Людина — створіння порочне, сповнене заздрості, злості, слабкості і нерідко слабоумства. І ще воно жорстоке. І коли в його нутрі зароджується пітьма, що затьмарює рамки нормальності у суспільному середовищі, коли саме середовище тисне з усіх боків, потрохи стискаючи особистість до маленької чорної діри, коли здоровий глузд поступається лаврами дикому інстинкту — у світ виплоджується жахіття, яке важко зрозуміти тим, хто не переступив уявну межу, що відділяє їх від прірви безумства. І скільки б звичайна людина не докладала зусиль, щоб осягнути хворі збочення тих створінь, їй не вдасться, бо для цього потрібно самому стати трохи несповна розуму. Щоб усвідомити, потрібно влізти в шкіру тих подій, ситуацій, обставин і вчинків.
Саме таку мету поставив собі сіднейський гурт SKYND. Розібрати, осягнути, показати власне бачення того, що могло статися під час резонансних злочинів зі всесвітньовідомими вбивцями і їх бідолашними жертвами.
Своє творче дослідження дует у складі солістки Skynd та музиканта Father розпочав у 2017 році, коли розробив концепцію і взявся до написання музики. Індастріал-рок гурт стартував у 2018 році із синґлу “Elisa Lam”. Наразі команда має в репертуарі 11 випущених пісень, об’єднаних у чотири міні-альбоми. Невід’ємною частиною презентації власних роздумів стосовно тієї чи іншої справи є моторошне відео, яке підкреслює трагізм, жах і приреченість того, про що власне йдеться у пісні.
У цьому матеріалі пройдемося по всіх релізах гурту і поглянемо, яким подіям вони присвячені.
Chapter I
1. Elisa Lam
Справа Елізи Лам на перший погляд не вирізняється нічим особливим. Туристка з Канади зникла між 31 січням, коли її бачили востаннє, і 1 лютого 2013 року, коли батьки заявили про зникнення, оскільки дочка не вийшла на зв’язок, як робила це кожного дня. Безрезультатні пошуки продовжувалися майже два тижні, аж поки поліція не опублікувала останнє прижиттєве відео Елізи Лам. Камера одного з ліфтів в готелі, де зупинилася Лам, зафіксувала дуже дивну картинку, яка викликала жваве обговорення громадськості.
На відео Еліза поводиться незвично. Жестикулює, виглядає наляканою, в одні моменти складається враження, що вона намагається від когось заховатися, старається застукати невидимого переслідувача, в інші — що з кимось розмовляє, хоча поряд нікого не видно. Викликає питання і робота ліфта, оскільки чітко видно, що дівчина натискає на кнопки, але кабіна жодним чином не реагує.
Хтось казав, що дівчина під дією наркотиків, інші стверджували, що відео — доказ існування потойбічного світу, до якого доторкнулася Еліза. Були й ті, хто стверджував, що на відео помітно сліди монтажу і поліція підробила його, щоб приховати правду стосовно вбивці. Комусь відео взагалі не видалося дивним. Мовляв, там просто зламався ліфт і у дівчини була цілком природна реакція для подібної ситуації.
Тіло Елізи Лам виявили 19 лютого в одному з резервуарів для води, встановлених на даху готелю. Гості почали скаржитися на низький тиск у кранах і один з працівників при перевірці виявив розбухле тіло всередині ємності. Причиною смерті назвали утоплення. Слідів насильства слідство не виявило. Її вчинок пояснили біполярним розладом, який, ймовірно, викликав приступ паніки і змусив жінку вибратися пожежною драбиною на дах, роздягнутися, закинути одяг всередину резервуару, а потім залізти туди самій. Телефон Елізи так ніколи і не знайшли. Його не виявилося ні в номері, ні в резервуарі.
SKYND в пісні і знятому на неї відео постає в образі страшної прогнилої душі готелю, який без кінця полює на безневинних людей. Грається з ними, дражнить, приманює, а тоді хапає і без жалю топить у чорній смердючій воді, щоб живитися їхньою енергією.
Справа Елізи Лам стала справжнім натхненням для літераторів, сценаристів і музикантів, які намагаються знайти власні відповіді на питання, що так і не були повністю закриті при розслідуванні.
2. Gary Heidnik (feat. Jonathan Davis)
Наступна історія розповідає про Ґарі Гейдніка. Як і в більшості маніяків проблеми почалися на зорі його життя. Розлучення батьків, мати-алкоголічка, батько-тиран, проблеми з однолітками. В результаті — психічні розлади, не аргументована агресія і супутні проблеми в спілкуванні.
