Вітаю, авторе
Попри те, що не дуже люблю, коли на початку на читача виливають інфодамп - початок зайшов, було цікаво. Світ цікавий і гнітючий.
Але мені оповідання схоже радше на замальовку. Не вистачає власне самого сюжету, багато рушниць, що не вистрелили.
Потенційно, з цього може вийти дуже крута повість
Ідея мені до смаку і стиль у вас приємний
Успіхів!
Окрім того, що це не фентезі, все чудово. Класний задум, ідеально вписано в обсяг короткого оповідання, атмосфера ідеально-гнітюча. Може, сюжет і не зовсім новий, але твір дуже хороший
Прочитав з цікавістю, хоча й не можу сказати, що сюжет оригінальний. Про пошесті, зараження та інфікування інородними організмами написано і зафільмовано досить багато. Текст трохи нерівний: на початку розлогий вступ, більш схожий на науково-популярну статтю, потім з'являється другий персонаж, який все прояснює простою мовою, і, зрештою, усамітнення автора з поетичними вставками та відкритою кінцівкою. Мені, здається, що для малої форми тексту то не дуже вдалий хід. Так само не зрозуміло, як і чим живе герой. Він має чимось харчуватись, обігрівати себе у холодній печері і чогось очікувати - бажано позитивного. Але все має право на життя. Тож дякую автору за працю і бажаю перемоги у конкурсі!
Задумка класна! Оригінальна. Сподобалась. А от купа помилок у написанні слів узагалі не сподобалася :( Раджу тексти проганяти через онлайн-коректори, які допомогли б уникнути простих помилок. А так загалом добре, навіть хотілося б продовження та більшого розкриття цього світу. Успіхів автору!
Вигаданий світ цікавий. Я б читала про нього й далі. Хотілось тільки більше дізнатись про головного героя, його емоції, переживання. Кінцівка - відкрита, але вона лишила певне незадоволення в мені через таку різкість та розмитість.
Сподобалась оця частинка дуже: "Нам, потойбічникам, такий механізм недоступний. І болю немає кінця. Від нього немає рятунку. Ні втекти, ні сховатися. Ні розплакатись, ні забутися. Нікому пожалітися, нема в кого благати рятунку." Перечитала кілька разів.
Отут хотілось деталей: "Перший час ще проводились екзорцизми. Одиничні, потім - масові", щоб зрозуміти як ці екзорцизми виглядали.
В цілому, круте оповідання і задумка! При описах паразитів в мене було неспокійне відчуття, а отже ви викликали у читача емоцію, що вже похвально! Успіхів й надалі:)
Коли почала читати одразу захотілось відмітити оригінальність ідеї. Спершу здається, що автор так детально все описує, щоб не розгубити власний задум і хоч це допомагає ознайомитись із світом, але навантажує деталями. Особисто мені цікаво читати оповідання щоденники, якщо в них ховається загадка, яку поступово розплутує сам оповідач. І щодо жанру, я можу помилятися, але чим далі тим більше мені те все нагадувало апокаліпсис. Але задум і роздуми, як це все відбувається і впливає на тіла зацікавив, дякую.
Класне оповідання. Мені спершу теж здався оцей вступ дуже нудним і затягнутим, але з іншого боку - він одразу ввів у світ. Якби я писала, я б змінила, але це справді на розсуд автора. Поки з усіх прочитаних у групі - це найкраще чи одне з. Є незначні граматичні помилки, але то таке. Я не прям люблю тексти у вигляді щоденника, бо це чітерство - не треба поєднувати між собою фрагменти, але то теж - на розсуд автора. Успіхів:)
Ідея досить цікава, як на мене. Але виконання, на жаль, посереднє. Перша частина нагадувала статтю з тематичного сайту по езотериці. В якусь мить стало нудно, і я, мабуть, не продовжила б читати, якби робота не знаходилась у моїй підсудній групі. Далі, коли з'явився Вітьок, стало краще. Але щойно він зник, ми знов повернулись до майже публіцистичного стилю викладу. Так, інколи він доречний, але тут, мабуть, занадто його багато. Що ж до кінцівки... Я зрозуміла, що сталось, але написано знов таки якось недостатньо виразно, чогось бракувало, щоб перейнятись моментом, так би мовити.
Отже, ідеї у вас цікаві, але треба вдосконалювати стиль. І все буде чудово. Ну і вичитувати, звісно. Ще один момент, про який не можу змовчати: "ще" і "краще". Не "щє" і не "кращє" у жодному разі. Дуже різонуло очі.
Не ображайтесь за елементи критики, я з найкращими намірами. Бажаю вам успіху!
Вітаю! Ви знаєте, я би хотіла, нехай і з запізненням, але все ж таки подякувати вам дуже за цей коментар:
«Ще один момент, про який не можу змовчати: "ще" і "краще". Не "щє" і не "кращє" у жодному разі. Дуже різонуло очі.»
Я переглянула деякі свої тексти і виявила, що дійсно пишу ці слова саме так, притому роблю це уже досить довго, як виявилось :(( Я не знаю, звідки це взялося)) як і не знаю, чому досі мені ніхто про це не сказав - ні друзі, ні колеги. Тож спасибі вам велике!
Коментарі 22