Містична епоха Темного романтизму

Поділитися

Темний романтизм (dark romanticism) — підтечія романтизму, яка виникла в Європі в кінці 18-го століття (деякі джерела датують її 1816–1848 роками) і яку називають «нічною стороною» романтизму. Якогось чіткого її визначення не існує: вважають, що ця течія вийшла за рамки романтичної епохи та вплинула на символізм і горор-фільми; часто важко відокремити Темний романтизм від Романтизму. Є версія, що саме з Темного романтизму та готичної літератури 19-го століття постала література жахів.

Крім того, існує підхід до розуміння Темного романтизму як феномену, який існує й донині у змінних формах.

Темний, або ж Готичний чи Негативний романтизм, охоплює не тільки літературу, а й живопис. Химерність, надприродність, божевілля, еротика, насилля та смерть — риси картин та творів цього містичного напряму.

Цей термін увійшов у вжиток завдяки італійському літературознавцю Маріо Празу. Хоча він і не вживав його у своїх дослідженнях, проте це позначення використали німецькі перекладачі для підзаголовку. У своєму творі «Любов, смерть та диявол. Чорний романтизм» (1930) він зазначає, що чим сумніше та болючіше розкривалася краса, тим більшу насолоду відчували темні романісти. Гюстав Флобер у своїй драмі «Спокуса святого Антонія» пише:

Посеред колонади на пекучому сонці стояла гола жінка, прив’язана до стовпа; двоє солдатів шмагали її батогами; з кожним ударом все її тіло звивалося […] яка ж вона була гарна, прекрасна!

Біль звеличує красу. Так само думав і Персі Шеллі у вірші «Голова медузи», і Гете у «Фаусті». У світосприйнятті маркіза де Сада злочин оцінювався як нормальний природний стан, у той час як чеснота була штучним витвором розсудливої людини. Едґар По розглядав статеве збочення як рушійну силу свого серця.

Ще однією характеристикою творів Темного романтизму є панівне зло, яке перемагає добро. У романі все того ж де Сада «Жюстін» головну героїню (обережно, спойлери!) ґвалтують через її відмову приєднатися до банди злочинців, і відрізають два пальці, бо вона допомогла дитині в біді. У монастирі, де вона сподівалася знайти відраду, монахи перетворюють її в секс-рабиню для своїх оргій, при цьому автор дуже детально описує статеві акти.

Темний романтизм зачарований ірраціональністю, меланхолією, шалом та злом, іншою стороною людської подоби; твори письменників носять похмурий, резигнативний, лиховісний і моторошний характер. Романтики приділяли велику увагу підсвідомому та темній стороні психіки.