Моторошні картини – від класиків до сучасників

Налякати можуть не тільки фільми та книжки, варто лише придивитися до дивних картин. Такі точно не захочеться бачити вдома, щоб бува повільно не збожеволіти, чи не мати ознак тривожності. Але переглянути їх на сайті, вдивляючись у моторошні обличчя і розмірковуючи, в якому душевному стані малював художник – це можна. До того ж деякі мають вельми цікаву історію.

Невиразні риси обличчя хлопчика, дивна лялька поруч і дитячі руки за дверима – все це асоціюється зі світом дитячих кошмарів, який художник і зобразив на малюнку. Хлопчика змальовано з фотографії самого Білла, а лялька поруч – провідник у світ снів. Руки за дверима тут означають альтернативні життя і можливості людини. Минулі володарі картини стверджували, наче її персонажі вночі оживають, можуть вільно пересуватися і навіть виходити з неї. Це все можна списати на уяву, що розігралася, але воно і не дивно, від картини тілом бігають мурахи.

Про цю картину ходять легенди, наче автор для малюнку змішав з фарбою власну кров, а після завершення скоїв самогубство. Людина, що перенесла на картину свій внутрішній душевний стан, передала його і новим власникам. Шон Робінс отримав у спадок цей витвір мистецтва від бабусі. До певного моменту «Людина, що страждає» пролежала на горищі багато років, бо літня жінка чула шепіт і плач від неї вночі. Сам власник картини викладав відео на Ютуб, де було видно, як грюкають двері, а картина сама падає на підлогу і від неї йде дим. Більшість користувачів вважають це фейком.

Художниця малювала картину зі світлини Джеймса Кідда, той у свою чергу здивувався, побачивши фігуру без голови зліва, бо її не було під час створення знімку. Вона з’явилася, коли проявляли фото. Художниці так сподобалася ця таємнича фігура, що жінка вирішила зафіксувати її біля диліжансу. Домальовувала довго і важко, тому що цікавість переросла в неприємне відчуття страху всередині.

Ця робота – переінакшена версія «Портрету Папи Інокентія Х» Веласкеса. Бекон додав темних відтінків і змінив колір одягу. Завдяки техніці майстра робота не схожа на першоджерело, перетворившись на моторошний і лякаючий витвір мистецтва.

Це всього лише автопортрет художника з Шотландії, який передає його роздуми щодо розпаду сучасного суспільства і свідомості людини. Але картина влучно діє на психіку, з’являється відчуття суму і страху. Сам письменник малює переважно спотворені обличчя або ті, що старіють. Його роботи – реакція на політичні і гуманітарні проблеми 1990-х років у Східній Європі.

Тут спрацьовує принцип «чим більше вдивляєшся на картину, тим страшніше тобі стає». Вона має багато дрібних деталей і дивних персонажів, не кажучи вже про те, що складається sз трьох частин. Нею надихався Ілларіон Павлюк, коли писав книгу «Я бачу, вас цікавить пітьма». Деяких персонажів і елементи з книги можна відшукати на картині: черницю з обличчям свині, відрубану руку з гральною кісткою та інші.

Сюрреаліст із Польщі чудово опанував мистецтво малювання моторошних картин. Здебільшого на них можна побачити деформованих людей та зруйнований світ. Якийсь період художник писав хрести і портрети, від них віє трагедією. На це вплинула смерть дружини і самогубство сина Здзіслава. Шанувальником Бексінського є відомий режисер Ґільєрмо дель Торо.

Ця картина існує в двох варіантах. На одному чоловік і жінка з тканиною на обличчі цілуються, на другому варіанті – дивляться крізь тканину на глядача. Автор картини намагався передати сліпоту кохання: коханці нікого не бачать, сліпі до недоліків і є загадкою один для одного. Картина дивує, а головні герої нагадують персонажів з фільму «Притулок» через тканину на голові.

Картини австрійського художника-ілюстратора Стефана Койдля нагадують кадри з фільмів жахів. Акцент тут йде на потойбічних істот, котрих аж ніяк не хочеться побачити в себе за спиною чи під ліжком.

Народився в Англії, малює експресивні картини, часто поєднує образи тварин і людей.