Сиквел фільму «Доктор Стрендж» (2016) із підзаголовком «У мультивсесвіті божевілля» мав стати першим горор-фільмом кіновсесвіту Марвел. Планувалося, що режисер оригінального фільму Скотт Дерріксон («Повсталий з пекла 5», «Шість демонів Емілі Роуз», «Сіністер») повернеться до роботи над продовженням. Саме він називав наступну частину «першим лячним фільмом Марвел».

Утім, згодом через творчі розбіжності Дерріксон полишив посаду режисера, але не проєкт (у титрах він зазначений одним із виконавчих продюсерів). Студія спростувала плітки про горор-фільм, після чого погодила на посаду режисера Сема Реймі («Зловісні мерці», «Еш проти зловісних мерців», трилогія «Людини-Павука» з Тобі Маґвайром). Як прокоментував це призначення продюсер Marvel Studios Кевін Файґі: «Сем Реймі у кіновсесвіті Марвел? Мрії здійснюються». Сценарій до стрічки писав Майкл Волдрон, який до того склав іспит на серіалі «Локі».

У світовому прокаті стрічка вийшла 6 травня. Через мерзенних орків і їхнього недолугого псевдоімператора, в українському прокаті «Доктор Стрендж 2» вийшов лише 9 червня мовою оригіналу й, на щастя, ніколи не вийде в росії. Після першого трейлеру «Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля» став найочікуванішим проєктом Марвел цього року. То чи вдався кіностудії перший горор-фільм?

Натхненний майстрами горору

Підзаголовок фільму «У мультивсесвіті божевілля» явно посилається на твір Говарда Філіпса Лавкрафта «У горах божевілля». І це далеко не останнє, чим надихалися творці Стренджа у світового майстра горору.

Попри те, що більшість сюжетних подій розгортається в мультивсесвіті, про гори творці не забули. Фінальна сутичка відбувається на горі Вундаґор — таємному місці, де за каноном колись був заточений древній бог Хтон. У «Докторі Стренджі 2» Вундаґор — це колискова книги «Даркголд», місце, де демон Хтон викарбував свої страшні закляття.

Образ Хтона в мальописах Марвел запозичений у Ктулху Лавкрафта. Народжений від Деміурга, древній бог Хтон із часом переріс у руйнівного демона. Щоб уникнути гніву пожирача богів Атума, він утік до нижчих світів, залишивши мітку на Землі. Незнищенний пергамент із таємницями, проклятий текст, який одного дня буде названий «Даркголдом».

«Даркголд» — своєрідний аналог Некрономікону в Марвел. Він містить могутні закляття темної магії та знання, що здатні затьмарити розум усім, хто його прочитає. Власне, так стається з Вандою Максимовою, яка заволоділа книгою наприкінці серіалу «ВандаВіжен». Ще тоді у сцені після титрів, яку поставив Сем Реймі, нам натякнули на те, що Ванда завдяки «Даркголду» шукатиме у мультивсесвіті своїх втрачених дітей. «Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля» демонструє нам одне з найкращих падінь героя у кіно. Як сповнена страждань і болем Ванда перетворюється в оспівану в міфах Багряну Відьму, яка «або володітиме космосом, або його знищить».

Елізабет Олсен, виконавиця ролі Ванди, відіграє падіння героїні в божевілля на відмінно. Втративши своїх дітей, Багряна Відьма не зупиняється ні перед чим. «Я не монстр. Я мама». Її мета цілком очевидна — знайти всесвіт, у якому вона нарешті щасливо житиме зі своїми синами. Жорстокість Ванди подеколи вражає і по-справжньому жахає. Вона виходить за межі пристойності всіх попередніх стрічок КВМ. Лише після перегляду розумієш, чому творцям фільму довелося перезнімати певні сцени, аби не отримати в прокаті рейтинг R. Однак і з наявним матеріалом Сему Реймі вдалося добряче полоскотати нерви, залишивши в глядача неприємний посмак і відчуття дискомфорту.

Творці надають образу Багряної Відьми справжньої відьомської зловісності. Чорні від вивчення заборонених заклинань пальці, маніпулювання розумом, химерні закляття. Моторошності стрічці також додають класичні прийоми з віддзеркаленням, ожилі фотографії, погляди в камеру, зомбі, привиди, химерні голоси, музика, що грає на струнах душі, та, звісно ж, скрімери. Останні видаються ще більш несподіваними в невластивому для себе жанрі супергероїки.

Сни та кошмари як паралельні виміри

Чимало авторів горору розглядали сни у своїх творах як інший, подеколи космічний світ. Це, зокрема, такі класики готичної літератури як Говард Філіпс Лавкрафт у «Сновидних пошуках незвіданого Кадату» та Вільям Гоуп Годжсон у «Будинку на околиці».

Спершу передбачалося, що головним антагоністом другої частини про «містера Доктора» стане Кошмар — стародавня сутність, що населяє Сновидний вимір і живиться енергією кошмарів мільйонів людей.

«Щоночі — один і той самий сон. Щоранку — один і той самий кошмар», — каже під час фільму Ванда. Сни та кошмари, з погляду Марвел, — це паралельні виміри. Цю ж ідею просуває Сем Реймі у сиквелі «Доктора Стренджа». Сон тут постає нашим зануренням в іншого себе з мультивсесвіту. Часто вам сниться, що ви від когось тікаєте чи падаєте в глибоку прірву? Тоді для вас з іншого всесвіту кепські новини. А якби хтось мав здатність ходити у снах між вимірами? Тобто створювати свою астральну проєкцію в тілі себе самого, але у світі, де ви, імовірно, щасливі? Завдяки темним чарам «Дарголду» це можливо здійснити лише на деякий час, та ціна за ходу уві сні може бути зависокою — зіткнення світів та знищення вашої реальності.

А будь-хто, хто спробує вселитись у мертве тіло, відповідатиме перед душами проклятих. Вони не попереджатимуть двічі, перш ніж змусити вас заплатити вічну ціну за заборонений ритуал.

Віддзеркалення жаху

Доктор Стівен Стрендж і його лор однозначно зацікавлять шанувальників жахів. Демони, потойбічні істоти, темна магія, окультизм. Перша частина познайомила нас із володарем темного виміру Дормамму і його прибічниками. Сиквел же видався однозначно похмурішим. І рука майстра відчувалася в кожному кадрі. Тут уже немає прихованих у тіні обезголовлень, як у першій частині, але й на забагато крові також не варто сподіватися.

Чи можна фільм називати горором? Попри всі моторошні моменти, похмуру атмосферу, жорстокість, «Доктор Стрендж 2» не видається таким. Супергероїка все ж превалює над жахами. Чи можна назвати фільм лячним? Однозначно. Нестандартними ходами, операторськими прийомами та звуковим супроводом Сему Реймі вдалося привнести у КВМ химерність і макабричність, на які так довго чекали фани горору.