Під час служби у військовому госпіталі Гейдніку поставили діагноз шизоїдного розладу особистості, що зробило його частим гостем психіатричних закладів. Загалом з чотирьох членів родини у психіатричній лікарні в різні періоди лікувалося троє — мати, сам Ґарі і його брат Террі. Кожен з цих трьох намагався покінчити життя самогубством. Ґарі робив це щонайменше тринадцять разів. Але успіху в починанні досягла тільки мати у 1970 році.
Попри всі негаразди, Ґарі у 1971 році організував релігійну організацію “Об’єднана церква служителів Божих”, яка стала основним джерелом його доходів. А у 1985 році навіть одружився. Втім, шлюб протримався всього три місяці. Гейднік не тільки зраджував дружині, а й змушував її спостерігати, як займався сексом з іншими жінками. Часто це були групові заняття. Крім цього він не нехтував ґвалтувати й бити її.
Але проблеми з правоохоронними органами у нього з’явилися задовго до цього. У 1976 році його звинуватили у побитті чоловіка. При ньому виявили незареєстровану вогнепальну зброю. У 1978 році він викрав із психіатричного притулку сестру своєї подруги. Він зачинив її у підвалі, ґвалтував і бив. Початковий вирок, що передбачав ув’язнення, переглянули й зобов’язали Гейдніка натомість пройти трирічне лікування у психіатричній клініці.
Справжнє жахіття відбувалося у 1986-1987 роках, коли Гейдвік почав викрадати жінок систематично, маючи на меті створити щось на зразок власного гарему. Загалом він тримав у підвалі шістьох бранок. Ґвалтував їх, різав ножем, підвішував на кайданах, пробивав вуха викруткою і просто лупцював за кожної ліпшої нагоди. Двоє жінок в результаті померли. Сандра Ліндсі — від знущань, голоду й відсутності будь-якої медичної допомоги. Гейднік розчленував її тіло, руки і ноги сховав у морозилку. Їх він жартома називав собачим кормом. Решту частин він запік або зварив у каструлі, зокрема голову жертви. М’ясо потім змішував з кормом для домашніх улюбленців і годував ним бранок. Другою жертвою стала Дебора Дадлі. Одного разу Гейднік загнав жінку у наповнену водою яму й кинув туди оголений провід.
Піймали його досить випадково. Одна з жертв вмовила ненадовго відпустити її до родичів. Вона й привела допомогу. Попри ставку адвоката на божевілля Ґарі Гейдніка, суд визнав злочинця цілком справним і засудив до смертної кари. Вирок виконали у 1999 році через смертельну ін’єкцію.
SKYND записав трек разом з Джонатаном Девісом, солістом гурту Korn. У записі відтворюють всю послідовність жахливих подій. Від того де і як чоловік знаходив жертв до моторошних деталей знущань і вбивств. У відео солістка виступає у ролі демона, який є частиною самого Гейдніка. Це схиблена істота, яка отримує задоволення від знущання над іншими. Власне, така як і сам Ґарі Гейднік.
3. Richard Ramirez
Річард Рамірез є одним з найвідоміших серійних злочинців у світі. Не дивно, що гурт звернув увагу і на нього. Серія його зухвалих і моторошних злочинів сколихнула всю країну. Його прізвисько “Night Stalker” чули усі, хто хоч трохи цікавиться питанням серійних злочинів.
За 16 місяців з квітня 1984 по кінець серпня 1985 року Річард Рамірез здійснив 19 офіційно підтверджених нападів, внаслідок яких загинуло 14 осіб і близько двадцяти було травмовано і поранено. Переважну більшість тяжких злочинів він вчинив з березня 1985 по серпень 1985. Їх було 17. Рамірез посеред ночі вривався в будинок, вбивав господарів пострілом з пістолета або за допомогою ножа чи мачете. Часто в першу чергу він вбивав чоловіка, щоб потім мати можливість зґвалтувати жінку. Все залежало від сценарію за яким йшло пограбування. Адже головною метою нападів були саме гроші та коштовності, яких Рамірез потребував, щоб задовольнити власні потреби в наркотиках. Оскільки його цікавила тільки нажива, тому він не сильно звертав увагу на вік, расу чи статус своїх жертв. Наймолодшій жертві зґвалтування було 6 років, а найстаршій — 81. За словами самого Річарда за все своє життя він вбив більше 20 осіб.
