По чарочці

Дядько Толя запросив нас з хлопцем на чарку другу, гріх було відмовлятися. Ми сиділи, випивали, закушували. Горілка була не найкраща, але тушенина — що треба: в міру пряна, ідеально посолена, м'ясо м’яке та ніжне, але відчувалася волокниста текстура. Я обожнювала її в дитинстві, дядько часто передавав через батька баночку другу нам. Говорили на буденні теми, нікуди не поспішали, насолоджувалися дешевим пійлом та товариством один одного. Швидко сп’яніли. Господар пожартував ніби він серійний вбивця, ми з хлопцем захихотіли. Мені здалося, його образила наша реакція. Він почав наполягати, сказав що днями вбив повію, яка працювала під псевдонімом Мілана. Я знаю дядька Толю змалечку, всі мої 24 роки. Його сім'я була поважною і не біднувала: батько хірург, мати — терапевтка, жили тут все життя. Він вже поховав їх обох. Пам’ятаю чутки, які ходили, коли померла його матір від інсульту: її тіло пролежало в квартирі кілька днів, перед тим як його забрала ритуальна служба. Дядько Толя казав, ніби не знав, куди звертатися, кому дзвонити. Тепер мені це здається дивним, бо за тієї кількості медичних довідників із потрібними номерами він звернувся по допомогу лише через тривалий час…

Багато хто знає Мілану. Коли він згадав її прізвисько, мене кинуло в холодний піт, адже вона зникла 12 днів тому, про це писали місцеві пабліки. Господар квартири набрався й почав грати на наших нервах. Може, він приплів Мілану до недолугого жарту щоб надати йому правдоподібності? Хай там як, але мене налякати йому вдалося — я впустила томатну скибку на спідницю і та залишила червонясту мокру пляму на кремовій тканині. Підвелася щоб пройти до ванної, проте господар квартири попросив скористатися краном на кухні, бо у ванній брудно. Я так і зробила. Направду сказати, я боялася побачити там щось, що мені не слід бачити. Щось булькало у великій каструлі на плиті. Адреналін вже гецав моїми жилами, піддавшись пориву я підняла кришку і ледь не кинула її — у воді були людські руки. Я чітко бачила довгі білі пальці, дівочі пальці. Кухня закрутилася, я вхопилася за край столу аби не знепритомніти, вгамувала дихання, мене ледь не вивернуло. Вмила обличчя холодною водою, щоки палали. Стала думати, як, не викликаючи підозр у господаря, повідомити хлопця про кулінарні вподобання мого дядечка. Перетинаючи коридор, крізь прочинені двері до спальні дяді Толі, зауважила пару десятків закатаних банок з…м’ясом. Такі самі як та, з якої він накладав тушонку. Мої нерви були на межі. Я прослизнула в кімнату і схилилася над банками: на кожній кришці значилася дата та… жіноче ім'я.

Хворий виродок. Вбивця. Людожер. Мій дядько їсть людей. Думки гецали одна поперед одної, кружляли в психоделічному танку.

— Зазвичай я роблю розріз від підборіддя до лобка, ну, знаєш, стандартний патологоанатомічний розріз, щоб вилучити органи грудної та черевної порожнини. Тут важливо правильно зафіксувати тушу: у ванній прилаштував лебідку, щоб зручно було патрати. Зазвичай підвішую за ноги, тоді простіше розтинати. Потім найскладніший етап — розчленування. Треба розділити м’язи та сухожилля, робити це треба обережно, щоб потім менше довелося прибирати. Далі мені стає в нагоді пилка. І вже після цього варю і відділяю м’які тканини від кістки. Не забуваю додати спеції та сіль в юшку, адже тоді тушованка виходить особливо смачною.

Я повернулась в гостьову і сіла на своє місце за столом. Хлопець все ще сміявся з жартів господаря, мені ж було погано, не змогла втримати частування в собі — мене вивернуло просто на стіл.

— Ох, люба, тобі погано. Мабуть досить з нас на сьогодні, пішли додому.

Я перевела напружений погляд на дядю Толю. Не схоже було, що він згоден з цією заявою. Він схопив ніж, яким пару годин раніше нарізав овочі, і вдарив Василя в шию. Той забулькав, захрипів, спробував затулити червоний фонтан рукою. Очі почали закочуватись, він похилився вбік, повалився зі стільця на підлогу, кілька разів сіпнувся і завмер назавжди.

Дядько потягнув Василя до ванної кімнати, залишаючи багряні мазки на підлозі, звідки гукнув до мене: «Допоможеш з приготуванням? Рецепт знайдеш в сімейній кулінарній книзі».