Біографія Олексія Жупанського надзвичайно бурхлива і заплутана, і заледве може уміститися у заданий обсяг цього тексту. Якщо ж коротко і по-суті, то – народився, жив, учився, працював. Живе і працює й досі – видає різні гарні й веселі книжки, серед яких і ваші улюблені Лавкрафт, Чемберс, Орвелл, Кровлі, Мекен, Воттс, Дік, Сіммонс, ДЖОЙС і багато-багато інших культових письменників. А ще він іноді пише любовні романи, оповідання про каву-ваніль-любов, ретро-детективи про те, як хтось когось завалив, а його потім знайшли і покарали за це, і мотиваційну літературу про те, як все робити правильно і не робити неправильно.

Особливістю своїх ретро-детективів автор вважає той факт, що він принципово пише про міста, де ніколи не жив, і про епохи, про які не має жодного уявлення – саме такий метод на думку автора дає найкращий результат у написанні ретро-детективів, що й підтверджується останнім на цей час романом письменника «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек», в якому розповідається про страшні й таємничі злочини та їхні неодмінні розкриття, що відбуваються на Личаківському цвинтарі у Львові на тлі романтичної й захопливої епохи Австро-Угорської імперії.

Не менш важливе місце у творчості Жупанського посідають оповідання про каву-ваніль-любов, найкращим свідченням чого є збірка оповідань «Побутовий сатанізм», в якій автор здійснює небезуспішні спроби вздовж і впоперек перекопати заступом широку й благодатну ниву цього важливого напряму світової літератури.

Любовний роман у творчій біографії Жупанського представлений драмою «Лахмітник» про нерозділене кохання головного героя до всіх людей загалом. Зрозуміло, що така дещо незвична колізія в принципі не може мати щасливого фіналу, що й підтверджується напруженим сюжетом цього роману.

Але не варто забувати і про перші кроки на звивистій стежці творчості, які Жупанський робив, змішуючи всі вище описані жанри в одному венігреті власних письменницьких амбіцій, внаслідок чого в його творчій біографії також присутній зшитий грубими стьожками міжжанровий франкенштейнівський гібрид «Першими до мене прийдуть діти», роман який і читачі і критика одноголосно зараховують до порівняно нового напряму у прозі – метамодерністського пост-поетичного верлібру. Водночас, дехто вважає, що цей текст належить до новітнього й поки що андеґраундного напрямку мотиваційної літератури, і вважає, що насправді там описані поведінкові моделі і техніки, покликані допомогти ефективно функціонувати і комунікувати в непростих умовах сучасного соціуму. Така майже різнополярна інтерпретаційна оцінка свідчить про складність, а то й неможливість зарахувати «Першими до мене прийдуть діти» до якогось одного відомого сьогодні літературного напряму, а отже, цей текст є своєрідним викликом літературно-критичній думці майбутнього.

Повертаючись до запропонованого для збірки оповідання, варто зазначити, що писалося воно в один із найтяжчих періодів життя автора – власне, саме зараз зі всією гнітючою очевидністю постає розуміння, що насправді це оповідання було написане не тепер, а багато-багато років тому, у часи дитинства, коли автор ще ходив до школи. Це оповідання – своєрідна данина дитячим переживанням і враженням від певних періодів життя, присвята спогадам про найчорніші миті і періоди шкільного дитинства, коли після затяжної, безжурної і, здавалося, безкінечної доби зимових канікул починалася найдовша чверть у році. Це данина цьому особливому дитячому досвіду грубого й безжального повернення з реальності кількох затишних тижнів святкових канікул у похмуру сірість шкільних коридорів, освітлених тьмяним жовтим світлом, грубих парт, вкритих багаторічними шарами блідо-зеленої фарби, важезних ранців, напханих підручниками і зошитами для шести уроків, а ще іноді – кедами і спорткостюмами, якщо, не дай боже, у цей день мала бути фізкультура… Словом, атмосфера цього «свята, яке завжди з тобою», виявляється, доволі сильно в’їлася в авторську свідомість, і хоча конкретно це оповідання дещо про інші, профільніші для «Бабая» речі, втім воно все одно присвячується шкільному періоду в житті кожного з нас і найдовшій зимовій чверті учбового року.