У 1989 році Раміреза засудили до смертної кари в газовій камері. Втім, нескінченні апеляції постійно відтерміновували виконання вироку. Все тягнулося аж до 2013 року, коли злочинець помер від ускладнень після лімфоми.
Окрім всього вищевказаного, Рамірезу приписують любов до окультних наук і сатанізму. Він неодноразово малював пентаграми на місцях злочину. На одному із судових засідань він наніс відповідний знак на долоню і залюбки демонстрував його присутнім.
SKYND обігрує момент із вірою в диявола Раміреза. Спочатку чоловік і потойбічна сутність живуть ніби поряд, але скоро поєднуються в одного монстра, відомого світу під іменем Річарда Раміреза. Він ні про що не жалкує. Насправді він захоплювався всим, що робив. І ніколи не піддавав сумніву це твердження. Це лише розвага. Це як сходити в Діснейленд. Вбивство — це секс, про який не шкодують. Ним насолоджуються.
Chapter II
1. Jim Jones
Благими намірами вистелена дорога до пекла. Цей вислів як не може бути добре пасує до історії Джима Джонса. Ще з раннього дитинства Джим захопився релігійними вченнями й сказаннями. Бажання стати проповідником не полишало його від перших відвідин церкви. Справедливість, рівність, любов і терпимість — такими він бачив основні стовпи ідеального суспільства. Суспільства, яке він хотів створити власноруч. Утопічне майбутнє він будував на основах соціалізму, де всі були рівні. Йому вдалося здобути прихильність безлічі людей. Він дійсно боровся з расовою дискримінацією, всиновив дітей різних рас, надихав молодих людей та незахищені верстви населення. При так званому Храмі Народів була можливість працювати у мирі та гармонії й отримувати за це достойну винагороду. Але з часом ідея рівності почала трансформуватися у комунізм у найгірших його проявах. Джонс одноосібно обирав, хто з ким має право спілкуватися, хто може одружуватися, спонукав до статевих відносин жінок неугідних членів комуни, зґвалтував кількох чоловіків, змушував вчиняти аборти, впровадив фізичні покарання, обмеження пайків за непокору чи негідну працю, збільшував робочі години, практикував суспільні висміювання. Показна рівність згодом вилилася у те, що в таборі з’явилася озброєна охорона, що слідкувала за порядком і захищала його від можливої помсти.
Поступово його вчення все більше відходило від християнських основ. Богом він проголосив себе: “Якщо ти сприймаєш мене як свого друга, я стану тобі другом. Якщо ви бачите мене своїм батьком, я буду вашим батьком для тих із вас, хто не має батька… Якщо ви бачите в мені свого рятівника, я буду вашим рятівником. Якщо ви бачите мене своїм Богом, я буду вашим Богом”. Його численні знайомства серед високопоставлених і впливових людей країни зростали. Політики, сенатори, конгресмени, перша леді Розалінн Картер невпинно підігрівали віру Джонса у власну винятковість.
Паралельно з цим діяльність Храму Народів неодноразово ставилася під сумнів через порушення прав людей, зґвалтування, шарлатанство та махінації. Поки підозри не перетнули критичної межі, Джонсом було прийнято рішення перевезти спільноту зі Сполучених Штатів у інше місце. Таким стала Гаяна — держава у Південній Америці. Хитрощами і примусом йому вдалося переправити у нову комуну близько 1000 осіб. Але тривожні сигнали звідти вже було неможливо приховати навіть з іншої країни. Родичі людей, які опинилися в громаді, били на сполох, оскільки тим забороняли залишати її межі. Там проводили навчання відбиття атак урядових військ. Робочі години зростали. Комуна перетворилася на табір рабів. Ситуація нагніталася. Джонс переконував підопічних, що уряд Штатів хоче їх знищити. Поступово Джонс почав просувати тезу, що єдиним шляхом порятунку є самовбивство.
У листопаді 1978 року конгресмен Лео Раян вирішив провести інспекцію громади, щоб перевірити всі заяви і скарги свідків щодо нелюдських умов життя в ній. Під час перевірки чимало людей висловило бажання покинути громаду під протекторатом конгресмена. Було очевидно, що справи всередині спільноти були поганими. Вже на злітно-посадковій смузі охорона громади наздогнала делегацію, що збиралася відлітати додому, і почала стріляти. Загалом вбили п’ятьох осіб серед яких був і конгресмен. Решта групи, щоб врятуватися, переховувалася в джунглях. Коли Джонс зрозумів наслідки свого вчинку, він зібрав усю громаду і почав переконувати членів, що єдиним виходом із ситуації є самовбивство. Інакше всіх їх схоплять вороги. Людям роздали суміш солодкого напою з ціанідом і змушували випити. Хто відмовлявся, отримував ін’єкцію з отрутою. В першу чергу напоїли дітей, потім смертельний напій пили дорослі. Не шкодували навіть домашніх тварин.
