяками полетіли навсібіч. Ревіння худоби наповнило повітря. Величезний коров’ячий “коржик” ліг прямо на лоба непритомній принцесі, а закривавлене вим’я придавило собою пана Яйце. Тріумфуючи над побоїщем, що замастило весь кабінет смердючою яловичиною, суддя відкинув чоботом з підлоги шмат свіжини, яка прикривала його ворога.

-     Ну і хто тут фраєрок? - посміхнувся Ґриґір і роздушив яйце підбором. Потім підняв тіло ворога, і, щоб остаточно поглумитися, вирвав у нього джгутики...

    За хвилин десять принцеса опритомніла, скинула з лоба “коржик”, спокійним поглядом роздивилася сліди бійні, підвелася та взяла спис:

-     Тато повідомляє вам, що ви вже на три місяці прострочили за оренду. Тому завтра по обіді вас викинуть з цього кабінета. Бувайте!

 З цими словами принцеса Альонах покинула затишне місце правосуддя.

-     Курва дочь! Ой, не в тому сенсі… Добре, що вона не чує… По обіді - так по обіді. Але що може бути смачніше, ніж поживний англійський сніданок з використанням трупа запеклого ворога, - промовив до себе вже колишній королівський суддя Ґриґір, відкинувся на кріслі та закурив велику пінкову люльку.  


Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Команда Геллбоя
Історія статусів

26/04/21 11:17: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/21 03:15: Грає в конкурсі • Перший етап
23/05/21 21:00: Вибув з конкурсу • Перший етап