Айра Левін - достойний суперник Стівена Кінга

27 серпня 1929 року народився Айра Левін (Ira Levin) — американський письменник, драматург і сценарист. Народився в Нью-Йорку, в сім’ї заможного торговця іграшками. Батько майбутнього письменника прагнув, щоб син продовжив його бізнес, однак хлопчика зовсім не цікавила комерція. Він любив читати детективи, а також історії про магію і чаклунство. Ще підлітком Айра Левін почав збирати книги про таємниче і містичне, що сформувало його як майбутнього автора. Приблизно років у дванадцять Айра Левін захопився театром, і це захоплення тривало до кінця життя.

Після закінчення школи Левін навчався в університеті Дрейка, потім в Нью-йоркському університеті.

У 1949 році телевізійний канал CBS випустив п’єсу «Стара». Вона і стала дебютом молодого автора. Це історія про те, як онучок 103-річної бабусі в компанії з доглядальницею вирішили звести бабусю зі світу, але старенька виявилася кмітливішою, і в підсумку вийшла переможницею. В армії Левін написав багато сценаріїв для навчальних фільмів, в тому числі сценічну адаптацію відомого роману Мака Хаймона «Не час для сержантів», яка ставилася аж 796 разів.

Перший роман Левина — трилер «Поцілунок перед смертю» був екранізована двічі — в 1956 і 1991 роках. За цей роман письменник-дебютант в 1953 році був удостоєний престижної премії Едґара По.

У 1967 році Айра Левін написав роман «Дитина Розмарі», в якому йдеться про молоду жінку, яка проти своєї волі виносила і народила дитину Сатани.

Тільки в США було продано понад 5 млн. примірників «Дитини Розмарі». Роман також був перекладений багатьма мовами і вважається найбільш відомим твором письменника, багато в чому завдяки однойменному фільму, знятому в 1968 році режисером Романом Поланскі. Варто зазначити, що хоча Левін все життя писав похмурі й страшні історії, він ніколи не вплутувався в бруд, тому якщо противники його й називали сатаністом, то, скоріше, за компанію з Поланскі. Загравання цього режисера з сатанізмом після зйомок картини, як відомо, закінчилися страшною смертю його тодішньої дружини Шерон Тейт від руки членів секти Чарлза Менсона. Коли писався цей роман, тодішня дружина Левіна — Габріель Аронсон — була вагітна, і Левін не дозволяв своїй дружині читати книгу, поки їхня дитина не з'явилася на світ.

У романі «Степфордські дружини» (1972 р.) жінки американського містечка були підмінені роботами, що не відрізнялися від своїх прототипів. Цей роман також був двічі екранізований, ставився на телебаченні, пізніше вийшло два його сиквели.

Останні романи Левіна «Тріска» (на основі якого був знятий еротичний трилер з Шерон Стоун у головній ролі), про молоду жінку, що оселилася в нью-йоркському хмарочосі, де відбуваються таємничі вбивства і продовження «Дитини Розмарі» — «Син Розмарі», успіху не мали.

Написаний в 1978 році роман «Смертельна пастка» був адаптований Левіним для постановки на Бродвеї, а в 1982 році режисер Сідні Люмет зняв по ньому фільм, запросивши на головні ролі Майкла Кейна і Крістофера Ріва. За «Смертельну пастку» письменник отримав другу в своєму житті премію Едґара По.

Левіна вважають одним з небагатьох авторів, хто всерйоз міг конкурувати зі Стівеном Кінгом щодо титулу «короля жахів». Принаймні, з точки зору уваги кінематографістів: Левін довгий час утримував титул письменника, чиї романи найчастіше переносилися на кіноекран. Його книги екранізувалися «з ходу», багато мають не одну кіноверсію, і процес цей не припиняється. Причини цьому зрозумілі — у своїх книгах Левін вмів майстерно інтригувати читача і нагнітати атмосферу.

Про Левіна згадує у своїй публіцистичній книзі «Дивніше за Вигадку: Правдиві Історії» Чак Палагнюк.

Українською мовою книги Айри Левіна не перекладалися (#видайте_українською).

Айра Левін помер від серцевого нападу 12 листопада 2007 року в Нью-Йорку.