Весь процес масового самогубства записали на аудіоплівку. Під час акту загинуло 909 осіб, з них 276 були дітьми. З громади вціліло тільки 85 людей.
SKYND створив пісню-маніфест. Подібна могла лунати під час тих страшних подій. Весь трагізм передається через призму реальності і розуміння спектру тих емоцій, що довелося пережити людям, якими маніпулювали настільки, що довели їх до самогубства. Гурт грається вашими емоціями і спонукає пережити те, що не змогли пережити жертви Джонстаунської трагедії.
2. Tyler Hadley
Наступна справа не вражає масштабами, як попередня, але є не менш моторошною за своєю суттю.
16 липня 2011 року Тайлер Гедлі забив батьків молотком у себе вдома. Він сховав їхні тіла у спальні, а потім влаштував шалену вечірку. Під час гуляння він зізнався кільком друзям, що зробив, а одного навіть водив показувати тіла. На ранок хтось повідомив у поліцію і хлопця заарештували.
Вчинок Тайлера був холоднокровним і підступним. Плани позбутися батьків майбутній вбився виношував досить довго. Ще за кілька тижнів до трагедії він натякав знайомому, що вб’є батьків. Розсилати запрошення на вечірку Тайлер почав за кілька годин до вбивства. Тоді ж для твердості намірів він ковтнув три таблетки екстазі.
Бажання батьків допомогти синові позбутися наркозалежності назвали в суді мотивом для вбивства. Адже Тайлер не бажав бути в будь-якій програмі підтримки. Його все влаштовувало, тому він знайшов шлях, щоб остаточно вгамувати жагу батьків лізти в його життя. Він їх жорстоко вбив і відсвяткував цю подію величезним прийомом.
Оскільки на момент вбивства Тайлеру Гедлі виповнилося тільки сімнадцять років, то замість смертної кари в якості максимальної міри покарання прокурор запросив довічне ув’язнення, що хлопцеві і присудили. У 2018 році вирок змінили. Якщо раніше у злочинця не було права на дострокове звільнення, то після останнього перегляду така можливість з’явилася.
SKYND написав пісню, яка чудово передає нутро самозакоханого істеричного цинічного підлітка, якого цікавлять тільки розваги і наркотики. Вечірка повинна тривати, а відповідальність за власне майбутнє нехай почекає.
3. Katherine Knight
Кетрін Найт відома тим, що за вбивство, яке вона вчинила, стала першою і поки єдиною жінкою в Австралії, яку засудили на довічне ув’язнення без права на дострокове звільнення.
Підвалини вчинку, який запроторив її за ґрати, були закладені ще в дитинстві. Вона росла у великій і неблагонадійній родині. Батько вживав алкоголь, що підживлювало його запальний характер. Це виливалося в побиття і постійні ґвалтування матері дівчинки. Потім мати переповідала про власний досвід дітям, створюючи викривлені уявлення про нормальні відносини між чоловіком і жінкою. Поміж цього Кетрін страждала від домагань братів. Проблеми вдома провокували агресивну поведінку й у школі. Вона била однолітків, а одного разу поранила ножем вчителя.
Через рік після закінчення школи Кетрін влаштувалася на бійню, де працювала обвалювальницею туш. Після робочих змін не гребувала відвідувати бари, де нерідко нарівні з чоловіками вв’язувалася в бійки.
Всі її відносини з чоловіками нагадували такі походи. Спочатку все виглядало чудово. Напої робили голову ледь хмільною, але кожен наступний проявляв все більше невдоволення сусідом. Кетрін влаштовувала домашні бійки покладаючись не тільки на кулаки, але й різноманітне домашнє начиння. Зокрема, вона неодноразово використовувала пательні, праски, ножиці й ножі, серйозно ранячи чоловіків. Раз-по-раз вони після сварок з Кетрін опинялися в лікарні. Жоден чоловік не витримав її жорстокого поводження. Вони просто тікали від неї. Переїжджали в інші міста, щоб вона не могла їх знайти й помститися за те, що кинули її.
