Остання пара

“Норма права — це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою, що охороняється її примусовою силою і спрямоване…” — гундосила викладачка проходжуючись авдиторією. Коли вона підійшла до моєї парти, я нарешті зробив те про, що мріяв так давно. Я дістав із рюкзака пістолет, приставив їй до лиця і натиснув гачок. Вона навіть не встигла зрозуміти, що відбулося так і впала на підлогу з максимально здивованим їбальником. Її потилицю розвортило і кров, шматки мізків та черепа забризкали майже половину авдиторії. Після секундної тиші мої срані одногрупники майже одночасно почали волати та бігти до виходу. Ці тупі вівці утворили затор у дверях намагаючись швидше вибігти й тільки сповільнили себе. Я зробив ще кілька пострілів просто в натовп. Хтось впав волаючи та забризкуючи кров’ю всіх інших. Здається не витримав шпінгалет який тримав другу половину дверей (або хтось з цих йолопів такі зібрав трохи клепки, щоб його відкрити) і перелякане стадо виплеснулося в коридор. Я підійшов до тих хто лишився лежати. Ооо як вдало, Катя, гарна білявка яка так любить носити бодіки під джинси. Блядь як же ж це сексуально, розуміти що частинка її одягу якого я торкаюсь коли привертаю її увагу, щоб щось спити одночасно треться об її промежину. Вона і зараз вдіта в цей розпусний наряд, але по рожевому бодіку розповзається кривава пляма. Її ноги не рухаються і вона намагається повзти до дверей на руках. Схоже куля пошкодила хребет. Ммм так навіть цікавіше. Я підходжу до неї перевертаю обличчям до гори, її блакитні очі вирячені від жаху і болю і вона щось белькоче.. Я не чую слів, вся моя увага зосереджена на стягуванні з неї джинсів. Божечки, це друга мрія яка справджується за п’ять хвилин! О так, нарешті мої очі бачать те про що я так довго мріяв поки дрочив в туалеті - бодік застібнутий на три малесенькі гачочки прям ТАМ. На жаль вона обісцялася та обісралася, це дещо псує мою мрію. Якщо сеча ще норм, то гівно ніколи не викликало в мене збудження. Але доводиться працювати з тим що є. Я здираю з неї обісрані труси, на щастя гівно здебільшого лишилося на сраці й не заляпало пізду. Уф бля прутень в мене стоїть так ніби зараз лопне, я відчуваю в ньому кожен удар серця. Спускаю штани та намагаюся встромитися в неї. Бляха не йде. Треба чимось змазатися! Як добре що з неї вже натекло дохуя крові! Вимазую хуй в її ж крові та з певним зусиллям нарешті входжу в неї, ох бляха як я цього хотів всі ці три роки! Блядь як вона заїбала, вона вже навіть нічого не говорить просто виє на одній ноті! Не припиняючи рухати тазом засовую її пістолета в роззявлений рот. Така розкоряка дуже не зручна, тому переношу частину ваги на руку з пістолетом і воронена сталь кришить її зуби. “Катруся, закрий їбало” - кричу їй. Не чує тупа сволота! Б’ю її руків’ям по лиці, додаючи ще більше білого кришива зубів в її пащєку. Нарешті до неї дійшло, мовчить! Вертаю дуло їй в рота і нарешті можу зосередитися на ділі - і буквально через пару поштовхів оргазм скручує моє тіло. Боже, так круто ще не було ніколи, це взагалі не так як коли дрочиш це в десятки сотні разів крутіше! Лунає ще постріл! Бляха, мене так скрючило що я натиснув гачок… Ми з пістолетом кінчили одночасно, Катруся скоріш за все ні, але кого це їбе… Відкидаюсь назад, дістаю пачку цигарок і курю… Охуєєнно. Спрацьовує пожежна сигналізація, і десь далеко вже чути сирену поліції, швидко вони, не чекав. Втім я зробив майже все що хотів. Ерекція заважає обісцяти труп викладачки, виходить якийсь фонтанчик під величезним напором, ай нормально все ще рахується. Тупа сука, як ти заїбала зі своїм ТДП. Виходжу в коридор, іду на кафедру. Тут вже нікого нема, валяються зошити та розмазані краплі крові. В кабінеті завкафа плюхаюсь в його шкіряне крісло, цікаво чи приходила до нього Катя сюди на “відпрацювання”? Відкидаюсь і розвертаюсь так щоб моя маківка дивилася на кут з іконами. Чую тупіт чобіт поверхом нижче. Господи, це найліпший день мого життя, так круто не було ніколи. Приставляю пістолет до підборіддя і тисну гачок.