Ранок понеділка

Між дверима і щербатою стіною  прослизав похмурий світанок. Мар’ян тривожно вдивлявся крізь щілину в порослі кущами червоні руїни, очікуючи натрапити поглядом на брудну пику безхатька, що міг спостерігати за ним .

Можливо притягнув свою сраку, щоб випорожнити чергове желеподібне лайно з напівперетравлених недоїдків, якого було тут вже вдосталь. 

Підлітком і він тут срав.

Але найчастіше приходив щоб таємно від матері подрочити.

Все ж світ ззовні був безлюдним.

Глибокий ранок.

Безхатьки напевне десь заривають свої липкі тіла глибше у картонні лахміття, не висовуючи носа. 

Страх не встигнути почав турбувати Мар’яна більше ніж малоймовірний споглядач.

Він почвалав сходами до підвалу. Ліхтар світив на щось схоже на трон зі старої цегли, куди він важко сів, втупивши погляд попереду себе.

А попереду була його нова реальність.

В кількох метрах, на бетонній підлозі лежало непритомне оголене дівоче тіло.

Гомілка прив’язана мотузкою до труби –  дід так в’язав свині перед заколом.

Розплазтані ноги і стрункий зад. Темна промежина і все досі гіпнотично зваблива вульва – наче вперше бачив, хоча цілу ніч  трахав її й роздивлявся.

Снодійне та алкоголь перетворили Ельвіру в ляльку з її підвіконня.

Він підняв скельце і пальцями обережно потягнув за рожевий бугорок геніталій, натігши похмуру посмішку статевих губ. 

Гостре лезо погладило шкіру і з неї вийшла густа червона крапля.Ноги дівчини здригнулися.

Він підняв з підлоги ніж.Широке і довге лезо має продірявити Елю навскрізь і випустити разом з нутрощами залишки її життя.

Фантазію обірвав анус який, повільно підіймався на рівень очей.

Різко піднявши ніж він з усією силою опустив його між дівочих лопаток, прибивши дівчину до бетону.

Лезо глухо встромилося в спину, але потрапило в частину хребта.  Він побачив як магістраль м’язів на спині натяглася і несамовитим рухом Елька побігла по прямій, аж поки не затріщала мотузка чи пак сухожилля прив'язаної ноги, зваливши її знов на підлогу.

Ніж, що ледь стирчав у спині  відчепився від тонкого м’яса і Мар’ян спробував його швидко підняти.

Але попереду зашурхотіло і раптом він відчув болючу мертву хватку на своїх ключицях.Перед лицем стояли безумні очі жертви, що не хотіла вмирати. 

 Дівчина вкліщилася у нього, несамовито вгризаючись зубами в кадик, губи, шию.

 Вони клубилися на підлозі. Це була безжальна, звіряча боротьба.

Дівчина обісралася, тужучись перевернутися з нього, але Мар’ян грузно на неї навалився. 

Дотягнувшись до цеглини з трону він швидко обрушив її на біловолосу голову.Ще раз, і ще. Коли роговиця разом з бровою розлетілася по підлозі, 

Еля затихла і обм’якла.

Мар’ян забився в куток.Майже в  непритомності від скаженого дихання, проклинаючи себе, за те що трахав її всю ніч, забувши про скінченність снодійного.

Коли Єльвіра була підлітком, часом ловила його на сходах і  міцно хапала в обійми.Утримувала перед дверима квартири і не відпускала.

Відчуття неправильної близькості лякало його. Можливо тоді Єля закохалася.

З часом груди і попа дівчини росли. Закохався вже він.Але пропорційно її сексуальності росла кількість нових хлопців під під’їздом.

Згодом ця сучка не підходила до нього навіть поспілкуватися, а у нечастих поглядах з’являлася гірка насмішка.

Сусід, огидний голем, що кожен день бухав з його матір’ю і намагався її трахати, був батьком цього янголятка.

Через це він терпів того ублюдка. 

Але коли падший янгол впав з неба прямиком на член покидька в авто, Мар’ян перекреслив здається все.Настав вчорашній день.

Коли сива голова матері знерухомилася, завалившись на пахову зону сплячого сосіда, обмазані блювотою вони навічно поснули. Мама навіть не встигла відсмоктати. 

Для Ельочки він підготував улюблений ананасовий лонгер і трохи меньшу дозу снодійного.

Це було вчора, а здавалося в минулому житті.

Ельвіра поволі встала. Її тіло трусили спазми.

З роздовбаного черепа витікала каламутно-бура маса, схожа на мозок чи можливо звичайну згуслу кров.

Мар’ян затамував подих. А потім Елька дивом побігла сходами вгору.

Продираючись крізь кущі, він побачив її за трасою.На тротуарі та впала на коліна прямо перед перехожими.Одна літня жіночка закрила обличчя руками і  закричала від побаченого. Жахлива неприродно потрощена голова, простягнуті руки.Як вона могла ще жити?

Шкутильгаючи Мар’ян дістався краю міста.

Кінцева його шляху. 

Під естакадою пронісся товарний потяг. Залишаючи по собі все ті ж колії і щебень, якими вони були у його дитинстві.