Але її агресія виливалася не тільки на коханцях. Одного разу, після того як черговий співмешканець і заразом батько її дитини втік, Кетрін залишила власну двомісячну доньку на коліях у безлюдній місцевості. Тільки дивом дитину врятував волоцюга, який випадково ошивався неподалік. Жінку затримали і передали в лікарню, де вона незадовго до того отримувала допомогу від післяродової депресії. Втім вже наступного дня вона залишила заклад, а ще через кілька діб її затримали за збройний напад з нанесенням тілесних ушкоджень і взяття заручників.
Якщо перші троє чоловіків, які мали з Кетрін Найт відносини, відбулися травмами і переляком, то Джон Прайс заплатив непомірно більшу ціну за те, що мав намір вигнати Кетрін з дому, а не втік сам. Кертін Найт нанесла йому 37 ударів ножем. Зняла з чоловіка шкіру. Відрізала голову та м’язові частини. Запекла їх разом з овочами і сервірувала стіл для його дітей, яких на щастя в будинку на той момент не було.
Кетрін Найт все ще відбуває покарання в одній із австралійських в’язниць.
SKYND починають пісню м’якою ліричною мелодією, хоч і з дивними моторошними словами. Вони відображають викривлене уявлення жінки про кохання, про взаємоповагу і нормальні відносини між партнерами. Потім тривожні ноти руйнують всі умовності й сумніви. Жінка вбиває коханого, знищує його єство, їсть його по шматочку. В ім’я любові. Збоченого почуття, що могло народитися в душі глибоко травмованої особи.
Chapter III
1. Chris Watts
14 серпня 2018 року Крістофер Воттс виступив із заявою на денверському відділені каналу АВС. Він благав повернути назад його дружину Шенан і двох дочок: Беллу й Селесту. Вони зникли напередодні із власного будинку. Шенан мала з’явитися на плановий огляд до лікаря — вона була на 15 тижні вагітності, але в лікарні її не дочекалися.
Вже 15 серпня Кріс Воттс не пройшов перевірку на поліграфі й зізнався у вбивстві дружини. Причиною такого вчинку він назвав те, що Шенан перед тим задушила дочок в якості відплати за те, що він забажав розлучення і хотів пов’язати життя з іншою жінкою.
Наступного дня тіла трьох зниклих знайшли на роботі у Кріса. Дівчата знаходилися у резервуарах із сирою нафтою, а жінка прикопана у ямі неподалік. Згодом Кріс визнав, що вбив і дівчат. Під час вбивства дружини до кімнати зайшла старша дочка і запитала, що відбувається. Кріс сказав, що мама захворіла. Він завантажив тіло у автомобіль, взяв із собою дітей і поїхав на одне зі сховищ нафтопродуктів, яке орендував його роботодавець. Там він задушив спочатку меншу дитину, потім старшу і сховав їхні тіла у різні ємності.
На прохання батьків вбитої жінки прокурори не вимагали смертної кари для Кріса. Його засудили до кількох довічних ув’язнень. Попри відсутність права на дострокове звільнення, Крістофер Воттс готується до подачі прохання на помилування через 25 років, оскільки, за його твердженнями, знайшов Бога і більше не здатен чинити зло.
Наразі пісня присвячена цій справі є найліричнішою у репертуарі SKYND. Це історія про жінку, яка зустріла принца. Збудувала разом з ним справжній рай на землі. Була щаслива і мріяла про майбутнє. Але виявилося, що принц не такий і шляхетний, що принцес у світі багато і ніщо не заважає знайти нову. Ні прохання дружини, ні благання дітей. Єдине, що він може зробити, це поховати маму поруч із ними.
Трагічна пісня заснована на моторошних подіях, породжених власним сліпим бажанням нових стосунків.
2. Michelle Carter
Мішель Картер за її злочин засудили всього на два з половиною роки позбавлення волі. Потім вирок взагалі скоротили до 15 місяців. З них вона відсиділа за ґратами менше року — 11 місяців і 12 днів. Мішель Картер випустили на волю в 2020 році.
Попри це, справа, в якій вона стала фігуранткою і головною винуватицею, набула широкого розголосу.
13 липня на одній зі стоянок знайшли припаркований пікап, в якому виявили тіло 18-річного Конрада Роя. Хлопець отруївся чадним газом і помер. За всіма ознаками це було очевидне самогубство. Але коли поліцейські вивчили вміст телефону Роя, то виявили, що до цього його активно підштовхували.
