Снаф (англ. snuff) — жанр відео та короткометражних фільмів, де зображені справжні вбивства, смерті чи самогубства, подекуди — з додаванням порнографічних сцен. Термін походить від англійського іменника snuff, що позначав згорілу частину ґнота свічки, дієслово ж означало відрізати її, а потім, у ширшому значенні, — винищити або вбити. Це слово сотні років було популярним у англійському сленгові.
Концепт таких фільмів зародився у 1970-х, коли гуляла міська легенда про підпільні цехи, що виробляли такі стрічки заради вигоди. Ці чутки лише посилилися, коли у 1976 р. вийшов фільм «Snuff», який, однак, містив лише спецефекти для симуляції вбивства. У 1971 р. термін «snuff movie» був використаний у книзі Еда Сандерса «The Family: The Story of Charles Manson's Dune Buggy Attack Battalion» (Сім’я: історія батальйону бойових дюнних баґі Чарльза Менсона), де автор стверджував, що ця секта брала участь у створенні такого фільму. Пізніше ж він уже зазначав, що це вигадка.
Такою ж вигадкою був і маркетинговий хід творців аргентинського горору «El Ángel de la muerte» 1976 року, який у США отримав назву «Snuff» через заяву про вбивство однієї з акторок на камеру.
Такі фільми справді можна переглянути?
Згідно з сайтом Snopes, який спеціалізується на перевірці фактів, жодного справжнього снаф-фільму ще не було знято. Адже це просто абсурдно — записувати злочин та викладати його на широкий загал. Навіть якщо постаратися та приховати всі деталі, вбивцю та його помічників усе одно буде легко викрити. Оскільки наголос усе-таки на бізнесі заради грошей, люди в цій сфері ніколи не ризикуватимуть аж настільки; деякі божевільні, що втратили зв’язок з реальністю, звичайно, можуть, але тоді це вже не буде снафом. Так, існує велика кількість схожих відео, проте вони були зняті для власного задоволення чи пропаганди, а не для фінансового профіту, який і є визначальним для цього жанру. Крім того, були й сцени страт та смертей під час війни, аматорські відео від убивць — усі вони не є снафом.
Найближче до снафу підійшли дніпропетровські маніяки з 2007 року, ґаджети яких містили багато відеозаписів убивств. Одне з таких потрапило в інтернет. А також відео 2012 року, зняте Люкою Маґноттою, де він калічив труп своєї жертви; убивця ще й грубо відредагував відео та наклав пісню. Та самого вбивства там не було — його опублікували для привернення уваги, а отже, воно не відповідає всім критеріям снафу.
Якщо вас зацікавила ця тема, ось невеличкий список фільмів та серіалів, які або говорять про цей жанр, або близько підходять до його втілення:
НАЗВА | РІК | КОРОТКИЙ ЗМІСТ |
---|---|---|
Peeping Tom | 1960 | Оператор убиває жінок та знімає їхню смерть на камеру |
Big Snuff | 1976 | Фільм, де начебто навмисне вбили акторку |
Greta, La Tortionnaire | 1977 | У жіночій в’язниці знімають та продають відео із знущанням керівниці над арештантками |
Faces of Death | 1978 | Документальний фільм на тему смерті |
Cannibal Holocaust | 1980 | Фільм, який настільки переконливо знято, що режисер мусив постати перед судом за зйомку снаф-фільму |
Der Todesking | 1990 | Жінка прикріплює камеру собі на плече та влаштовує різанину на концерті рок-групи, а ми дивимося на все з її перспективи |
Tesis | 1996 | Під час написання екзаменаційної роботи студентка дізнається, що деякі викладачі та студенти знімають снаф-фільми |
The Brave | 1997 | Безробітному індіанцю продюсер пропонує величезну суму грошей, щоб той зіграв у його фільмі, де в нього стрілятимуть справжніми кулями |
Cradle of Fear | 2001 | Головний герой знаходить сайт, де жертв убивають у прямому ефірі за бажанням аудиторії, яка платить за це |
FearDotCom | 2002 | Психологічний трилер про інтерактивний сайт, де в прямому ефірі катують та вбивають жінок |
Motel | 2007 | Щойно одружена пара опиняється у відрізаному від усього світу мотелі з прихованими камерами, які мають зняти їхнє вбивство |
Snuff 102 | 2007 | Молода журналістка робить репортаж про снаф-фільми й сама стає жертвою тих, хто знімає їх |
Snuff Tape Anthology | 2011-2016 | Серія коротких фільмів на цю тему |
Sinister | 2012 | Письменник знаходить на горищі свого нового будинку снаф-фільми та починає розслідування |
The Counselor | 2013 | Мексиканська мафія вбиває викрадених жінок перед камерою |
The Hospital | 2013 | У старій лікарні жінки знімаються у снаф-фільмах, хоча думали, що це буде реаліті-шоу |
A Beginner’s Guide to Snuff | 2016 | Чорна комедія про братів, які намагаються зняти снаф-фільм з викраденою акторкою |
Крім того, кілька книг, де згадуються снаф-фільми:
• «Pray for Silence» Лінди Кастільйо (сім’ю вбивають заради зйомок снафу)
• «Venetian Reckoning» Донни Леон (створення та поширення снафу в Італії)
• «The Lamorna Wink» Марти Ґраймс (дітей вбивають заради снаф-фільму)
• «Bluebelle» Ендрю Ваксс (створення снафу)
• «Blind» Джо Гілла (головний герой володіє снаф-фільмом)
• «Der Kameramörder» Томаса Главініча (снаф-відео з убивством двох дітей показують громадськості, є екранізація)
• «Isola» Ізабель Абеді (є вбивство на камеру)
Кажуть, що снаф-фільми є просто сучасним міфом для залучення якнайбільшої кількості глядачів, проте існує низка фільмів і відео, де до кінця не зрозуміло, чи перейдена межа дозволеного. Адже є і будуть люди, яким подобається катувати та жорстоко вбивати, і так само є люди, яким подобається на це дивитися і які відчувають більше адреналіну та збудження, знаючи, що побачене сталося насправді. Хтозна, можливо, вони й існують — справжні снаф-фільми, зняті заради вигоди. Якщо вони і є — їхні творці мали подбати про те, щоб їх було неможливо знайти.