Кратер і Рой познайомилися у 2012 році. Вони жили в різних містечках, але постійно спілкувалися за допомогою месенджерів, соціальних мереж і телефонних розмов. Конрад був схильним до депресій і думки про самогубство у нього виникали неодноразово. Зокрема, підтверджено, що Мішель вмовляла хлопця не чинити непоправне у жовтні 2012 і на початку 2014 року. Втім, за кілька місяців до трагедії характер висловлювань 17-річної дівчини змінився. Вона почала казати, що, можливо, він має рацію, і самогубство буде чудовим виходом із ситуації. Слідство виявило безліч повідомлень від Мішель, що закликали Конрада покінчити з життям. Але головним аргументом під час суду стали не текстові повідомлення, а останній телефонний дзвінок між хлопцем і дівчиною, який стався саме в час, коли Конрад Рой був на паркувальному майданчику. Він наповнював автомобіль газом, але вийшов з кабіни, щоб поговорити з Мішель. Він розповів, де знаходився і чим займався. Замість того, щоб відговорити хлопця, Мішель Картер навпаки наполягла на тому, щоб він повернувся в машину й зробив те, що надумав. Що він власне і зробив.
Мішель Картер визнали винною у ненавмисному вбивстві. Нинішнє місце перебування жінки невідоме.
SKYND вдалося зобразити всю цинічність дівчини у її закликах вчинити самогубство. Вона не мала співчуття. Вона прагнула, щоб він зник, і холоднокровно тисла на нього, поки не досягла успіху. В тексті пісні використано багато реальних цитат з надісланих Мішель повідомлень. Особливо показовою і характерною є цитата із останньої розмови Роя і Картер. Крижаний голос, де немає і краплини любові, постійно повторює: “Я кохаю тебе, а тепер помри”.
3. Columbine (feat. Bill $aber)
20 квітня 1999 року світ сколихнув теракт, який стався у Колумбайні.
Ділан Кліболд та Ерік Гарріс принесли у школу, де навчалися, вибухівку та вогнепальну зброю. Саморобні вибухові пристрої вони заклали в їдальні, плануючи підірвати їх під час перерви на обід. Також вибухівка була у припаркованих поблизу автівках — розрахунок на те, що вони вибухнуть, коли довкола зберуться поліцейські, рятувальники та репортери. Але жодна бомба не спрацювала, тому хлопці почали розстрілювати людей із стрілецької зброї. Робили це в коридорах, бібліотеці і спортивному залі. Вони влаштували своєрідне сафарі. Загалом жертвами нападу стали 13 осіб, 12 з яких були учнями, а 1 учителем. 24 людини отримали поранення. Коли до закладу під’їхали поліцейські, терористи почали стріляти з вікон по автомобілях. О 12:08 перебуваючи в бібліотеці Кліболд і Гарріс скоїли самогубство.
Роздуми, що стало причиною нападу, точаться й донині. Це не було спонтанне рішення двох зацькованих однолітками друзів. Стрілянина була добре спланована і заздалегідь обдумана. До неї готувалися. Хлопці роздобули зброю, певний період вчилися з неї стріляти, знайшли схеми саморобних вибухівок. За різними оцінками практична підготовка почалася за рік до трагедії. Що стосується роздумів про злочин, то виглядає, що це була їхня нав’язлива ідея, яка з невинних жартів обурених підлітків поступово переросла у справжній план. Залишилося повно свідчень, які вказували на захоплення хлопців насильством. Чимало було і натяків, які, втім, ніхто не сприймав надто серйозно.
SKYND називають цей вчинок схибленим пошуком слави. Кліболд і Гарріс просто вбивці, які захотіли розважитися і забрати на той світ якомога більше людей. Це гра, яка зайшла надто далеко. Все, що їх цікавило, це тільки знищення і руйнування чужих доль. Приспів пісні символізує стрілянину і як найкраще ілюструє відношення вбивць до цих подій.
Columbine записана за участі Bill $aber. Варто відзначити відео, яке знято у стилі одного кадру і в чорно-білих кольорах, що чудово пасує під настрій пісні. Кліп, як і більшість відео гурту, знято TallyHo!
Chapter IV
1. John Wayne Gacy
Історія Джона Вейна Ґейсі настільки багатогранна і строката, що вартує окремої статті.
Розповідь починається з маленького товстого хлопчика, в якого не вірив батько. Постійно казав, що той нікчема, ображав, знущався і бив. Хлопчик ліз зі шкіри, щоб догодити батьку, але кожного разу розчаровував його все більше. Особливо кепсько стало, коли хлопця впіймали під час пестощів із дівчиною. Хлопцю так перепало, що коли вже до нього в штани раз-по-раз ліз знайомий його тата, маленький Джон вирішив нічого не розповідати, бо боявся батькового гніву.
У 18 років Ґейсі подався в Лас-Вегас, де влаштувався санітаром в морг. Однієї ночі від вирішив заночувати поряд із трупом підлітка. Він обіймав його і пестив. Злякавшись власного вчинку, Джон попросився назад додому.
У 1964 році Ґейсі одружився. Його тесть придбав три ресторани швидкого харчування і Джон взявся ними керувати. Справи йшли настільки добре, що, за словами самого Ґейсі, тато вибачився перед ним за невіру і визнав, що помилявся.
Ґейсі влаштував у підвалі свого будинку підпільний бар, куди запрошував молодих співробітників ресторанів для підняття корпоративного духу. Під кінець вечірок Ґейсі обирав найп’яніших молодиків і домагався їх.
В 1968 році Ґейсі звинуватили у нарузі над неповнолітніми. Його засудили на 10 років. Дружина одразу подала на розлучення. Успішна кар’єра, як і успішне життя, швидко обірвалися. Втім, Джона звільнили вже 1970 році з умовою річного випробувального терміну.
Він поселився в передмісті Чикаго. Влаштувався кухарем у один з ресторанів, вечорами підробляв будівельником. Згодом покинув заклад харчування і заснував свою доволі успішну компанію, що спеціалізувалася на ремонті й дрібному будівництві. Ґейсі вів активне громадське життя, ніколи не відмовляв сусідам у допомозі. Також приймав участь у різноманітних благодійних заходах, зокрема в тих, що проводили в дитячих лікарнях. Він придумав образи двох клоунів, яких звали Пого і Патчес.
Але чим би не займався Джон, його завжди тягнуло до молодих хлопців. Він всіма правдами і неправдами схиляв їх до сексу. Якщо вірити самому Ґейсі, то перше вбивство відбулося досить випадково. 2 січня 1972 року він вчергове заманив молодика до себе додому, напоїв його, спонукав до сексу. На ранок Джон побачив Тімоті Маккоя з ножем біля власного ліжка. Ґейсі накинувся на нього, подумавши, що той хоче його вбити за вчорашнє, вирвав ножа і встромив хлопцю в груди. Потім виявилося, що Тімоті готував сніданок і просто зайшов з ножем у спальню, щоб розбудити Джона. Втім перший випадок зірвав запобіжник і Джон взяв на приміту цей спосіб.
Наступне вбивство Джон здійснив у 1975. У 1976 таких вбивств було вже 12. У 1977 Ґейсі додав ще 9. І в 1978 — 5. Загалом на рахунку Джона Вейна Ґейсі 33 жертви. Він заманював або викрадав хлопців, напоював алкоголем до знемоги, вихвалявся, що був клоуном, і обіцяв показати фокус. Його ціллю було під цим приводом змусити молодиків вдягнути наручники. Тоді вони ставали абсолютно беззахисними. Джон ґвалтував їх, бив і знущався. Часто він запихав їм до рота кляп, в якості якого використовував спіднє жертв. Кілька з них таким чином захлинулися власним блювотинням. Але більшість зґвалтованих зрештою були задушені мотузком чи ременем. В першу ніч після вбивства Ґейсі залишав трупи у своїй спальні і спав поряд з ними. Потім клоун-вбивця ховав тіла під власним будинком. Коли не стало місця, то він хоронив їх одне над одним. Але з часом вільного простору просто не залишилося. Тіла останніх чотирьох жертв він був змушений скинути в річку.
У грудні 1978 року Ґейсі запідозрили у зникненні Роберта Піста. При обшуку його будинку виявили кілька підозрілих предметів, які явно не могли належати Ґейсі. Поліція почала розбиратися більш прискіпливо, кому могли належати речі. За Ґейсі встановили цілодобовий нагляд. Почали випливати дані про зникнення людей, які так чи інакше були пов’язані з Ґейсі. Кілька зниклих працювало у його компаніях. Деякі робітники також розповіли, що копали траншеї під будинком і завозили багато мішків з вапном. При другому огляді будинку поліцейські виявили людські рештки.
22 грудня 1978 року Ґейсі зізнався у вбивстві приблизно тридцяти молодих людей. Імен багатьох із них він не пам’ятав. 13 березня 1980 року його засудили до страти. Різними хитрощами Ґейсі відтягував вирок. Він без кінця подавав апеляції, скаржився на адвокатів, подавав зустрічні позови, вдавав божевільного. Але коли час страти таки настав, то він розкрив справжню свою сутність. Він так і не розкаявся. Останніми словами Ґейсі були: “Поцілуйте мене в сраку”. Його стратили у 1994 році шляхом смертельної ін’єкції.
SKYND написали по-справжньому вражаючу пісню. Вони змогли розвинути героя від маленького милого хлопчика, який спілкується з батьком, до мерзенного покидька, що навіть не знає імен тих, кого ґвалтував і вбив. Йому просто байдуже, бо жертвою може стати кожен, і не важливо, яке в нього ім’я. Головне, що Пого отримав задоволення, а тепер кожен може поцілувати його в дупу.
2. Armin Meiwes
Армін Майвес зараз відбуває довічний термін за гратами однієї з в’язниць Німеччини. Цей термін він отримав після апеляції прокурора, оскільки перший вирок, що складав 8,5 роки, виглядав занадто поблажливо за злочин, що він вчинив.
На початку 2001 року Майвес опублікував у інтернеті оголошення, в якому шукав повнолітнього молодого хлопця до 25 років, який добровільно погодиться бути зарізаним і з’їденим. На оголошення відгукнулося чимало людей. Але після уточнення всіх деталей залишився тільки Бернд Брандес — програміст із Берліна. Попри його 43-річний вік, кандидатура була погоджена.
Весь процес вбивства фільмували на камеру. Бернда напоїли алкоголем, заспокійливим і знеболюючим. Армін спробував відкусити член жертви. Зробити це не вдалося, тому він використав ніж. Чоловіки спробували спожити відрізану частину сирою, але вона виявилася занадто жорсткою, щоб її пережувати, тому Майвес підсмажив член на сковорідці. Додав спеції і трохи вина. Потім додав трохи жиру, взятого з добровольця. Втім, маніпуляції не допомогли спожити орган, оскільки той зрештою згорів. Арміну довелося згодувати його собаці.
Після цього Армін переніс Бернда у ванну, де залишив стікати кров’ю. Відриваючись кожні 15 хвилин від читання книжки він перевіряв, чи Брандес не сконав. Врешті, Арміну набридло чекати і він добив Бернда ударом ножа у шию. Після того підвісив на гак для м’яса і розчленував. Весь процес зайняв близько 4 годин.
Армін Майвес харчувався м’ясом Бернда Брандеса наступні дев’ять місяців. У 2002 році він знову опублікував оголошення про пошук добровольця. Цього разу хтось звернув на об’яву увагу поліції. При перевірці вдома у Майвеса виявили залишки людського м’яса і відеозапис.
Спочатку Арміна засудили за ненавмисне вбивство, апелюючи, що жертва знала на що йшла і сама прагнула померти, і Армін став лише знаряддям. Проте апеляційний суд вирішив, що Майвес робив це для власного задоволення, тому перекваліфікував справу у навмисне вбивство.
Справа Арміна Майвеса знайшла своє відображення і в популярній культурі. За її мотивами знято безліч фільмів та серіалів. Чимало музикантів підтверджують, що надихалися нею, коли писали альбоми чи синґли. SKYND вчергове змалювали хворого, в поганому значенні цього слова, маніяка. Майвес провів дикий експеримент, втамував ненадовго свою жагу, а коли запаси скінчилися, вирішив поповнити їх шляхом чергового добровольця.
Ймовірно наступні синґли гурту будуть присвячені Роберту Гансену і Б’янці Девінс. Офіційно вони ще не виходили, але SKYND жваво виконують пісні під час живих виступів.
Музика SKYND здебільшого жорстка. Вона торкається важких тем. Розповідає про вбивць і божевільних. Чи можна сказати, що гурт гайпує на темі маніяків? Хтось притримується і такої думки. Але будьмо відвертими, світ далеко не білосніжний. Кожен день хитросплетіння людських доль породжують на світ божевільні вчинки, що відбирають у когось життя. Творчість SKYND — попередження, чи то пак, нагадування, що небезпека може чигати на кожному кроці. Ми не можемо знати, що твориться у головах близьких людей. Що вже казати про випадкових зустрічних.
Слухайте хорошу музику, слухайте SKYND, будьте обачні і будьте в безпеці.